Рішення

від 21.02.2017 по справі 915/438/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року Справа № 915/438/16

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 09-01/54 від 11.10.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.01.2017 р;

ОСОБА_3, довіреність № б/н від 11.01.2017 р.,

ОСОБА_4 - директор.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/438/16

За позовом: публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» , вул. Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54042,

до відповідача : приватного підприєства «Сімейний фонд» , вул. Баштанська, 22, м. Миколаїв, 54007

про : стягнення коштів у розмірі 42399 грн.86 коп.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприєства «Сімейний фонд» грошових коштів у сумі 42399 грн. 86 коп. - вартості спожитої протягом опалюваних сезонів з листопада 2014 року по квітень 2015 року теплової енергії на опалення нежитлових приміщень розташованих по вул. Нікольська, 54/1, у м. Миколаєві.

Обґрунтовуючи підставу позову ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" посилалось на те, що ним у спірний період поставлено теплову енергію за адресою м.Миколаїв, вул. Нікольська, 54/1 на заявлену суму, однак відповідачем, як власником нежитлових приміщень за вказаною адресою, поставлену теплову енергію оплачено не було. При цьому , позивач доповнив правове обґрунтування позовних вимог, пославшись, зокрема, на ст. 1212 та 1213 ЦК України.

Із змісту відзиву на позовну заяву випливає, що відповідачем не визнаються позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку з тим, що між сторонами не було розірвано належним чином, укладений договір між ПАТ КБ «НАДРА» та позивачем на постачання теплової енергії № 2989 від 01.10.2007р.; Договір про оренди нежитлового приміщення за адресою: вул. Нікольська, 54/1, який був укладений між відповідачем та ПАТ КБ «НАДРА» не розірвано належним чином, а отже він діє до 17.09.2017р. ОСОБА_5 від 21.11.2014р. не звільняє орендаря - ПАТ КБ «НАДРА» від обов'язку щодо належного утримання цих приміщень, в тому числі і по опаленню. Постачання теплової енергії для потреб нежитлового приміщення за адресою: вул. Нікольська, 54/1, здійснювалося позивачем до орендованого ПАТ КБ «НАДРА» приміщення, згідно договору № 2989 від 01.10.2007р., отже, застосовувати статтю 1212 ЦК України відсутні підстави. А також не надано доказів отримання теплової енергії відповідачем.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» протягом опалювальних сезонів 2014- 2015 років відпускало теплову енергію в гарячій воді споживачам житлового будинку № 54/1по вул. Нікольська в місті Миколаєві, що підтверджується нарядом на підключення споживачів, у тому числі за адресою відповідача вул. Нікольська, № 54/1 в місті Миколаєві, до тепломереж від 25.10.2014 р., (ас. 26). Відключення теплопостачання в ці періоди відбувалось на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування, що вбачається, зокрема, із наданих позивачем рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (а.с. 23-25).

Споживання теплової енергії приміщення, належного приватному підприєству «Сімейний фонд» , яке знаходиться по вул. Нікольська, № 54/1 в м.Миколаєві, здійснювалось через внутрішньобудинкову систему теплопостачання.

Суд уважає, що ПП «Сімейний фонд» повинно було оплачувати вартість поставленої позивачем теплової енергії в гарячій воді, оскільки, згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу: із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно із ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. ОСОБА_6 не передбачає безоплатного споживання теплової енергії та зобов`язує споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

За розрахунком ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» , останнім поставлено на опалення приватному підприєству «Сімейний фонд» у період з листопада 2014 року по квітень 2015 року теплової енергії за регульованим тарифом на загальну суму 42399 грн. 86 коп. Визначення обсягу спожитої теплової енергії здійснено позивачем розрахунковим способом.

Договір між сторонами був відсутній.

