Ухвала

від 22.02.2017 по справі 760/710/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/831/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

з участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене начальником першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 52016000000000407 від 01 листопада 2016 року за ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 212 КК України, а саме тимчасово вилученого майна, що належить ТОВ «ДСД Фінанс».

Приймаючи дане рішення, слідчий суддя виходив з того, що клопотання детектива про арешт майна надіслано до суду 12 січня 2017 року о 20 годині 14 хвилин, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну і таку, що прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива про арешт тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор зазначає, що з метою збереження речових доказів а також забезпечення спеціальної конфіскації, детективом, відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, подано клопотання про арешт грошових коштів рекомендованим листом на адресу суду.

Далі в апеляційній скарзі прокурор вказує, що слідчим суддею, під час розгляду клопотання, не дотримано вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, оскільки рішення суду ухвалене на 11 день з дня надіслання клопотання поштою.

Крім того, прокурор звертає увагу суду на те, що слідчим суддею в порушення вимог ст. 171 КПК України, незаконно відмовлено у задоволенні клопотання без його повернення із наданням строку для усунення недоліків.

Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропущення цього строку зазначає, що розгляд зазначеного клопотання детектива відбувався без участі прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, поясненняпредставника власника майна, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Враховуючи наведене, п`ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження № 52016000000000407, відомості про яке 01 листопада 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Старший детектив Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , за погодженням із начальником першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , звернувся до Солом`янського районного суду м. Києваз клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що належить ТОВ «ДСД Фінанс», а саме грошових коштів в сумі 61 800 доларів США та ноутбука SONY PCG - 7141L, с/н 282813333033207 з зарядним пристроєм.

23 січня 2017 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, у зв`язку з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для відмови у задоволенні клопотання детектива, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності ухвали слідчого судді такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з клопотання, детектив просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 59 Б, прим. 4, що належить ТОВ «ДСД Фінанс», яке було вилучено о 19 годині 00 хвилин 10.01.2017 року, відповідно до протоколу обшуку (а.с. 36-40).

Разом з тим, представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, в порушення вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, подане детективом 12.01.2017 року о 20 годині 14 хвилин, що підтверджується квитанцією УДППЗ «Укрпошта» (а.с. 9 а).

Посилання прокурора на той факт, що слідчим суддею в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, постановлено ухвалу на 11 день з дня надіслання клопотання поштою, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами провадження, відповідно до яких детективом ОСОБА_9 19.01.2017 року направлено на адресу Солом`янського районного суду м. Києва матеріали, якими обґрунтовується клопотання про арешт тимчасово вилучено майна, для долучення до клопотання (а.с. 9).

Крім того, твердження прокурора про те, що слідчим суддею не повернуто клопотання для усунення недоліків, не є визначеною законом підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Разом з цим, приймаючи рішення про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що прокурор не довів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, як цього вимагають положення п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Як вбачається з матеріалів доданих детективом до клопотання, 11.01.2017 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення службовими особами зокрема ТОВ «ДСД Фінанс» кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КПК України, проте детективом не додано до свого клопотання жодного документу, який би свідчив про наявність фактів та обставин вчинення цього кримінального правопорушення.

Так, в матеріалах справи наявні лише два документа, які підлягають оцінці з точки зору наявності підстав вважати підозру обґрунтованою, а саме протокол обшуку та службова записка (а.с. 36, 42).

З протоколу обшуку вбачається лише той факт, що детективом було проведено обшук та вилучені грошові кошти в сумі 61800 доларів США і комп`ютерна техніка, проте жодна з вилучених купюр не була серед грошових коштів, що були предметом неправомірної вигоди у кримінальному провадженні № 52016000000000407, яке було об`єднано з кримінальним провадженням № 52017000000000035, через начеб-то вчинення цих кримінальних правопорушень однією особою, проте жодних даних про те, яким чином ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які підозрюються за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 366 КК України вчинили ще й кримінальні правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України, детективом слідчому судді не надано.

Посилання не невідповідність обсягу прибутків ТОВ «ДСД Фінанс» за 2015 рік обсягу дійсних фінансових операцій, про що зазначено в службовій записці (а.с. 42), взагалі містить характер припущення, який не може бути покладений в основу висновку про доведеність обґрунтованої підозри за ч. 3 ст. 121 КК України.

Враховуючи вище викладене, доводи прокурора щодо незаконності ухвали слідчого судді та порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає недоведеними.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 52016000000000407 від 01 листопада 2016 року за ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 212 КК України, а саме тимчасово вилученого майна, що належить ТОВ «ДСД Фінанс», - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_12 ОСОБА_4