Постанова

від 23.02.2017 по справі 5011-62/8853-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 5011-62/8853-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О., суддівКорсака В.А., Сибіги О.М. розглянувши касаційну скаргу Харківської обласної ради на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі№5011-62/8853-2012 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Київський" доХарківської обласної ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Харківської міської ради простягнення коштів

за участю представників сторін від:

позивача : Якубенко Ю.В. (дов. від 06.02.2017),

відповідача : Сердюк І.В. (дов. від 10.01.2017),

третьої особи : не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Київський" звернулось з позовом до Харківської обласної ради про:

- застосування наслідків недійсності договору №11-К від 07.04.2008, укладеного між територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради та Приватним підприємством "БЕРН-К", посвідченого 07.04.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Івановою Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за №1816 та повернути сторони договору в первісний стан;

- стягнення грошових коштів у розмірі 35 500 000 грн., сплачених за цілісний майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський" на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №11-К від 07.04.2008;

- стягнення вартості витрат (збитків), здійснених у зв'язку із проведенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Готель "Київський" реконструкції цілісного майнового комплексу відокремленого структурного підрозділу ВЕП "Держпром" - готель "Київський" у розмірі 5 063 658,68 грн. (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, поданої 15.08.2012).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2015, ухваленим колегією суддів у складі: Смирнова Ю.М. - головуючий, Мудрий С.М., Отрош І.М., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму коштів у розмірі 35 500 000 грн., сплачених на підставі договору №11-К від 07.04.2008, збитки у розмірі 4 531 200 грн., судовий збір у розмірі 63 530,18 грн. за подання позовної заяви та судовий збір у розмірі 36 540 грн. за подання заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами. В решті позову відмовлено

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням від 14.12.2015, Харківська обласна рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на це рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016, прийнятою колегією суддів у складі: Суліма В.В. - головуючого, Коротун О.М., Майданевича А.Г., Харківській обласній раді відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги та повернуто її скаржнику без розгляду. Суд апеляційної інстанції керуючись приписами пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що скаржником пропущено визначений законом строк для подання апеляційної скарги без поважних причин.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, Харківська обласна рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а матеріали справи скерувати для розгляду по суті до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована доводами щодо безпідставного неврахування апеляційним господарським судом обставин первісного звернення відповідача з апеляційною скаргою 28.12.2015, за наслідком якого відповідачем не було отримано ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті скарги. При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 32, 36, 43, 93, 98 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 30.01.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Корсака В.О., Сибіги О.М., касаційну скаргу Харківської обласної ради прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.02.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2017 розгляд касаційної скарги Харківської обласної ради відкладено на 23.02.2017 на 12 год. 55 хв. з продовженням строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

На адресу Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Київський" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Київський" 23.02.2017 судом також отримано клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишається колегію суддів без задоволення через обмеженість строків розгляду касаційної скарги, крім того колегія суддів зауважує, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, а розгляд справи вже відкладався.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представників позивача та відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Частиною 2 статті 111 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розгляд касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду проводиться у порядку, передбаченому для розгляду касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду. Як убачається з матеріалів справи, предметом касаційного оскарження є ухвала Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 про відмову у відновленні процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою. Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі можуть подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Приписами статті 93 цього ж Кодексу передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду - упродовж десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Судом апеляційної інстанції установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва прийняте 14.12.2015, повний текст якого складено 17.12.2015, скеровано сторонам 21.12.2015 та отримано представником відповідача 24.12.2015, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.11 а.с.75). З матеріалів справи убачається, що з апеляційною скаргою та клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку Харківська обласна рада звернулась 11.11.2016, тобто з пропуском встановленого процесуального строку. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку скаржник посилався на обставини вчасного звернення первісно з апеляційною скаргою 28.12.2015, за наслідком якого відповідачем не було отримано ухвали про прийняття або про відмову у прийнятті апеляційної скарги до провадження. Дослідивши матеріали справи та наведені скаржником обставини на підтвердження поважності причин пропуску строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, які об'єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на подання апеляційної скарги упродовж законодавчо встановленого терміну. При цьому судом апеляційної інстанції установлено, що опис вкладення на який посилався апелянт, як на доказ направлення апеляційної скарги 28.12.2015 не містить номера оскаржуваної справи та інших ідентифікуючих ознак. Крім того, судом враховано, що матеріали справи не містять будь-яких доказів надходження на адресу суду апеляційної скарги у даній справі, що також підтверджується відсутністю відповідних відомостей в діловодстві господарського суду. З огляду на що, суд апеляційної інстанції визнав недоведеним відповідачем у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами звернення до суду першої інстанції з відповідною апеляційною скаргою 28.12.2015. При цьому з матеріалів справи вбачається, що скаржник не скористався своїми правами та не звертався до суду з клопотаннями про ознайомлення з матеріалами справи в період з 28.12.2015 по 11.11.2016 для з'ясування відповідних обставин. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Тобто, скаржник не був позбавлений можливості бути обізнаним щодо надходження/ненадходження до суду першої інстанції апеляційної скарги та своєчасно звернутись з апеляційною скаргою. Відтак, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 14.12.2015 залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб'єктивний характер. За таких встановлених обставин, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання Харківської обласної ради про відновлення строку на апеляційне оскарження та повернув апеляційну скаргу без розгляду. Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської обласної ради залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі №5011-62/8853-2012 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: В. Корсак

О. Сибіга