Питання набуття, збереження майна без достатньої правової підстави врегульовано у Главі 83 ЦК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК Кодексу застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п. 4 ч. 2 ст. 1212 ЦК України);

Відповідно до ч. 2 ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, оскільки сторонами не встановлювався строк виконання відповідачем зобов'язання, то позивачем направлена приватному підприєству «Сімейний фонд» вимога від 29.03.2016 р. № 277-Ю поштовим відправленням разом із рахунком, на оплату вартості спожитої теплової енергії за період з листопада 2014 року по квітень 2015 року на загальну суму 42399 грн. 86 коп. (ас.9-10). Дане узгоджується з положеннями ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

ОСОБА_6 вимогу приватному підприємству «Сімейний фонд» залишено без задоволення.

Отже, судом встановлено факт отримання відповідачем від позивача теплової енергії без достатньої правової підстави та неможливості повернення його в натурі (через специфіку даного майна, яка виключає можливість такого повернення).

Оскільки відповідачем не відшкодовано вартість по оплаті спожитої теплоенергії, то позовні вимоги в частині стягнення боргу за постачання теплової енергії є обґрунтованими, але підлягають задоволенню частково в загальній сумі 28102 грн. 64 коп. за період з січня 2015 року по квітень 2015 року, з огляду на наступне.

Доводи позивача про те, що приватне підприємство «Сімейний фонд» повинно відшкодувати вартість спожитої теплової енергії з 21.11.2014 року згідно акту прийому-передачі приміщення підписаного між ПП «Сімейний фонд» та ПАТ КБ "Надра", суд відхиляє.

01.10.2007 року між ПАТ КБ «НАДРА» та ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №2989, відповідно до умов якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

В додатку 1/1 до договору постачання теплової енергії в гарячій воді №2989 від 01.10.2007 вказано, що теплопостачання здійснюється по вул. Нікольська, 54/1.

Відповідно до акту приймання-передачі від 21.11.2014 ПАТ КБ «НАДРА» (орендар) передало, а ПП «Сімейний фонд» (орендодавець) прийняло нежитлове приміщення загальною площею 228,5 кв.м за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 54/1.

ПАТКБ«НАДРА» зверталось до ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» з листом № 22 від 13.01.2015, в якому просило розірвати договір на обслуговування приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 54/1 з 13.01.2015, у зв'язку з припиненням діяльності відділення № НОМЕР_1 КБ "Надра", який отримано ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» 13.01.2015, про що свідчить штамп позивача на відповідному листі. Отже, договір вважається розірваним саме з 13.01.2015 року.

Таким чином, періодом, за який ПП «Сімейний фонд» належало оплатити спожиту теплоенергію, є з 13 січня 2015 року по квітень 2015 року.

Відповідно до розрахунку суми боргу, наданого представником позивача, відповідачем спожито теплової енергії протягом з 13 січня 2015 року по 12 квітня 2015 року на загальну суму 28102 грн. 64 коп., яка і підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з ПП «Сімейний фонд» заборгованості в сумі 14297 грн. 22 коп. за період з листопада 2014 р. по 13 січня 2015 року є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Суд визнає доводи відповідача про те, що споживання теплової енергії у приміщенні, належного ПП «Сімейний фонд» , яке знаходиться по вул. Нікольська, № 54/1 в м.Миколаєві, не здійснювалось, в підтвердження надано акт від 21.11.2014 року, безпідставними виходячи з наступного.

Так, згідно пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., споживач може відмовитися від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 р. за №1478/11758 (із змінами, внесеними наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 р. №169) затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання, який згідно з п. 1.1 визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Вказаним Порядком передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не у квартирах чи нежитлових приміщеннях багатоквартирних будинків з ініціативи споживача, а відключення багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Пунктом 2.5 Порядку визначено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконуються у міжопалювальний період.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

З огляду на викладене та аналізуючи вищенаведені норми права, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством України встановлено чіткий порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який передбачає виконання низки проектно-технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженими органами.

Відповідачем таких доказів взагалі не надано.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату державним судового збору на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 21 лютого 2017 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприєства «Сімейний фонд» , (54007, м. Миколаїв, вул. Баштанська, 22, ідентифікаційний код 31159276) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54002, вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 30083966), грошові кошти в сумі 28102 (двадцять вісім тисяч сто дві гривні) грн. 64 коп., а також на відшкодування витрат на оплату судового боргу в сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 33 коп.

3. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2017 р.

Суддя С.М. Коваль