Рішення

від 20.02.2017 по справі 922/4655/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2017 р.Справа № 922/4655/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури (м. Чугуїв, Харківська обл.) в інтересах держави в особі Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області (м. Вовчанськ, Харківська обл.) та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс 500" (м. Харків) про внесення змін до договору за участю представників сторін:

прокурор - Чирик (посв. №036152 від 29.10.2015 року);

позивача (ГУ Держгеокадастру у ХО) - ОСОБА_1 (дов. №32-20-14-689/0/19-17);

позивача (Вовчанської РДА ХО) - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_2 (дов. б/н від 08.01.2016 року)

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс 500", в якій просить суд внести зміни до договору оренди землі від 01.12.2008, укладеного між Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та ТОВ "Макс 500", про надання в строкове платне користування земельну ділянку із сільськогосподарського призначення (рілля), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту, землі Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області, загальною площею 34,4920 га, зареєстрованого у Вовчанському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.12.2008 за №040869000006, виклавши пункт 8 договору в наступній редакції -

"8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі".

Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Прокурор звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, як суб'єкта, уповноваженого розпоряджатися спірними земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення, Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області як сторони договірних відносин. Підставою для представництва є порушення інтересів держави, оскільки у зв'язку із несплатою орендарем орендної плати, встановленої законом, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, призводить до ненадходження коштів до бюджету.

17.02.2017 року на електронну адресу суду (inbox@hr.arbitr.gov.ua) від представника позивача (Вовчанської РДА ХО) надійшло клопотання, в якому він просив вирішити справу відповідно до положень законодавства на розсуд суду та розглядати справу без участі представника Вовчанської РДА ХО.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України участь в господарських засіданнях визначена як право, а не обов'язок сторони по справі.

Суд, дослідивши клопотання представника позивача (Вовчанської РДА ХО) вирішив за можливе задовольнити його.

Прокурор в судовому засіданні 20.02.2017 просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2017 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.02.2017 не заперечив проти позову в частині сплати 3% річних.

Представник позивача (Вовчанської РДА ХО) в судове засідання 20.02.2017 не з'явився, витребуваних судом документів в повному обсязі не надав. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з ст. 13 Конституції України, ст. 373 Цивільного кодексу України, ст. 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 14 Конституції України).

Згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 1001 від 10.11.2008 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель запасу для надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Товариству з обмеженою відповідальністю МАКС 500 (далі - ТОВ МАКС 500 ) за межами населених пунктів на території Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області.

Одночасно, надано ТОВ МАКС 500 в оренду земельні ділянки загальною площею 482,2230 га земель сільськогосподарського призначення, з них: 482,2230 га (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель державної власності (землі запасу) на території Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області.

На підставі вказаного розпорядження між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ МАКС 500 укладено договір оренди землі терміном на 49 років.

Так, договором оренди землі від 01.12.2008 ТОВ МАКС 500 надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту, землі Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області, загальною площею 34,4920 га. Вказаний договір оренди зареєстровано у Вовчанському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.12.2008 за № 040869000006.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частиною 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

З матеріалів справи вбачається, що у договорі оренди землі, укладеного між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ МАКС 500 вказано нормативно-грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки, розрахунок якої проведено у 2007 році та затверджено рішенням Вовчанської районної ради Харківської області від 27.11.2008.

Згідно з інформацією від 12.12.2016, наданою Вовчанською районною радою Харківської області встановлено, що до Вовчанської районної ради до теперішнього часу від ТОВ МАКС 500 , звернень щодо затвердження на сесії районної ради нової нормативно-грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок не надходило. Положення чи інший документ про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі на території Вовчанського району Вовчанською районною радою не розроблялось та не затверджувалось.

Відповідно до п. 8 вищевказаного договору орендна плата вноситься у грошовій формі та розмірі 2,5 % від нормативної грошової оцінки землі у сумі 7046,25 грн. на рік.

Згідно з п. 9 договору встановлено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 10 договору орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами, протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Крім того, відповідно до п. 11 вищевказаного договору оренди землі розмір орендної плати переглядається не рідше одного разу на три роки у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом

Прокурор в позові зазначив, що згідно діючого договору оренди землі, укладеного між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ МАКС 500 ставка орендної плати істотно занижена, остання повинна становити не менше 3% (згідно ст. 288 Податкового кодексу України), таким чином, змушений був звернутися до суду за захистом порушеного права інтересів держави.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Згідно з ст. 289 Кодексу для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Bідповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, що визначено також приписами п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (ПК).

При цьому, п.п. 288.5.1 та 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Тобто, законом визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Згідно з ст. 11 ЦК України визначено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Таким чином, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений Законом - тобто, п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. Тобто, цивільний обов'язок орендаря земельної ділянки платити не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки виник з акту цивільного законодавства і не залежить від волі сторін договору оренди, які зобов'язані привести зміст договору до вимог приписів Закону.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 271.1.1 та 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є або нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 4 договору оренди землі, нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що є об'єктом оренди було визначено у розмірі 281849,86 грн.

Таким чином, база розрахунку орендної плати підлягає розрахунку відповідно до приписів п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з інформацією від 09.12.2016, наданою Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області встановлено, що ТОВ МАКС 500 до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області з приводу перегляду на підставі ст. 288 ПК України розміру орендної плати, з визначенням орендної плати у розмірі 3 % замість 2,5 % від нормативної грошової оцінки землі на рік не зверталось, відповідь на лист райдержадміністрації від 12.10.2016 щодо перегляду розміру орендної плати відповідно до вимог ст. 288 ПК України з подальшим внесенням змін до договорів оренди землі не надав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, договір оренди землі від 01.12.2008, що укладений між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ МАКС 500 , є господарським договором, умови зміни або розірвання якого визначено законом, отже мають бути дотриманими.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч 4, 5 ст. 188 ГК України сторони передають на вирішення суду спір, якщо вони не досягли згоди щодо зміни договору. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з п. п. 2.18, 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення в рішенні господарського суду Херсонської області від 20.07.2015, постанові Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 по справі № 923/796/15, постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2016 по справі № 916/1047/15-г.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, враховуючи те, що представник відповідача визнав позовні вимоги, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Внести зміни до договору оренди землі від 01.12.2008, укладеного між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ «МАКС 500» , про надання в строкове платне користування земельну ділянку із сільськогосподарського призначення (рілля), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту, землі Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області, загальною площею 34,4920 га, зареєстрованого у Вовчанському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.12.2008 за № 040869000006, виклавши пункт 8 договору в наступній редакції -

« 8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі» .

Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС 500» (61082, м. Харків, просп. Московський, 144, к.705; код 33814748) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4; код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_3