Рішення

від 23.02.2017 по справі 910/23506/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017Справа №910/23506/16

За позовом державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Зенкепітал"

про повернення передплати

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача - Мельник М.О. за дов. № 1 від 05.01.17 р.;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці" до товариства з обмеженою відповідальністю "Зенкепітал" про повернення передплати у розмірі 313 355,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання зобов'язань за Договором про надання послуг № 28/03-16-4 від 28.03.16 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року порушено провадження у справі № 910/23506/16.

Відповідач у судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомив, своїм правом на надання відзиву не скористався.

В судовому засіданні 23.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення сторін про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2016 р. між Державним підприємством Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Зенкепітал (виконавець) укладено договір про надання послуг № 28/03-16-4 від 28.03.2016 року (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язався у 2016 році надати замовнику послуги з комплексного діагностичного обстеження протикорозійного захисту та корозійного стану лінійної частини МН Броди-Держкордон 1 та 2 черги 162-232км І та II черги, загальною довжиною 143 км, філії МН Дружба , а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги.

02.02.2016 року сторонами Договору укладено Додаткову угоду №01 від 02.02.2016 року до Договору (далі - Додаткова угода).

Згідно з п.3.1. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою, загальна сума Договору складає 318 010,80 грн.

Згідно п. 4.1 Договору замовник перераховує кошти на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 90% від загальної суми Договору (передоплата).

Відповідно до п. 5.1. Договору сторони погодили встановити термін початку надання послуг 01 квітня 2016 року. Передбачені цим Договором послуги виконавець зобов'язаний виконати в строк, визначеним у Календарному плані. Виконання окремих етапів фіксується актами здачі-приймання наданих послуг, за підписом замовника та виконавця.

Згідно Додаткової угоди Календарний план надання послуг викладено у новій редакції (Додаток №2 до Додаткової угоди).

Календарним планом надання послуг передбачено, що роботи на суму 8 589,30 грн, обумовлені Договором, виконуються протягом 1 календарного місяця з дати початку надання послуг, роботи на суму 241 775,25 грн виконуються протягом 3 календарних місяців з дати початку надання послуг, роботи на суму 67 646,25 грн виконуються протягом 4 календарних місяців з дату початку надання послуг.

Відповідно до п.5.5. Договору послуги вважаються наданими у повному обсязі з моменту скріплення підписами та печатками сторін акту здачі-приймання наданих послуг на підставі погодженого технічного звіту.

Згідно з п.11.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками та скріпленні печатками сторін і діє до 31.12.2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач перерахував передоплату відповідачу врозмірі 228957,12 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями №1202 від 12.04.2016 року на суму 152 638,13 грн та платіжним дорученням №1290 від 25.05.2016 року на суму 76 319,06 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідачем не здійснено надання послуг, обумовлених Договором, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 228 957,12 грн.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Як встановлено судом вище, відповідач взяв на себе зобов'язання надати послуги у строк встановлений договором, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити їх.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Згідно ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Пунктом п.11.1. Договору сторони передбачили, що цей договір діє до 31.12.2016 року.

В матеріалах справи не міститься доказів того, що за згодою сторін договір було продовжено, в зв'язку з чим станом на час звернення позивача до Господарського суду м. Києва з позовом дія Договору припинена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що у строк, встановлений Договором та Календарним планом, ним були надані послуги, обумовлені Договором, на суму перерахованої позивачем передоплати.

Пунктом 4 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.7.5. Договору у випадку, якщо невиконання або неналежне виконання умов цього договору завдало збитків замовнику, то виконавець відшкодовує збитки замовнику в повному обсязі.

Правовим наслідком прострочення боржника є право кредитора відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора (ч. 3 ст. 612 ЦК України).

Право вимагати збитки у випадку, якщо стане очевидним, що робота не буде виконана належним чином надана замовнику ст. 849 ЦК України.

Вимогами статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

З оглядку на те, позивачем перераховано в якості попередньої оплати суму коштів в розмірі 228 957,12 грн., відповідачем не надано доказів, що у порядку та строки, передбаченому умовами Договору, ним надані послуги, обумовлені договором, строк дії договору після 31.12.2016 року припинено, суд приходить до висновку, що сплачені кошти як попередня оплата за Договором у розмірі 228 957,12 грн підлягають поверненню позивачу для відновлення його порушеного права, що є реальними збитками (ст. 22 ЦК України).

У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт позивач також просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 16 026,99 грн. та пеню в розмірі 36 862,56 грн. за загальний період з 01.04.2016 року по 22.11.2016 року.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2.1 Договору за невиконання або несвоєчасне виконання окремих етапів або послуг в цілому Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаної у встановлений строк послуги за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів дода тково стягується штраф у розмірі 7% простроченої вартості. Нарахування пені здійснюється про тягом всього строку порушення зобов'язання.

Судом перевірено розрахунок штрафу, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 16 026,99 грн.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що під час визначення періоду нарахування пені позивачем не враховано визначені Календарним планом надання послуг строки надання обумовлених договором послуг.

З огляду на те, що послуги на суму 8 589,30 грн мали бути надані не пізніше 30 квітня 2016 року, позивач має право на нарахування пені з суми боргу 8 589,30 грн за період з 01.05.2016 року. Враховуючи те, що послуги на суму 241 775,25 грн мали б бути надані не пізніше 30.06.2016 року, позивач має право на нарахування пені з суми 228 957,12 грн (передплата за Договором) за період з 01.07.2016.

Судом перераховано пеню з суми 8 589,30 грн за період з 01.05.2016 року по 30.06.2016 та з суми боргу 228 957,12 грн за період з 01.07.2016 року по 22.11.2016 року, в зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пеня частково в розмірі 33 722,73 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 4429,00 грн та інфляційних втрат в розмірі 6410,79 грн задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013р. у справі №3-30гс13.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 20 668,69 грн, нарахованої на суму попередньої оплати 228 957,12 грн в розмірі однієї облікової ставки НБУ згідно з ч.6 ст.231 ГК України судом задоволенню не підлягають, оскільки ч.6 ст.231 ГК України не визначає розмір відповідальності між суб'єктами господарювання, визначає лише порядок встановлення штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зенкепітал" (04119, м.Київ, вул.Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139, код ЄДРПОУ 39983316) на користь державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці" (49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Ленінградська, будинок 68, корпус 9, код ЄДРПОУ 13417687) 228 957 (двісті двадцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 12 коп - суми боргу, 16 026 (шістнадцять тисяч двадцять шість) грн 99 коп - штраф, 33 722 (тридцять три тисячі сімсот двадцять дві) грн 73 коп - пеня та 4180 (чотири тисячі сто вісімдесят) грн 60 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повне рішення складено: 27.02.17р.