Ухвала

від 28.02.2017 по справі 361/2302/16-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/2302/16-ц

провадження № 2/361/125/17

28.02.2017

УХВАЛА

28 лютого 2016 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Селезньової Т.В.,

при секретарі Зотовій В.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Броварське АТП - 13209 , третя особа: Броварська міська рада Київської області, про передачу приміщення гуртожитку в комунальну власність територіальної громади,

встановив:

В даному позові позивачі просять суд ухвалити рішення, яким передати приміщення гуртожитку №45 по вул. Оболонській в м. Бровари , яке перебуває у власності і на балансі ПАТ Броварське АТП - 13209 , в комунальну власність територіальної громади міста Бровари.

Відповідач заявив клопотання про закриття провадження в даній цивільній справі, посилаючись на наявність судового рішення (що набрало законної сили) у спорі між тими самим сторонами , про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме на рішення Апеляційного суду Київської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Броварське АТП - 13209 , третя особа: Броварська міська рада Київської області, яким у позові про передачу гуртожитку в комунальну власність територіальної громади міста Бровари, було відмовлено.

Позивачі і їх представник проти даного клопотання заперечували. Представник позивача послався на те, що даний позов (що розглядається) заявлений хоча і з приводу того самого майна - гуртожитку, але з інших підстав, оскільки у іншій цивільній справі, в якій ухвалено назване рішення апеляційного суду, предметом розгляду був позов про зобов'язання відповідача передати будівлю гуртожитку у комунальну власність на виконання рішення Броварської міської ради про безоплатну передачу гуртожитку, з підстав, передбачених ч.4 ст.14 закону Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , якою передбачено, що рішення про передачу гуртожитків у комунальну власність приймають, зокрема, відповідні органи управління власників гуртожитків; тобто за тим рішенням суду вирішено вимоги про покладення на відповідача певних зобов'язань. Натомість у даній позовній заяві, яка розглядається, позивачі просять суд ухвалити рішення не про зобов'язання відповідача вчинити зазначені дії по передачі майна, а ухвалити рішення, яким передати дану будівлю гуртожитку у комунальну власність з підстав, передбачених ч.4 ст.14 закону Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , в тій частині, якою передбачено, що рішення про передачу гуртожитків у комунальну власність приймає, зокрема, суд; а також з тих підстав, що відповідач не виконує рішення міської ради про передачу гуртожитку у власність громади.

Розглядаючи клопотання суд дійшов таких висновків:

Згідно п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015р. був задоволений позов вказаних позивачів, в тому числі і позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, до ПАТ АТП№-13209 , і відповідача було зобов'язано передати будівлю гуртожитку у комунальну власність. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 27.10.2015р. дане рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у позові позивачам відмовлено.

Враховуючи зміст позовних вимог та обґрунтування, зазначені у рішенні суду, а також співставляючи їх з обґрунтуваннями та підставами, зазначеними у тому позові, який є предметом розгляду в даній цивільній справі, суд дійшов висновку, що для визначення ідентичності чи різності підстав, з яких позови заявлені, доцільним є дослідження доказів і надання їм оцінки та аналізу, що можливо лише у судовому рішенні при розгляді справи за даним позовом по суті. Тому суд, враховуючи ствердження позивача щодо різних підстав позову, на інакше формулювання позовної вимоги, суд вважає можливим погодитись з позивачем у тому, що вказане судове рішення хоча і прийняте у спорі між тими сторонами і про той самий предмет, але дещо з інших підстав, ніж ті, з яких заявлено даний позов, що розглядається.

Тому доцільним є не закривати провадження у справі, а розглянути позов по суті.

Таким чином, відсутня обов'язкова і повна сукупність підстав, зазначених у п.2 ч.1 ст.205 ЦПК для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.205, ст.168 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Відмовити відповідачу у клопотанні про закриття провадження в даній цивільній справі за відсутністю підстав.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Селезньова