Рішення
від 23.02.2017 по справі 917/2052/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017 р. Справа № 917/2052/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» , вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, в особі Кременчуцької філії, проспект Свободи, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Кремінь-Інвест» , вул. Київська, 66-г, м. Кременчук, Полтавська область, 39602

про стягнення 19 223,32 грн.,

Суддя Мацко О.С.

Представники в судовому засіданні 07.02.2016 року:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 10-73/2143 від 22.02.2016 року

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 03.01.2017 року

Представники в судовому засіданні 21.02.2016 року:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 10-73/2143 від 22.02.2016 року

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 03.01.2017 року

Представники в судовому засіданні 23.02.2016 року:

Від позивача: відсутні

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 03.01.2017 року

У судових засіданнях 07.02.2017 року та 21.02.2017р. на підставі ст.77 ГПК України було оголошено перерви до 21.02.2017 року та до 23.02.2017р. відповідно з метою надання сторонам можливості надати додаткові документальні докази, про що відображено в протоколах судових засідань, представники сторін про дату та час наступних судових засідань повідомлялися під розписки (у матер. справи).

23.02.2017 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

СУТЬ СПРАВИ : Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії до Товариства з обмеженою відповідальністю РТЦ Кремінь-Інвест про стягнення 19223,32 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 3333 від 20.02.2014 року.

В судових засіданнях 07.02.2017 року та 21.02.2017р. представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 10 від 06.02.2017 року (вх№ 1741 від 07.02.2017, а.с. 72-74) позов не визнає та просить суд застосувати спеціальну позовну давністьдо вимог про стягнення пені за жовтень, листопад та грудень 2015 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін (позивача - у попередніх засіданнях), оцінивши надані докази, суд встановив:

20.02.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі його структурного підрозділу Кременчуцької філії (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю РТЦ Кремінь-Інвест (споживач) було укладено договір № 3333 про постачання електричної енергії (далі - Договір, а.с. 20-21, 27-28).

Відповідно до умов договору та положень Правил користування електричною енергією , затверджених Постановою № 28 від 31.07.1996p., постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 2.3.1, 2.3.3 Споживач зобов'язується виконувати умови цього договору оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків , Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

Відповідно до п.1 додатку Порядок розрахунків (а.с. 25) до договору розрахунковим вважається період 8-00 годин 20-го числа попереднього місяця до 8-00 годин такого ж числа поточного місяця.

Обсяг фактично спожитої електричної енергії, який підлягає оплаті на підставі виставлених постачальником рахунків, визначається відповідно до фактичних даних розрахункового обліку електричної енергії (додаток № 4 до договору), вимог ПКЕЕ та чинного законодавства (п. 3 додатку Порядок розрахунків ).

Згідно п. 2 додатку Порядок розрахунків до Договору споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. У разі відсутності інформації про тарифи на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді. Остаточний рахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно на підставі виставленого постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично використаної електроенергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів.

Пунктом 10. додатку Порядок розрахунків до Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Факт отримання відповідачем електричної енергії згідно умов договору підтверджується наявними у справі актами про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії.

Розрахунок позивача свідчить, що відповідач порушував обумовлені договором строки сплати електричної енергії, що відповідачем не спростовується.

Порушивши строки оплати, що визначені п. 2 додатку Порядок розрахунків до Договору, відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання. В зв'язку з простроченням платежів позивач просить суд стягнути з відповідача передбачені законом та договором 19223,32 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за період з жовтня по грудень 2015 року та з січня по вересень 2016 року.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

З огляду на визначений сторонами порядок розрахунків за електричну енергію, дати здійснених відповідачем проплат рахунків (що відображені позивачем у розрахунках, доданих до позову та додаткових пояснень, та правильність яких не спростована відповідачем), матеріалами справи підтверджено, що порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунків за електричну енергію мало місце.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що сторони, укладаючи договір, передбачили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту електричну енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування та встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми (п.4.2.1 Договору).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіряючи розмір заявленої позивачем до стягнення пені, суд враховує наступне:

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Відповідно до ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку є перший за ним робочий день.

Перевіряючи розмір заявленої позивачем до стягнення суми пені, суд встановив, що позивачем неправильно визначені початки перебігу строку прострочення по передоплаті за жовтень 2015 року, січень та квітень 2016 року (останній день виконання зобов"язання припадав на вихідні). З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятора "Ліга: ОСОБА_3 9.1.3", обгрунтовано заявлено до стягнення 15 125,37 грн. пені. В іншій частині позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю (у зв"язку з неправильними обрахунками).

Як зазначалося вище, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до приписів ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки, проте до окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність.

Положенням ч. З ст. 267 ЦК передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач, як зазначалося вище, звернувся до суду з заявою про застосування позовної давності (арк. справи 72-74).

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013р., перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Положенням ч. 4 ст. 267 ЦК закріплено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні з позовом про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов"язань по передоплаті за жовтень 2015р., листопад 2015р. та грудень 2015 р., враховуючи те, що позивач звернувся із позовною заявою до господарського суду 21.12.2016 року. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 6 887,07 грн. пені, нарахованої за жовтень-грудень 2015 року задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом позовної давності. Отже, до стягнення підлягає пеня в сумі 8 238,30 грн. (15 125,37 грн. - 6 887,07 грн.).

Відповідач в порядку ст. 233 Господарського кодексу України заявив усне клопотання про зменшення пені, про що відображено в протоколі судового засідання від 23.02.2017 року.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи позов в цій частині вимог суд приймає до уваги, що в даному випадку сума пені в розмірі 8238,30 грн. є завищеною, що не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. При цьому судом враховується позиція Конституційного Суду України у Рішенні від 11.07.2013 року № 7-рп/2013, згідно якої наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Також, суд враховує, що сума основного боргу із зобов'язання щодо оплати електричної енергії відсутня, а порушення строків оплати не є тривалим.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України суд зменшує розмір пені на 2000 грн. і тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 6238,30 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 33, 43, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РТЦ Кремінь-Інвест (вул. Київська, 66-г, м. Кременчук, Полтавська область, 39602, ідентифікаційний код юридичної особи 35131982) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Ст. Поділ, 5, м. Полтава, 36022) в особі Кременчуцької філії (вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, 39601, ідентифікаційний код юридичної особи 25717118) - 6 238,30 грн. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складене 27.02.2017 р.

Суддя О.С.Мацко

Дата ухвалення рішення23.02.2017
Оприлюднено03.03.2017
Номер документу65010907
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення 19 223,32 грн

Судовий реєстр по справі —917/2052/16

Рішення від 27.02.2017

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Мацко О.С.

Рішення від 23.02.2017

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Мацко О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні