Рішення

від 22.02.2017 по справі 916/3670/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2017 р.Справа № 916/3670/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності №01-07/113 від 16.03.2016р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 - керівник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діалог" про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди, -

ВСТАНОВИВ :

СУТЬ СПОРУ: 29.12.2016р. Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діалог" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 72 829,32 грн., та розірвання договору оренди.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2017р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі №916/3670/16 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діалог" правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористалось, хоча про час і місце судових засідань було повідомлене належним чином та представник товариства був присутній у судовому засіданні.

22.02.2017р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

27.06.2012р. між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (надалі - орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою "Діалог" (надалі - орендатор) був укладений договір оренди майна №47/2012 (надалі - договір) відповідно до п.1.1. якого, орендодавець передає, а орендатор приймає в строкове, платне користування комунальне майно територіальної громади м.Теплодар (далі - майно): об'єкт оренди - майстерню сантехнічних робіт з прилеглою бетонною площадкою на території загальною площею 3051 м.кв. за адресою: 65490, м. Теплодар, промзона, вул.. Асфальтова, 85. Ринкова вартість майна згідно незалежної оцінки від 25.06.2012р. становить 334 701 грн. Ціль використання: виробництво деревини, виробів з деревини, виробництво інших будівельних матеріалів.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі і акті приймання-передавання майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання "Про надання майна в оренду" покладається на Орендодавця.

За приписами п. 3.3 Договору, орендна плата та платежі за договором, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачуються орендатором з урахуванням пені в розмірі подвійної орендної ставки НБУ, яка діє в період, з який сплачується пеня, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За умовами п. 3.4. Договору, якщо орендатор не вносить орендну плату на протязі 90 днів після строку оплати, вказаного в п.3.1., договір за вимогою орендодавця може бути достроково розірваним, що не звільняє орендаря від обов'язків по сплаті пені та орендної плати за час користування майном.

В подальшому між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 01.06.2015р. до договору оренди майна що належить до комунальної власності територіальної громади м.Теплодар №47/2012 від 27.06.2012р., Додаткову угоду №2 від 31.08.2015р. до договору оренди майна що належить до комунальної власності територіальної громади м.Теплодар №47/2012 від 27.06.2012р., Додаткову угоду №3 від 19.01.2016р. до договору оренди майна що належить до комунальної власності територіальної громади м.Теплодар №47/2012 від 27.06.2012р.

Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області були виконані умови договору оренди а передано ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діалог" майно в оренду що підтверджується актом приймання-передавання від 01.07.2012р.

Однак, в порушення умов договору та чинного законодавства України товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діалог" не виконувало належним чином свої зобов'язання зі сплати орендної плати, з зв'язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість по орендній платі перед Управлінням у розмірі 72 829,32 грн., з них 64 493,17 грн. - заборгованість з орендної плати та 1336,15 грн. - сума пені.

З наведених підстав, Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діалог" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 72 829,32 грн., та розірвання договору оренди.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ст. 625Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 759Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 763Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Враховуючи той факт, що майно, що є предметом договору оренди майна №47/2012 від 27.06.2012р. належить до об'єктів комунальної власності, правовідносини пов'язанні з його орендою, також врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» .

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата.

Згідно із ч. З ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

За умовами ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , орендар вносить орендну плату за договором незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється закінченням строку, на який його було укладено.

У зв'язку з порушенням ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі - 64 493,17 грн.

Перевіривши розрахунки позивача заборгованості за договором оренди, судом встановлено, що їх здійснено належним чином, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість з орендної плати у сумі - 64 493,17 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені, за прострочення погашення орендної плати у сумі - 8 336,15 грн.

За приписами п. 3.3 Договору, орендна плата та платежі за договором, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачуються орендатором з урахуванням пені в розмірі подвійної орендної ставки НБУ, яка діє в період, з який сплачується пеня, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З аналізу норм договору вбачається, що у випадку невиконання орендарем умов щодо перерахунку коштів за договором оренди, починають нараховуватись штрафні санкції.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 625.Цивільного кодексу України,боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди майна, суд зазначає наступне.

За приписами ст.784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Як вбачається із змісту ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

За умовами п. 3.4. Договору, якщо орендатор не вносить орендну плату на протязі 90 днів після строку оплати, вказаного в п.3.1., договір за вимогою орендодавця може бути достроково розірваним, що не звільняє орендаря від обов'язків по сплаті пені та орендної плати за час користування майном.

Таким чином, за умови встановлення судом, що відповідачем орендоване приміщення орендна відповідачем не сплачена впродовж більш ніж 90 днів, що в свою чергу є істотною умовою для розірвання вищенаведеного договору в судовому порядку, тому на думку суду є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо розірвання договору оренди майна №47/2012 від 27.06.2012р., укладеного між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою "Діалог", у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги позивача підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частко.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діалог" про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Діалог" (65490, Одеська обл., м. Теплодар, Промплощадка, буд. 85; код ЄДРПОУ 24764860) на користь Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (65490, Одеська обл., м.Теплодар, вул. Піонерна, буд. 7; ВДК у м.Теплодар р/р33217871700020 в ГУДКУ Одеської області; код ЄДРПОУ 26275444) заборгованість з орендної плати у сумі - 64 493 /шістдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто три/ грн. 17коп., пеню у сумі - 8 336 /вісім тисяч триста тридцять шість/ грн. 15 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 2 756 /дві тисячі сімсот п'ятдесят шість/ грн. 00 коп.

3. Розірвати договір оренди майна №47/2012 від 27.06.2012р., укладений між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (65490, Одеська обл., м.Теплодар, вул. Піонерна, буд. 7) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою "Діалог" (65490, Одеська обл., м. Теплодар, Промплощадка, буд. 85; код ЄДРПОУ 24764860).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 27 лютого 2017 р.

Суддя Ю.О. Зайцев