Постанова

від 18.01.2017 по справі 2а-1757/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Справа № 2а-1757/09/0870 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі судового засідання Фесик А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Українсько - німецького спільного підприємства "Алкор"

про стягнення податкового боргу у розмірі 998 953,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із адміністративним позовом до Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор"з вимогами про прийняття рішення про сплату податкових зобов'язань, в якому зазначив, що за результатами проведеної податковою інспекцією перевірки було встановлено порушення податкового законодавства, у зв'язку з чим, відповідачеві нараховано суму податкового зобов'язання та суму штрафних санкцій. Зважаючи на вищезазначені обставини, позивач просить суд прийняти рішення про сплату відповідачем зазначених сум.

Ухвалою суду від 12.03.2009 відкрито провадження у адміністративній справі №2а-1757/09/0870 та призначено до розгляду.

Ухвалою від 20.05.2009 провадження у справі № 2а-1757/09/0870 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративні справі за позовом Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор"до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання протиправними рішень про нарахування податкового зобов'язання.

Ухвалою суду від 04.07.2012 провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 06.08.2012 провадження у справі № 2а-1757/09/0870 зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України по суті касаційної скарги Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області у справі № 2а-3151/09/0870 за позовом Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор" до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсними рішень.

Ухвалою від 09.09.2013 провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 23.09.2013 провадження у справі № 2а-1757/09/0870 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор".

Провадження у справі поновлено ухвалою від 17.10.2016 та призначено до судового розгляду.

За клопотанням сторін для надання додаткових доказів провадження у справі зупинялось. Судове засідання призначено на 18.01.2017.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув. Про дату, місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Українсько-німецьке спільне підприємство „Алкор" (далі по тексту УН СП „Алкор") зареєстроване 06.08.1997 Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, свідоцтво про державну реєстрацію від 06.08.1997 № 10831050001014329. Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.08.1997.

Заборгованість відповідача виникла у зв'язку із наступним:

Вільнянською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року.

В ході перевірки встановлено, що підприємством в порушення вимог п.п.7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року № 334/94-ВР завищено валові витрати на загальну суму 1629985,55 грн. внаслідок віднесення до їх складу витрат на придбання товарів за цінами, що вище за звичайні та, в порушення п.п.7.4.1.п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР підприємством завищено податковий кредит у грудні 2007 року на суму ПДВ 325997 грн. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ від обсягу придбання товару у пов'язаної особи за цінами, вищими за „звичайні".

Так, згідно наданих підприємством документів, УН СП Алкор у грудні 2007р. придбавало товар (насіння соняшника) у пов'язаної особи, а саме у ТОВ Агрооіл (код ЄДРПОУ 33286612).

Загальна кількість насіння соняшника, придбаного УН СП Алкор у ТОВ Агрооіл у грудні 2007р. склала 1 516 124,60 кг. Ціна за 1 кг. склала 3,48 грн. без ПДВ. Загальна вартість придбаного насіння склала 5 276 113,60 грн., що була віднесена до складу валових витрат УН СП Алкор у повному обсязі. Також, суми податку на додану вартість з вартості придбаного насіння були віднесені підприємством до складу податкового кредиту. Факт поставки товару оформлений видатковими та податковими накладними, перелік яких наведено в акті перевірки.

Згідно інформації Синельниківської ОДПІ, Вільнянської МДПІ, бази даних АІС обласного рівня, Протоколів зборів засновників ТОВ Агрооіл № 34 від 15.10.07р. та №37 від 27.12.07р. засновниками цього підприємства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають по 50% частки внеску в статутний фонд ТОВ Агрооіл . Згідно інформації Вільнянської МДПІ, бази даних АІС обласного рівня, статутних документів УН СП Алкор ОСОБА_1 є засновником УН СП Алкор та має 83% частки внеску в статутний фонд.

Таким чином, підприємства УН СП Алкор та ТОВ Агрооіл є пов'язаними особами.

