Рішення

від 15.02.2017 по справі 910/8554/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2017Справа №910/8554/16

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "А.П.К ТРЕЙД"

до WINCO TRADE LIMITED

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін:

від позивача: Дяченко А.М. - за довіреністю від 30.12.2016 року

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 15 лютого 2017 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2016 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "А.П.К Трейд" з вимогами до Winco Trаde Limited про стягнення 75 203,59 доларів США заборгованості за контрактом № АРК-7 від 20.10.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов контракту №АРК-7 від 20.10.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/8554/16. Розгляд справи призначено на 14.11.2016 року. Для належного повідомлення відповідача про розгляд справи зобов'язано позивача надати суду нотаріально засвідчені переклади на англійську мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 про порушення провадження у справі № 910/8554/16 в трьох примірниках в строк до 13.06.2016 року. Провадження у справі зупинено.

07.07.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли документи, витребувані ухвалою суду, які були направлені судовим дорученням про вручення процесуальних документів до відповідного органу іноземної держави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року провадження у справі поновлено.

У судове засідання, призначене на 14.11.2016 року року, представник відповідача не з'явився.

Представник позивача в судове засідання з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року розгляд справи відкладено на 15.02.2017 року. Для належного повідомлення відповідача про розгляд справи зобов'язано позивача надати суду надати суду нотаріально засвідчені переклади на англійську мову копії духвали Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року про відкладення розгляду справи у чотирьох примірниках в термін до 28.11.2016 року. Провадження у справі зупинено.

05.12.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли документи, витребувані ухвалою суду, які були направлені судовим дорученням про вручення процесуальних документів до відповідного органу іноземної держави та безпосередньо відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 року провадження у справі поновлено.

У судове засідання, призначене на 15.02.2017 року, представник відповідача не з'явився. Представник позивача в судове засідання з'явився.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2015 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено контракт №АРК-7 (далі - контракт), відповідно п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених даним контрактом, продавець продає, а покупець приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2015 року, наливом.

Відповідно до п. 2.1. контракту, кількість товару за даним контрактом становить 94 тонни +/-10% за вибором покупця.

Згідно з п. 2.4. контракту остаточна кількість товару визначається згідно з результатами зважування товару в терміналі, з урахуванням умов п. 2.9. даного контракту.

Пунктом 3.4. контакту передбачено, що товар за даним контрактом має бути поставлений в період з 20 жовтня 2015 року по 10 листопада 2015 року (обидві дати включно).

Датою поставки товару вважається дата календарного штемпеля терміналу в відповідній товарно-транспортній накладні на товар (п. 3.7. контракту).

Згідно з п. 3.7. контракту датою переходу права власності на товар, що поставлений до терміналу, від продавця до покупця є дата відмітки митного органу в митній декларації на товар про те, що задекларований в цій митній декларації товар вивезено за межі митної території України.

Відповідно до п. 4.1. контракту ціна товару складає 750 доларів США за одну МТ.

Путом 4.2. контракту встановлено, що загальна вартість товару за даним контрактом складає 70 500,00 доларів США +/-10% з урахуванням положень п. 2.1. даного контракту.

06.11.2015 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до контракту, згідно якої внесено зміни до п. 4.1 контракту, а саме: ціна товару за даним за даним контрактом складає 770,00 доларів США за одну МТ, та до п. 4.2. контракту а саме: загальна вартість товару за даним контрактом складає 72 380,00 доларів США +/-10% з урахуванням положень п. 2.1. даного контракту.

Згідно з п. 5.1. контакту валюта контракту - Долари США. За письмовою узгодженістю сторін допускається валюта платежу - гривня по курсу Національного банку України на день платежу. Датою платежу є дата списання грошових кошів з валютного рахунку покупця. Після проведення платежу покупець направляє продавцю копію платіжного доручення та SWIFT, підтвердженого банком покупця.

