Рішення

від 21.02.2017 по справі 917/2000/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017 Справа № 917/2000/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, м. Полтава, 36022, в особі Красногорівської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" , вул. Гоголя, 1/3, с. Красногорівка, Велико-Багачанський район, Полтавська область, 38341

до Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації, вул. Каштанова, 22, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300

про стягнення 64 294,99 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники у судовому засіданні :

від позивача : ОСОБА_1, довіреність №10-73/2138 від 22.02.2016р.

від відповідача : ОСОБА_2, довіреність № 258 від 20.02.2017 р..

21.02.2017 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Красногорівської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення з Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації 64 294,99 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 04.04.2014 р. Договору про постачання електричної енергії № 0056, з яких : 30 380,45 грн. інфляційних, 30 283,42 грн. - пені та 3 631,12 грн. - 3% річних.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.

Відповідач надав суду відзив на позов № 270 від 20.02.2017 р. (вх. № 2526 від 21.02.2017 р.), в якому зазначає, що несвоєчасне проведення оплат за отриману від позивача електроенергію було спричинено періодичною відсутністю бюджетного фінансування. Крім того, останній зазначає, що кошторисом не передбачено погашення відповідачем пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив :

04.04.2017 р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі його структурного підрозділу Красногорівської філії (далі - постачальник) та Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанською районною державною адміністрацією (споживач) було укладено Договір № 0056 про постачання електричної енергії (далі - Договір, а.с. 10-13).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- постачальник продає споживачу електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 666 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії визначена на межі балансової належності електричних мереж постачальника та споживача згідно з додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін". Сумарна приєднана потужність у точках підключення становить 666 кВт (п. 1 Договору);

- споживач зобов'язується : оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.3 та п. 2.3.4 Договору);

- за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та 3% річних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком (п. 4.2.1 Договору);

- облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами "Правил устройства електроустановок. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів, що встановлюються при розрахунках за спожиту електричну енергію, а обсяги спожитої електричної енергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків". На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи : акт про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії; акт результатів замірів електричної потужності (п. 7.1 та п. 7.5 Договору);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014 р.. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 9.4 Договору).

За даними позивача відповідно до п. 9.4 Договору, останній не розривався і на даний час є діючим.

До Договору сторонами було складено (підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками сторін), зокрема, наступне :

- Додаток № 1 до Договору - обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу (а.с. 15-16);

- Додаток № 2 до Договору - порядок розрахунків (а.с. 17), в якому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- розрахунковим вважається період з 8 00 години 20-го числа попереднього місяця до 8 00 години такого ж числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п. 1 Порядку);

- споживач до початку розрахункового періоду, здійснює платіж за наступний період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно, як сума добутків визначених за наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно на підставі виставленого постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показниками розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично використаної електроенергії, різниця зараховується в рахунок наступних періодів (п. 2 Порядку);

- у разі несвоєчасної оплати платежів, передбачених даним Порядком, постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми (п. 10 Порядку);

- розрахунки за спожиту активну електроенергію, перетоки реактивної електричної енергії, перевитрату договірних величин електроенергії та потужності, нарахування по протоколам порушень при користуванні електричною енергією, пеня та інші платежі, оформлені рахунками постачальника електричної енергії, здійснюються споживачем самостійно протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунків 5-ти операційних днів з дня отримання рахунків для споживача, які оплачуються спожиту реактивну електричну енергію самостійно і 10-ти операційних днів з дня отримання рахунків для споживачів, які здійснюються розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місці (п. 13 Порядку).

- 04.04.2014 р. Додаток № 3 до Договору - графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і точок комерційного обліку (а.с. 19), в якому сторони узгодили, зокрема, наступне : споживач фіксує покази засобів обліку 20-го числа кожного місяця о 8-00 год. (п. 1 Додатку № 3)

- 04.04.2014 р. Додаток № 5.27, Додаток № 5.28 та Додаток № 5.44 до Договору - порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (а.с. 20-25), в яких сторони узгодили, зокрема, наступне : Плата за перетікання реактивної електроенергії перераховується споживачем на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунків для споживача, які оплачуються спожиту реактивну електричну енергію самостійно і 10-ти операційних днів з дня отримання рахунків для споживачів, які здійснюються розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місці (п. 17 Додатків № 5);

Постачальником електричної енергії за період з липня 2014 р. по жовтень 2016 р., було виконано договірні зобов'язання з по постачанню споживачу електричної енергії.

Відповідачем в дотримання умов Договору (з урахуванням додатків до нього) було складено належним чином оформлені відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії за період з липня 2014 р. по жовтень 2016 р. (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 60-106).

На підставі вищезазначених відомостей сторонами були підписані та скріплені печаткою позивача акти про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 107-132).

Позивачем в дотримання умов Договору було надіслано відповідачеві відповідні рахунки на оплату отриманої електроенергії (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 133-185). Направлення (надання) вищезазначених рахунків відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи копіями списків рекомендованих листів та витягами з журналів реєстрації та видачі рахунків за активну та реактивну електроенергію копії наявні у матеріалах справи).

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем проведено оплату вартості отриманої ним електроенергії з порушенням строків, встановлених Договором. Дана обставина відповідачем не спростовується.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 64 294,99 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 04.04.2014 р. Договору про постачання електричної енергії № 0056, з яких : 30 380,45 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.08.2014 р. по 15.07.2016 р., 30 283,42 грн. - пені за період з 31.12.2015 р. по 29.06.2016 р. та 3 631,12 грн. - 3% річних за період з липня 2014 р. по 31.10.2016 р..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо надання послуг з постачання електричної енергії. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України оплатив отриману електричну енергію з порушенням встановлених строків. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача, а також відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 4.2.1 Договору та 10 Порядку розрахунків, який є невід'ємним додатком до Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, на суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та три проценти річних за весь час прострочення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 30 283,42 грн. пені за період з 31.12.2015 р. по 29.06.2016 р. (з урахування моменту виникнення у відповідача зобов'язань з оплати отриманої електроенергії по кожному окремому акту та враховуючи проведені відповідачем оплати за отриману електроенергію), суд приходить до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.5.3").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 30 380,45 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.08.2014 р. по 15.07.2016 р., та 3 631,12 грн. - 3% річних за період з липня 2014 р. по 31.10.2016 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними та підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.5.3").

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність своєчасного бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення споживача від обов'язку своєчасної оплати отриманої електричної енергії.

Згідно з частиною першою ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до приписів п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність споживача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові у справі № 11/446 від 15.05.2012 р., що має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права у судовій практиці відповідно до положень ст. 111 28 ГПК України, а також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р..

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 30 380,45 грн. інфляційних нарахувань, 30 283,42 грн. - пені та 3 631,12 грн. - 3% річних підтверджуються як поданими доказами, так і матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації (вул. Каштанова, 22, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300), ідентифікаційний код юридичної особи 02145435 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, м. Полтава, 36022) в особі Красногорівської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Гоголя, 1/3, с. Красногорівка, Велико-Багачанський район, Полтавська область, 38341) :

- на р/р 26005054501083 в Полтавська філія "Полтавське регіональне управління КБ "ПриватБанк", МФО 331401, ідентифікаційний код юридичної особи 25716952 - 30 380,45 грн. інфляційних нарахувань, 30 283,42 грн. - пені та 3 631,12 грн. - 3% річних;

- на р/р 26004157808003 в АТ "ТАСКОМЕРЦБАНК" КБ, МФО 339500, ідентифікаційний код юридичної особи 00131819 - 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.02.2017 р.

Суддя О.С.Мацко