Рішення

від 16.02.2017 по справі 905/3378/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.02.2017 Справа №905/3378/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецький завод гірничорятувальної апаратури", м. Донецьк

до Державного підприємства "Антрацит", м. Дружківка

про стягнення суми заборгованості у розмірі 1097800грн., інфляційні витрати у розмірі 745884,76грн., 3% річних у розмірі 70721,45грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №1112 від 19.09.2016,

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Донецький завод гірничорятувальної апаратури" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення суми заборгованості у розмірі 1097800грн., інфляційні витрати у розмірі 745884,76грн., 3% річних у розмірі 70721,45грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, статей 175, 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договору про закупівлю №111/72 від 19 грудня 2012 року на підставі конкурсних торгів від 30 листопада 2012 року. Зазначив, що відповідно до договору відповідачу поставлений товар на суму 2125260,00грн. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною. Оплата за поставлений товар була проведена відповідачем частково на суму 66060,00грн. Крім того, зазначив, що 20.03.2014 між ПАТ "Донецький завод гірничорятувальної апаратури" та ДП "Антрацит" укладена угода щодо порядку погашення заборгованості за договором про закупівлю №111/72 від 19.12.2012. та на підставі даної угоди відповідачем частково була сплачена заборгованість, у зв'язку з чим, сума боргу становить 1097800,00грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивачем було нараховано інфляційні витрати у розмірі 745884,76грн. та 3% річних у розмірі 70721,45грн.

24.01.2017 на адресу суд представником позивача надано довідку, якою підтвердив наявність заборгованості станом на 11.01.2017 в розмірі 1097800,00грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив позовні вимоги та просив їх задовольнити. Крім того, надав письмові пояснення по суті спору (з додатком), які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи: роздруківки повідомлень в мережі Інтернет від 09.12.2016 та 24.01.2017 про час і місце судових засідань зі сторінки господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі Судова влада України в розділі Новини та події . Пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надано, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням того, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а норми статті 129 Конституції України одним з принципів судочинства визначають свободу у наданні сторонами суду доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2012 року між Державним підприємством «Антрацит» (Покупець) та Публічним акціонерним товариством «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» (Постачальник) укладений договір про закупівлю №111/72 на підставі конкурсних торгів, від 30.11.2012р. (надалі по тексту-договір).

За умовами договору постачальник зобов'язується у 2012 році поставити покупцю товар, а замовник - прийняти і оплатити такий товар (пункт 1.1 договору).

У підпункті 1.2 договору зазначено найменування (номенклатура, асортимент) товару, кількість товару, а саме: «Лот №1 Учбовий саморятівник типу ШСС-1Т2 у комплекті з 100 регенеративними патронами - 12од., за ціною 69396,00грн, загальна сума за Лотом №1 - 832752,00грн.; Лот №2 Шахтний ізолюючий саморятівник типу ШСС-1П - 780од, за ціною 2202,00грн., загальна сума за Лотом №2 - 1717560,00грн. Загальна вартість складає 2550312,00грн.

Ціна договору становить 2550312,00грн., у т.ч. ПДВ 425052,00грн. (п.п.3.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору строк поставки товару - до 27.12.2012. Постачання товару здійснюється за рахунок постачальника на мовах DDU Правил ІНКОТЕРМС - 2000, одною партією, протягом 5 календарних днів з дати отримання Учасником письмової заявки від Замовника про готовність прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Місце поставки (передачі) товару: згідно до заявки покупця (п.п.5.2.договору).

Як вбачається з письмових пояснень наявних в матеріалах справи, товар поставлявся за місцезнаходженням ВП "Шахта "Комсомольська" ДП "Антрацит" та ВП "Шахта "Партизанська" ДП "Антрацит".

Факт поставки товару підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 21 грудня 2012 року №1623 на суму 2125260грн. Як вбачається з даної накладної, товар отриманий уповноваженими представниками відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від 20 грудня 2012 року №249 та №250.

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Товар прийнято уповноваженими особами відповідача, форма довіреностей відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N99.

В якості підстави отримання матеріальних цінностей від позивача у довіреностях вказаний договір, який укладений саме між сторонами та в переліку цінностей зазначених товар, передбачений договором.

Позивачем складений та виставлений рахунок на оплату №1745 від 20 грудня 2012 року на суму 2125260,00грн.

Розділом 4 договору передбачений порядок здійснення оплати. Так, відповідно до п.4.1 умови оплати поставленого товару - на підставі рахунка постачальник та накладної на поставлений товар, протягом 10 робочих днів з дати постачання на умовах договору, шляхом перерахування вартості поставленого товару на поточний рахунок Постачальника, за рахунок державних (бюджетних) коштів.

