Рішення

від 21.02.2017 по справі 676/5790/16-ц

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/5790/16-ц

Номер провадження 2/676/392/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Ксьондз Р.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника 3 особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янці-Подільський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного навчально-курсового комбінату, третя особа без самостійних вимог Хмельницька обласна рада про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Хмельницького обласного навчально-курсового комбінату, третя особа без самостійних вимог Хмельницька обласна рада про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. В суді уточнивши позовні вимоги вказує, що перебував з відповідачем в трудових відносинах. 31 жовтня 2016 року звільнився з роботи за згодою сторін. Однак при звільненні з ним не був проведений розрахунок по заробітній платі. Заборгованість по заробітній платі становить за період з 2013 року по 31 жовтня 2016 року 12 060,98 грн. В зв язку з затримкою розрахунку при звільненні має право на середній заробіток за час затримки розрахунку, який становить за період з 01 листопада 2016 року по 21 лютого 217 року в сумі 7 102,10 грн. Просить стягнути з Хмельницького обласного навчально-курсового комбінату на свою користь 12 060,98 грн заробітної плати, 7 102,10 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В суді позивач позов підтримав, просить задовольнити.

Представник відповідача в суді позов визнав, не заперечив проти його задоволення, пояснив, що позивач був прийнятий на посаду майстра виробничого навчання Крім посадового окладу позивач отримував доплату за суміщення посад години викладача та за виконання роботи тимчасово відсутнього керівника відділу кадрів установи. На даний час установа перебуває в скрутному матеріальному становищі, має мізерні надходження від основного виду діяльності, тому була затримка розрахунку з працівниками.

Представник 3 особи в суді у вирішенні спору покладається на думку суду.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.

Судом встановлено, що позивач працював в Хмельницькому навчально- курсовому комбінаті на посаді майстра виробничого навчання з 12.01.2010 року. 31.10.2016 року позивач звільнився з роботи за згодою сторін, п.1 ч.1 ст. 36 КЗпПУ.

При звільненні позивача з ним не був проведений, в зв'язку з чим склалася заборгованість по заробітній платі станом 01.11.2016 року в сумі 12 060,98 грн, що підтверджується довідкою № 14 від 30 січня 2017 року та визнаються сторонами.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 117 КЗпП України , в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Невиконання роботодавцем вимог ст. 116 КЗпП України є триваючим правопорушенням, тому звільнений працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог за ст. 117 зазначеного Кодексу й моментом припинення правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100..

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). (Правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України у справі № 6-419цс16).

Судом встановлено, що затримка розрахунку після звільнення позивача з 01 листопада 2016 року по 2 лютого 2017 року становить 79 робочих днів при п'яти денному робочому тижні( листопад 2016 року -22, грудень - 22, січень 2017 року - 20, лютий 2017 року - 15.

Як вбачається із довідки № 165 від 21 грудня 2016 року в структуру заробітної плати позивача входила основна зарплата, доплата за прочитані години, надбавка за виконання роботи тимчасово відсутнього працівника.

Згідно п.3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках

її збереження включаються: основна заробітна плата; суміщення професій і посад.

Згідно п. 4.Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках

її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Таким чином суд вважає, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1І для обчислення середньої заробітної плати включає основну зарплату та доплату за прочитані години: (2512,00 + 1263,90) + (1102,28 +3112,32) = 7990,50 грн.

Середньоденний заробіток складатиме: 7990,50 грн : 42(жовтень 2016 р - 20 днів, вересень 2016 року - 22 дні) =190,25 грн.

Невиконання роботодавцем вимог ст. 116 КЗпП України є триваючим правопорушенням, тому звільнений працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог за ст. 117 зазначеного Кодексу й моментом припинення правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Оскільки затримка у виплаті заробітної плати позивачу при його звільненні мала місце і розмір невиплаченої заробітної плати не оспорюється сторонами, тому з урахуванням приписів статей 116 , 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 липня 2014 року у справі № 6-60цс13,

Таким чином середній заробіток за затримку розрахунку становить 190,25 х 79 днів = 15 029,75 грн.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2016 року по 21.02.2017 року слід задовольнити з урахуванням вимог ст.. 11 ЦПК України та стягнути з відповідача на користь позивача 7 102.10 грн компенсації за час затримки розрахунку, з урахуванням податків, зборів і обов язкових платежів.

У відповідності до ст..88 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір в с умі 640 грн.

Керуючись ст.. 88, 213, 215, 367 ЦПК України, ст.. 116, 117 КЗпПУ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Хмельницького обласного навчально-курсового комбінату ( код ЄДРПОУ 21332321) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 12 060,98 грн, 7102,10 грн компенсації за затримку розрахунку при звільненні з урахуванням податків, зборів і обов язкових платежів.

Рішення в межах суми платежу за один місяць у розмірі 4038 грн. підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Хмельницького обласного навчально-курсового комбінату ( код ЄДРПОУ 21332321) судовий збір на користь держави в сумі - 640 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Кам янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а якщо особи не були присутні під час проголошення рішення, то протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.