Рішення

від 13.02.2017 по справі 916/3483/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2017 р.справа № 916/3483/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Воровіній Т.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 916/3483/16

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: виробничо-комерційної фірма "БЕРІГ" товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 39 905 грн. 01 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1-36/65 від 13.12.2016р.

від відповідача: не з'явився; про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, поштову кореспонденцію суду було повернуто з відміткою "за зазначеною адресою не зареєстровано (не значиться)".

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 3 141 грн. 81 коп. та неустойки у сумі 36 763 грн. 20 коп.

Відповідач письмових заперечень щодо позову до суду не надав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02 листопада 2005р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "БЕРІГ" (Орендар) був укладений Договір оренди №788/ж/2 нежилого приміщення (далі - Договір), згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу загальною площею 49,7 кв.м., які розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Катерининська, 18, з метою розміщення складу.

Строк дії Договору з 02.11.2005р. до 20.10.2006р.

Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р.за № 56-V "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій Орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси", функції Орендодавця були покладені на Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради.

14 червня 2007р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та виробничо-комерційною фірмою "БЕРІГ", було укладене Додаткове погодження до Договору оренди нежитлового приміщення №788/ж/2 від 02.11.2005р., згідно якого сторони домовились збільшити площу орендованого приміщення з 49,7 кв.м. на 79,9 кв.м. на підставі технічного паспорту КП "ОМБТІ та РОН" від 23.04.2007р. А також змінено профіль на швейне виробництво.

02 листопада 2011р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та виробничо-комерційною фірмою "БЕРІГ" товариства з обмеженою відповідальністю, було укладене Додаткове погодження до Договору оренди нежитлового приміщення №788/ж/2 від 02.11.2005р., згідно якого змінено назву Орендодавця на - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, та строк дії Договору продовжений до 30.10.2014р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.07.2015р. по справі № 916/1400/15-г, яке набрало законної сили від 17.07.2015р. Договір оренди №788/ж/2 нежилого приміщення від 02.11.2005р. - розірвано, виселено відповідача з вказаного приміщення та стягнуто заборгованість з орендної плати у сумі 9 503 грн. 95 коп. і пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 1 395 грн. 98 коп., які існували станом на 31.03.2015р.

Позивач у справі зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Оскільки рішення набрало законної сили 17.07.2015р. Договір між сторонами вважається розірваним з цієї дати.

Відповідно до п. 4.7. Договору після закінчення строку дії Договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар, зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у вигляді погіршення стану втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Позивач у справі зазначає, що відповідач повинен був повернути позивачу приміщення до 02.08.2015р. Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання і своєчасно не сплатив орендну плату у повному обсязі, чим порушив п. 2.2., п. 2.4., Договору, ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про орендну державного та комунального майна".

Таким чином станом на 05.12.2016р. за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати у розмірі 3 141 грн. 81 коп. за період з 01.06.2015р. по 01.08.2015р., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, позивач у справі зазначає, що відповідно до п. 4.7. Договору відповідач був зобов'язаний повернути приміщення за актом приймання-передачі протягом 15 днів з дати розірвання Договору, тобто до 02.08.2015р. Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та повернув приміщення лише 26.07.2016р., що підтверджується актом головного державного виконавця Приморського відділу ДВС міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області від 26.07.2016р.

Отже, на думку позивача, у період з 02.08.2015р. по 26.07.2016р. відповідач продовжував користуватись орендованим приміщенням без правових підстав.

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

З урахуванням зазначеного, позивач нарахував відповідачу неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 02.08.2015р. по 26.07.2016р. в сумі 36 763 грн. 20 коп., яку просить стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти, відповідно до якої господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також на ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2005р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "БЕРІГ" (Орендар) був укладений Договір оренди №788/ж/2 нежилого приміщення (далі - Договір), згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу загальною площею 49,7 кв.м., які розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Катерининська, 18, з метою розміщення складу.

14 червня 2007р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та виробничо-комерційною фірмою "БЕРІГ", було укладене Додаткове погодження до Договору оренди нежитлового приміщення №788/ж/2 від 02.11.2005р., згідно якого сторони домовились збільшити площу орендованого приміщення з 49,7 кв.м. на 79,9 кв.м. на підставі технічного паспорту КП "ОМБТІ та РОН" від 23.04.2007р. А також змінено профіль на швейне виробництво.

02 листопада 2011р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та виробничо-комерційною фірмою "БЕРІГ" товариства з обмеженою відповідальністю, було укладене Додаткове погодження до Договору оренди нежитлового приміщення №788/ж/2 від 02.11.2005р., згідно якого змінено назву Орендодавця на - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, та строк дії Договору продовжений до 30.10.2014р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.07.2015р. по справі № 916/1400/15-г, яке набрало законної сили від 17.07.2015р. Договір оренди №788/ж/2 нежилого приміщення від 02.11.2005р. - розірвано, виселено відповідача з вказаного приміщення та стягнуто заборгованість з орендної плати у сумі 9 503 грн. 95 коп. і пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 1 395 грн. 98 коп., які існували станом на 31.03.2015р.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Оскільки рішення набрало законної сили 17.07.2015р. Договір між сторонами вважається розірваним з цієї дати.

Проте, в порушення п.п. 2.2, 2.4 Договору Орендар свої зобов'язання щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим за період з 01.06.2015р. по 01.08.2015р., у відповідача утворилася заборгованість у сумі 3 141 грн. 81 коп.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Отже, відповідач, зобов'язавшись щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування орендованим приміщенням, з урахуванням щомісячного індексу інфляції повинен був виконати своє зобов'язання, але не виконав. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій , передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За таких обставин, на думку суду, правомірною та обґрунтованою є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3 141 грн. 81 коп.

Пунктом 4.7 Договору встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Рішення господарського суду Одеської області від 02.07.2015р. по справі № 916/1400/15-г в частині виселення з приміщення у добровільному порядку відповідачем не було виконано.

Згідно з актом головного державного виконавця Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області нежитлове приміщення було повернуто Департаменту лише 26.07.2016р. шляхом примусового виселення.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно пункту 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" №12 від 29.05.2013р. неустойка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму).

Таким чином, позивач правомірно нарахував відповідачу неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 02.08.2015р. до 26.07.2016р. в сумі 36 763 грн. 20 коп.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів належного виконання умов Договору до матеріалів справи не надано.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України у розмірі, пропорційному сумі стягнення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити.

2. Стягнути з виробничо-комерційної фірма "БЕРІГ" товариства з обмеженою відповідальністю (65062, м. Одеса, вул. Армійська, 18А, офіс 110, код ЄДРПОУ 25425083) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909, ГУДКСУ в Одеській обл., МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість по орендній платі у сумі 3 141 (три тисячі сто сорок одну) грн. 81 коп., неустойку у сумі 36 763 (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят три) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили протягом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 лютого 2017 р.

Примітка: в судовому засіданні 13 лютого 2017р. при оголошенні вступної та резолютивної частини даного рішення, сторонам було повідомлено, що повний текст рішення буде підписано 20 лютого 2017 року. У зв'язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 16.02.2017р. по 24.02.2017р. включно, повний текст даного судового рішення було оформлено відповідно до вимог ст.ст. 84- 85 ГПК України - 27 лютого 2017 року.

Суддя Н.Д. Петренко