Постанова

від 28.02.2017 по справі 803/126/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 803/126/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Седлище про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Старовижівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Старовижівське об'єднане управління ПФУ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Седлище (далі - СВК Седлище , відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 20036,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пункту 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку таких пільгових пенсій.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.02.2017 № 1074/07-11 (а. с. 46-47), заборгованість СВК Седлище з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період липень 2015 року - грудень 2016 року становить 20036,17 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

До судового засідання, призначеного на 10:30 28.08.2017, позивач подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника (а. с. 47).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а. с. 33-34) не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин (а. с. 39), а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що СВК Седлище зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1002131917 від 07.02.2017 (а. с. 33-34), взяте на облік як платник страхових внесків та зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Крім того, відповідач в 2015-2016 роках не був платником четвертої групи платників єдиного податку, що підтверджується листами Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області № 1204/1502 від 24.11.2015 та № 318/1502 від 03.03.2016 (а. с. 49-50).

Позивачем проведено та направлено на адресу СВК Седлище розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за липень 2015 року - грудень 2016 року за вих. № 127/03-09 від 13.01.2015, № 3097/03-09 від 09.10.2015, № 142/03-09 від 15.01.2016, № 563/03-09 від 11.05.2016, № 3991/03-09 від 06.12.2016 (а. с. 11-16, 51-58) по пенсіонеру ОСОБА_1, яка перебувала в трудових відносинах з відповідачем (а. с. 19-27).

Відповідно до розрахунку ціни позову та картки особового рахунку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період липень 2015 року - грудень 2016 року в розмірі 20036,17 грн. (а. с. 6-7, 48).

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 № 400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Як передбачено статтею 3 Закону № 400/97-ВР, платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень 2015 року - грудень 2016 року в сумі 20036,17 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , Закону України Про пенсійне забезпечення , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Седлище (44441 Волинська область, Старовижівський район, село Седлище, ідентифікаційний код 20125666) на користь Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (44400 Волинська область, Старовижівський район, смт. Стара Вижівка, вулиця Незалежності, будинок 42, ідентифікаційний код 40379548) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень 2015 року - грудень 2016 року в розмірі 20036 гривень 17 копійок (двадцять тисяч тридцять шість гривень сімнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.М.Валюх