Пунктом п.5.2. контракту передбачено, що покупець здійснює оплату у строк не пізніше 90 календарних днів з дати відмітки митного органу в митній декларації на товар про те, що товар вивезено за межі митної території України, шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок продавця.

14 березня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №3 до контракту, згідно умов якої погоджено:

- викласти п. 5.2. контракту в наступній редакції: 5.2. Покупець здійснює оплату у строк не пізніше 60 календарних днів з дати відмітки митного органу в митній декларації на товар про те, що товар вивезено за межі митної території України, шляхом банківського переказу грошових коштів на банківській рахунок продавця. ;

- викласти п. 8.2. контракту в наступній редакції: 8.2. При виникненні спірних питань між сторонами контракту спір підлягає розгляду в господарському суді на території і з застосуванням законодавства країни за місцезнаходженням позивача .

Даний контракт набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним контрактом (п. 9.1. контракту).

29.11.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до контракту та внесено зміни до банківських реквізитів сторін.

20.10.2015 року між Дочірнім підприємством Автотрейдінг-Харків (комітент) та Товариством з обмеженою відповідністю "А.П.К. Трейд" (комісіонер) укладено договір комісії № АРК-АН-201015, відповідно до якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду вчинити для комітента від свого імені і за рахунок комітента одну або декілька угод з продажу товару за межі митної території України. Найменування, ціна і кількість товару визначаються окремо для кожної партії товару в додатках - специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до специфікації №1 до договору комісії № АРК-АН-201015 від 20.10.2015 року комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов'язання зробити продаж наступного товару: олія соняшникова нерафінована, українського походження, врожаю 2015 року, наливом, на загальну сум 70 500,00 доларів США.

06.11.2015 року Дочірнім підприємством Автотрейдінг-Харків та Товариством з обмеженою відповідністю "А.П.К. Трейд" укладено додаткову угоду №3 до договору комісії № АРК-АН-201015 від 20.10.2015 року, відповідно до умов якої погодили внести зміни до специфікації №1 щодо ціни (770 доларів США за одну МТ) та загальної вартості товару (72 380,00 доларів США).

Позивач здійснив поставку товару по контракту №АРК-7 від 20.10.2015 року на загальну суму 75 203,59 дол. США, що підтверджується інвойсом № 3 від 06.02.2016 року та митною декларацією на товар № 504050002/2016/100741 від 19.02.2016 року з відміткою про те, що товар вивезено за митну територію України.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за контрактом №АРК-7 від 20.10.2015 року щодо своєчасної та повної оплати проставленого товару, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 75 203,59 доларів США.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, здійснив поставку товару на загальну суму 75 203,59 доларів США, що підтверджується інвойсом № 3 від 06.02.2016 року та митною декларацією на товар № 504050002/2016/100741 від 19.02.2016 року з відміткою про те, що товар вивезено за митну територію України.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене та враховуючи умови контракту відповідач мав здійснити оплату за поставлений товар до 19.04.2016 року включно.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч п.5.2. контракту своє зобов'язання зі своєчасної оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 75 203,59 доларів США .

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за контрактом, відповідно до п. 5.2. останнього, настав, приймаючи до уваги те, що доказів оплати товару в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за контрактом №АРК-7 від 20.10.2015 року в розмірі 75 203,59 доларів США є обґрунтованими та підлягають.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з WINCO TRADE LIMITED (Geneva place, Waterfront drive, P.O. box 3469, Road town, Tortola, British Virgin Island, registration number 1869894) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "А.П.К ТРЕЙД" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, ідентифікаційний код 39199067) грошові кошти: 75 203,59 доларів США (сімдесят п'ять тисяч двісті три гривні 59 центів) основного боргу та 28 340,14 грн. (двадцять чотири тисячі триста сорок гривень 14 копійок) судового збору. Видати наказ.

3. Копію рішення направити відповідачу у справі №910/8554/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24.02.2017 року.

СуддяЮ.В. Цюкало