Оплата за товар здійснюється за кошти Державного бюджет України. У разі відсутності (або зменшення) бюджетного фінансування товар може бути сплачено коштами підприємства та отримано у I - кварталі 2013р. (п.4.2).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що у разі несплати замовником за поставлений товар на умовах договору у термін до 28.12.2012р. з будь-яких причин, замовник зобов'язаний повернути поставлений товар, що не перебував в експлуатації, з оформленням необхідних документів, у термін до 30.12.2012р. Право власності на поставлений товар виникає у Замовника з дати оплати зазначеного товару повністю, на умовах договору.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриману продукцію в розмірі 66060грн., в результаті чого сума боргу зменшилась до розміру 2059200,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2014 укладено Угоду щодо порядку погашення заборгованості за договором про закупівлю №111/72 від 19.12.2012 (надалі - Угода), в якій ДП "Антрацит" (надалі-Підприємство) та ПАТ "Донецький завод гірничорятувальної апаратури" (надалі-Завод) дійшли згоди щодо порядку погашення фактичної заборгованості за поставлений в 2012 році товар, а саме саморятівник шахтний ШСС 1П у кількості 620шт., саморятівник учбовий ШСС 1Т2 у комплекті із 100 регенеративними патронами (10 комплектів), загальною вартістю 205920,00грн. в т.ч. ПДВ за договором про закупівлю №111/72 від 19.12.2012р.: зазначена у цієї угоді заборгованості за договором про закупівлю №111/72 від 19.12.2012р. на суму 2059200грн. в т.ч. ПДВ підлягає погашенню за рахунок коштів "Підприємства" шляхом перерахування на поточний рахунок "Завода" у наступному порядку:

1.1. в термін до 01.04.2014 - 343200,00грн. в т.ч.ПДВ;

1.2. в термін до 01.05.2014 - 343200,00грн. в т.ч.ПДВ;

1.3. в термін до 01.06.2014 - 343200,00грн. в т.ч.ПДВ;

1.4. в термін до 01.07.2014 - 343200,00грн. в т.ч.ПДВ;

1.5. в термін до 01.08.2014 - 343200,00грн. в т.ч.ПДВ;

1.6. в термін до 01.09.2014 - 343200,00грн. в т.ч.ПДВ.

Дана угода є чинною з дати підписання її сторонами угоди.

Відповідач на підставі договору та угоди частково сплатив суму боргу, у зв'язку з чим, сума боргу станом на 19.09.2016 становить 1097800,00грн. В докази часткової оплати позивач надав довідку ПАТ "Укрсоцбанк" №06.701-87/803/1 від 27.01.2017.

В матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем на суму 1097800,00грн. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками останніх без зауважень.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього майна, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не повної сплати за поставлений товар відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що сума основного боргу в розмірі 1097800,00грн. підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 745884,76грн. та 3% річних у розмірі 70721,45грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 02.06.2014 по 19.09.2016, суд визнає його вірним.

Судом врахований порядок погашення заборгованості за договором, встановлений сторонами в угоді від 20.03.2014

Так, на заборгованість у сумі 68200грн. за період з 02.06.2014 по 19.09.2016 позивач нарахував 4714,21грн.; на заборгованість у сумі 343200грн. за період з 02.07.2014 по 19.09.2016 позивач нарахував 22876,87грн.; на заборгованість у сумі 343200грн. за період з 02.08.2014 по 19.09.2016 позивач нарахував 22002,47грн.; на заборгованість у сумі 343200грн. за період з 02.09.2014 по 19.09.2016 позивач нарахував 21127,96грн., в загальній сумі 70721,45грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 70721,45грн. за період з 02.06.2014 по 19.09.2016 підлягають задоволенню.

Відповідно до абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція.

За здійсненим господарським судом перерахунком інфляційних витрат суд визнає його не вірним. Оскільки індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

З огляду на що, інфляційні втрати підлягають задоволенню частково у сумі 721731,06грн., нарахованих на:

- заборгованість у розмірі 68200грн. за період з 02.06.2014 по 31.05.2016 у сумі 47987,28грн.;

- заборгованість у розмірі 343200грн. за період з 02.07.2014 по 31.05.2016 у сумі 235695,43грн.,

- заборгованість у розмірі 343200грн. за період з 02.08.2014 по 31.05.2016 у сумі 233389,08грн.,

- заборгованість у розмірі 343200грн. за період з 02.09.2014 по 31.05.2016 у сумі 228812,97грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Таким чином, судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення суми заборгованості у розмірі 1097800грн., інфляційні витрати у розмірі 745884,76грн., 3% річних у розмірі 70721,45грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Антрацит» (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Радченко, буд.60, офіс 24, ЄДРПОУ 32226065) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» (83048, Донецька область, м. Донецьк, вул. Левицького, 31, ЄДРПОУ 00159491) суму заборгованості у розмірі 1097800грн., інфляційні витрати у розмірі 721731,06грн., 3% річних у розмірі 70721,45грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 28353,78грн.

У судовому засіданні 16 лютого 2017 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 21 лютого 2017 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява