Рішення

від 15.02.2017 по справі 910/24395/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р.Справа № 910/24395/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Київський метрополітен» до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ОРП» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, про стягнення 309 437,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Київський метрополітен» (далі по тексту - КП „Київський метрополітен» ) звернулося до господарського суду м. Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ОРП» (далі по тексту - ТОВ „Компанія „ОРП» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 309 437,94 грн., яка складається з орендної плати у розмірі 286 240,19 грн., пені у розмірі 20 818,89 грн., трьох відсотків річних у сумі 2 378,86 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушення відповідачем зобов'язань взятих на себе за договором №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. у вигляді невнесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.01.2017р. дану справу в порядку ст.ст. 15, 17 ГПК України було направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Одеської області. В свою чергу, після надходження матеріалів справи до господарського суду Одеської області, вказану справу в порядку ст. 2-1 ГПК України було передано на розгляд судді Желєзній С.П.

Ухвалою від 12.01.2017р. господарським судом у порядку ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверт із поштовими відправленнями суду, який було надіслано судом за адресою місцезнаходження ТОВ „Компанія „ОРП» : 65000, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, проспект Шевченка, будинок 4, офіс 185 згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були повернуті суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається такими, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ТОВ „Компанія „ОРП» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

30.01.2017р. від Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради до господарського суду надійшло пояснення на позовну заяву КП „Київський метрополітен» , у відповідності до якого третя особа зазначала, що підтримує позовні вимоги в цілому, просила суд задовольнити позов та розглянути справу без участі представника третьої особи.

13.01.2017р. до господарського суду надійшло клопотання від КП „Київський метрополітен» , у відповідності до якого позивач просить суд розгляд справи №910/24395/16 проводити без участі представника позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги надані суду КП „Київський метрополітен» докази на підтвердження заявлених позовних вимог, господарський суд доходить висновку про можливість розгляду справи без участі учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.03.2012р. між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Орендодавець), ТОВ „Компанія „ОРП» (Орендар) та КП „Київський метрополітен» (Балансоутримувач, Підприємство) було укладеного договір №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, у відповідності до п. п. 1.1, 2.3, 2.4 якого Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради „Про надання дозволів на продовження терміну дії договорів оренди, на укладання договорів суборенди, внесення змін до рішень Київської міської ради та внесення змін до договорів оренди» від 22.09.2011р. №66/6282, передає, а Орендар приймає у оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, визначене відповідно до проектної документації, тимчасові огороджуванні конструкції (кіоски), що знаходиться за адресою: станція метро „Оболонь» (вестибюль №2), б/н для торгівлі непродовольчими товарами. Опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його Орендареві, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору. Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і знаходиться на балансі КП „Київський метрополітен» .

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Положеннями ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року за N 2269-XII (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що цей закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.03.2012р. №500 „Про здійснення організаційно-правових заходів щодо ліквідації, реорганізації та перейменування структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» Головне управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради було перейменовано на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради.

Згідно з п. 3.1 договору №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011р. №34/6250 та на дату підписання договору становить без ПДВ 212,41 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 13 764 грн.

Умовами п. 3.5 договору №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. визначено, що орендна плата сплачується Орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі про повернення об'єкта оренди Орендодавцеві.

В силу положень ст.ст. 765, 766 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Розділом 4 договору №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. сторонами договору було визначено обов'язки сторін. Так, п. 4.2 договору встановлено, що Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Строк дії договору у відповідності до п. 9.1 договору №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. був визначений сторонами з моменту його укладання, тобто з 06.03.2012р., до 04.03.2015р. (два роки та 364 дні).

На виконання положень договору №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. між сторонами договору 06.03.2012р. було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, з якого вбачається, що Орендар прийняв в оренду частину переходу, що перебуває на балансі КП „Київський метрополітен» , загальною площею 64,8 кв. м.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду справи №910/33145/15 за позовом КП „Київський метрополітен» до ТОВ „Компанія „ОРП» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, про виселення та зобов'язання вчинити дії, господарським судом м. Києва 03.02.2016р. було постановлено рішенням, яким позовні вимоги КП „Київський метрополітен» було задоволено у повному обсязі, виселено ТОВ „Компанія „ОРП» з нерухомого майна (частини переходу), загальною площею 64,8 кв. м., на користь Департаменту комунальної власності м. Києва; зобов'язано ТОВ „Компанія „ОРП» демонтувати тимчасові конструкції (кіоски), що належать ТОВ „Компанія „ОРП» .

Положеннями ч. 3 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду справи №910/33145/15 господарським судом було встановлено, що листом №87-71ДД від 27.02.2015р. Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради було повідомлено ТОВ „Компанія „ОРП» про припинення дії договору №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. та про необхідність звільнити об'єкт оренди та демонтувати огороджуючі конструкції, проте, після закінчення строку дії договору ТОВ „Компанія „ОРП» не було повернуто за актом приймання-передачі об'єкта оренди. З огляду на викладене, господарським судом при розгляді справи №910/33145/15 було встановлено, що договір №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. припинив свою дію 05.03.2015р..

Як вбачається з матеріалів даної справи, 08.12.2016р. державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчих документів №910/33145/15 від 11.03.2016р., виданих господарським судом м. Києва було демонтовано тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски), що належать ТОВ „Компанія „ОРП» та виселено відповідача по даній справі з нерухомого майна (частини переходу), про що державним виконавцем було складені відповідні акти від 08.12.2016р.

Як зазначає позивач, ТОВ „Компанія „ОРП» у порушення умов договору №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. не було вчасно повернуто об'єкт оренди, та не сплачено орендну плату за період з травня 2015р. по грудень 2016р. у розмірі 286 240,19 грн., обов'язок щодо сплати якої покладено на відповідача в силу положень п. 3.5 договору.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, господарський суд виходить з наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Приписами ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе зобов'язань ТОВ „Компанія „ОРП» вносило орендну плату не у повному обсязі протягом періоду з травня 2015р. по грудень 2016р., у зв'язку з чим за відповідачем рахується прострочена заборгованість з орендної плати у розмірі 286 240,19 грн. Отже, станом на момент вирішення даного спору, за відповідачем рахується прострочена заборгованість із орендної плати в сумі 286 240,19 грн.

З огляду на вище викладене, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених КП „Київський метрополітен» позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 286 240,19 грн. за період з травня 2015р. по грудень 2016р.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі перерахування на користь КП „Київський метрополітен» орендної плати відповідно до договору №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу до сплати 3% річних у загальній сумі 2 378,86 грн. за період з травня 2015р. по грудень 2016р.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних заявлених до стягнення за період з травня 2015р. по грудень 2016р., господарський суд зазначає, що розмір трьох відсотків річних за вказаний період складає 2 219,40 грн. Викладене має наслідком часткове задоволення позовної вимоги КП „Київський метрополітен» про стягнення із відповідача трьох відсотків річних на суму 2 219,40 грн. за період з травня 2015р. по грудень 2016р.

Відповідно до п. 6.2 договору №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує Підприємству пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

З посиланням на умови договору №133 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.03.2012р. позивачем було нараховано ТОВ „Компанія „ОРП» пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за порушення строків сплати орендних платежів за період з травня 2015р. по грудень 2016р. у розмірі 20 818,89 грн., яка була розрахована позивачем із урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України по кожному простроченому платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Так, згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, відповідно до преамбули 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд доходить висновку про допущення позивачем помилок, оскільки розмір пені за період з травня 2015р. по грудень 2016р. складає 20 119,82 грн., що має наслідком часткове задоволення позовної вимоги КП „Київський метрополітен» про стягнення із відповідача пені на суму 20 119,82 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ОРП» на користь комунального підприємства „Київський метрополітен» заборгованість у загальному розмірі 308 579,41 грн. , яка складається із суми основного боргу в розмірі 286 240,19 грн., трьох відсотків річних у розмірі 2 219,40 грн. та пені у розмірі 20 119,82 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 546, 548, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 759, 762, 765, 766, Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» . ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ОРП» /65000, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, проспект Шевченка, будинок 4, офіс 185; 03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 26; ідентифікаційний код 21489956/ на користь комунального підприємства „Київський метрополітен» /03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913/ заборгованість з орендних платежів у розмірі 286 240 грн. 19 коп. /двісті вісімдесят шість тисяч двісті сорок грн. 19 коп./, три відсотки річних у розмірі 2 219 грн. 40 коп. /дві тисячі двісті дев'ятнадцять грн. 40 коп./, пеню у розмірі 20 119 грн. 82 коп. /двадцять тисяч сто дев'ятнадцять грн. 82 коп./, судовий збір у сумі 4 628 грн. 66 коп. /чотири тисячі шістсот двадцять вісім гр. 66 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 27 лютого 2017 р. 1

1Примітка: в судовому засіданні 15.02.2017р. при оголошенні вступної та резолютивної частини даного рішення судом було повідомлено, що повний текст рішення буде підписано 20.02.2017р. Однак у зв'язку з перебуванням судді Желєзної С.П. на лікарняному з 20.02.2017р. по 24.02.2017р. включно, повний текст даного судового рішення було оформлено відповідно до вимог ст.ст. 84 - 85 ГПК України 27.02.2017р.

Суддя С.П. Желєзна