На запити Вільнянської МДПІ до підприємства УН СП „Алкор"(№ 4895/10/23 від 09.12.2008р.; № 81/10/23 від 10.01.09р.; № 112/10/23 від 13.01.09р.) щодо надання документів, та пояснень щодо формування валових витрат будь-якої відповіді не було отримано. Також до перевірки не надавались будь-які договори купівлі-продажу товарів. Таким чином, перевіркою не можливо встановити договірну вартість товару (відсутня інформація про умови договорів), тобто встановити звичайні договірні ціни , а отже обов'язок визначення звичайної ціни покладається на податковий орган. Крім того, на запит Вільнянської МДПІ № 1063/7/23-011-1 від 15.12.2008 року до Синельниковської ОДШ щодо зустрічної перевірки ТОВ „Агрооіл" отримано відповідь, згідно якої, ТОВ „Агрооіл" за місцем реєстрації не знаходиться (про що складено акт незнаходження). Підприємство має стан „5 (припинено за рішенням суду за позовом ДПІ). Підприємством не подано звітність з податку на прибуток за 2007р. та з податку на додану вартість за грудень 2007 року, також податкова звітність не подається протягом 2008р.

Таким чином, зустрічну перевірку ТОВ „Агрооіл" провести не можливо, а отже не можливо встановити, яким чином у грудні 2007р. формувалася ціна поставки насіння соняшника на УН СП „Алкор". Також встановлено, що підприємством ТОВ „Агрооіл" операції по реалізації товару УН СП „Алкор" не були включені до складу валового доходу декларацій з податку на прибуток підприємств у 4 кварталі 2007 р. та до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість у грудні 2007р.

Крім того, під час перевірки підприємством не були надані: головні книги підприємства за 2007р, 9 міс.2008 року, регістри бухгалтерського обліку по бухгалтерським рахункам, журнали-ордери та відомості за балансовими рахунками, зворотно-сальдові відомості за всіма рахунками, угоди з покупцями та постачальниками, страхові угоди, відомості валових витрат за 2007рік. Також, від надання письмових пояснень посадові особи суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень відмовились.

На запит ДПА у Запорізькій області №19/10/23-213 від 09.01.2009р., наданому відповідно до вимог п.7 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), Головним управління статистики у Запорізькій області листом від 15.01.2009р. №08-07/30 надані середні ціни реалізації (без податку на додану вартість), які діяли у Запорізькій області у з січня 2007р. по вересень 2008р. Середня ціна реалізації насіння соняшника у грудні 2007р., згідно цієї інформації, склала 2,4049 грн. без ПДВ за 1 кг.

Слід зауважити, що в грудні 2007р. УН СП Алкор придбавав насіння соняшника і у інших вітчизняних постачальників окрім підприємства ТОВ Агрооіл . Ціни на цей товар у будь-якого постачальника не перевищували 2,44 грн. без ПДВ за 1 кг., а середня ціна складала 2,36 грн. без ПДВ. Тобто середня ціна придбання насіння соняшника УН СП Алкор у вказаних постачальників є навіть нижчою ніж ціна, надана згідно інформації Головного управління статистики у Запорізькій області, (додаток 8 до акту).

Виходячи з вищенаведеного, керуючись інформацією Головного управління статистики у Запорізькій області встановлено, що звичайна ціна купівлі насіння соняшника у грудні 2007р. для УН СП Алкор не повинна перевищувати 2,4049 грн. без ПДВ за 1 кг. Ціна придбання УН СП Алкор насіння соняшника від пов'язаної особи (ТОВ Агрооіл ) у розмірі 3,48 грн. за 1 кг. є вищою за звичайну. Витрати, понесені УН СП Алкор у зв'язку з придбанням цього товару у пов'язаної особи визначалися підприємством виходячи із цін, що вищі за звичайні .

Отже, різниця між обсягом придбання, що визначений по звичайній ціні та обсягом придбання за ціною пов'язаної особи у розмірі 1 629 985, 55 грн., віднесена підприємством до складу валових витрат з порушенням пп. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону №334/94-ВР.

Різниця між податковим кредитом, що визначений по звичайній ціні та податковим кредитом за ціною пов'язаної особи у розмірі 325 997 грн., віднесена підприємством до складу податкового кредиту з порушенням пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Рішенням Вільнянської МДПІ про нарахування податкового зобов'язання із застосуванням непрямого методу від 10.02.2009 року № 616/10/23 визначено УН СП „Алкор" податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 531514,12 грн., з них: -407497.0 грн. - основний платіж та 124017.12 грн. - штрафна санкція та податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 467 439,00 грн., з них: 311 626,00 грн. - основний платіж та 155813,00 грн. - штрафна санкція, про стягнення яких і подано даний позов.

