Рішення

від 13.02.2017 по справі 911/4219/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р. Справа № 911/4219/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошляхмостобуд", 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 85, офіс 27

до Дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 07335, Київська область, Вишгородський район, село Демидів

про стягнення 115156,85 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №4 від 16.01.2017);

ОСОБА_2 (дов. №6 від 23.12.2016);

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошляхмостобуд" звернулось у господарський суд Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "ШРБУ №100" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 115156,85грн, з яких: 54000,00 грн. основного боргу, 53838,00 грн. інфляційних втрат, 7318,85 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №4 від 03.10.2011 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, у судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

03.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошляхмостобуд" (Постачальник) та Дочірнім підприємством"ШРБУ №100" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Покупець) було укладено Договір №4, за умовами якого Постачальник зобов'язувався поставляти і передавати у власність Покупця нафтопродукти та інше (товар), а Покупець зобов'язувався приймати та оплачувати товар (арк. 10).

Відповідно до пункту 1.2. Договору відвантаження (відпуск) товару проводиться окремими партіями по реквізитам Покупця і за окремими Угодами, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з умовами Договору Покупець проводить оплату за товар по ціні і в термін, зафіксований в Угоді на дану партію товару, на основі рахунку-фактури Постачальника.

Згідно з Угодою №1 від 28.05.2012 до Договору №4 Постачальник поставив товар, а Покупець прийняв його за видатковою накладною №РН-0000014 від 31.05.2012 та за актом приймання-передачі товару від 31.05.2012 на суму 54000,00 грн. Відповідно до пункту 4 Угоди №1 Покупець повинен був здійснити розрахунок за поставлений товар протягом 21 дня з моменту отримання товару, тобто не пізніше 21.06.2012 (арк. 11).

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 54000,00 грн.

01.10.2014 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №4 від 03.10.2011, за якою відповідач визнає заборгованість перед позивачем за Договором №4, а також сторони дійшли згоди продовжити дію Договору №4 до 31.12.2017 (арк. 14).

31.03.2015 сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору №4 від 03.10.2011 про збільшення строку позовної давності до п'яти років по всіх зобов'язаннях, що виникли на підставі цього договору (арк. 15).

Докази здійснення відповідачем оплати за поставлений по договору товар відсутні. На час подачі позову заборгованість відповідача за Договором №4 становить 54000,00 грн., яка підтверджується актами звірки розрахунків між сторонами: №3 від 02.11.2015 та №5 від 01.11.2016.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір №4 від 03.10.2011 за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами частини другої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що заборгованість за Угодою №1 від 28.05.2012 до Договору №4 від 03.10.2011 на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази оплати отриманого відповідачем товару відсутні, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 54000,00 грн. основного боргу за поставлений товар підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 53838,00 грн. інфляційних втрат за період з липня 2012 року по листопад 2016 року та 3% річних у сумі 7318,85грн. за період з 22.06.2012 по 26.12.2016 в межах 5-річного строку позовної давності, встановленого сторонами у Додатковій угоді №2 від 31.03.2015 до Договору №4.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стосовно нарахованих позивачем інфляційних суд встановив, що розрахунок позивача виконаний арифметично невірно, у зв'язку з чим, судом було здійснено власний розрахунок за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон та встановлено, що розмір інфляційних за заявлений позивачем період складає 53821,31 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції за видатковою накладною №РН-0000014 від 31.05.2012

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.07.2012 - 30.11.2016 54000.00 1.997 53821.31 107821.31

Розрахунок 3% річних виконаний позивачем вірно, а тому з відповідача підлягають стягненню 3% річних у сумі 7318,85 грн. за період з 22.06.2012 по 26.12.2016.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 115140,16 грн. (заборгованість у сумі 54000,00грн, 3% річних у сумі 7318,85 грн і інфляційні у сумі 53821,31 грн.)

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору у сумі 1727,10 грн.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "ШРБУ №100" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код 05423018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошляхмостобуд" (код 33442233) грошові кошти у сумі 115140,16 грн. (сто п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 16 коп., з яких: заборгованість у сумі 54000,00 грн., 3% річних у сумі 7318,85 грн. і інфляційні у сумі 53821,31 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн. 10 коп.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 20.02.2017