Приймаючи рішення по суті, суд виходив з наступного:

Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №68-97ВР (із змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України .

Пунктом 6.1 статті 6 Закону зазначено, що об'єкти оподаткування визначені статтею З цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків . Відповідно до вимог пп.6.1.1 п.б.1 ст.6 Закону податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) .

Пунктом 4. і статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що - „база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування , за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг) До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь:яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо „Звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну па такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставка таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами .

Згідно з пунктом 1.18 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" вказано - звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підпунктом 1.20.1 пункту і. 20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) визначено наступне; якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, ще продавець бажає передати такі товари(роботи, послуги), я покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території .

Відповідно до пп. 1.20.2 п.1 .20 ст.1 цього Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема враховуються такі умови договорів як кількість(обсяг) товарів(наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови на ринку ідентичних) а у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована .

Судом встановлено, що звичайна ціна купівлі насіння соняшника у грудні 2007р. для УН СП Алкор не повинна перевищувати 2,4049 грн. без ПДВ за 1 кг. Ціна придбання УН СП Алкор насіння соняшника від пов'язаної особи (ТОВ Агрооіл ) у розмірі 3,48 грн. за 1 кг. є вищою за звичайну. Витрати, понесені УН СП Алкор у зв'язку з придбанням цього товару у пов'язаної особи визначалися підприємством виходячи із цін, що вищі за звичайні.

Згідно з підпунктом 1.20.5-1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) - якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайне ціна", визначеного цим Законам .

Відповідно до пункту 7 Положення (Стандарту) Бухгалтерського обліку № 15 „дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14,12, 1999р. за №860/4153) "визнані доходи класифікуються ь бухгалтерському обліку за такими групами: а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): б) інші операційні доходи, в) фінансові доходи; г)інші доходи; д) надзвичайні доходи .

Пунктом 8 Положення (Стандарту) Бухгалтерського, Обліку №15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р.№290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за №860/4153) визначено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, Інших активів) визначається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією (токарями, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена: є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією можуть бути достовірно визначені .

Згідно п. 11 Положення (Стандарту) Бухгалтерського Обліку №16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1992р. № 318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248 "собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг; складається з виробничої собівартості-продукції) (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально виробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої: собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати". Пунктом 17 цього Положення (Стандарту) визначено, що "витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати".

Відповідно до п. 1.20.6. п.1.20 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору".

При цьому , як зазначалось раніше купівля насіння соняшника у грудні 2007р. для УН СП Алкор від пов'язаної особи (ТОВ Агрооіл ) у розмірі 3,48 грн. за 1 кг. є вищою за звичайну ціну на аналогічну продукцію яка діяла на ринку м. Запоріжжя та Запорізької області у відповідному періоді.

Відповідно до п.13 Указу Президента України „Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.1998 року № 818/98 „індикативні або звичайні ціни товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи, зокрема, листом Головним управління статистики у Запорізькій області від 15.01.2009р. №08-07/30, встановлено, що середня ціна реалізації (без податку на додану вартість), яка діяла у Запорізькій області у з січня 2007р. по вересень 2008р. склала 2,4049 грн. без ПДВ за 1 кг.

Різниця між податковим кредитом, що визначений по звичайній ціні та податковим кредитом за ціною пов'язаної особи у розмірі 325 997 грн., віднесена підприємством до складу податкового кредиту з порушенням пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Згідно з п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2001 року № 2181-III „якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом ''а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходженні підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з нездійсненням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податки може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, щ проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством ".

Абзацом 1.п.п. 1.20.10 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що „донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами".

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що УН СП Алкор на порушення пп. 7.4 2 п. 7.4 ст. 7 Закону №334/94-ВР УН СП Алкор завищено валові витрати у 4 кварталі 2007 на загальну суму 1 629 985, 55 грн., (сума основного зобов'язання занижена на 4070497,00 грн.) внаслідок віднесення до їх складу витрат по придбанню товару за цінами, що вище за звичайні , та на порушення пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) УН СП Алкор завищено податковий кредит у грудні 2007р. на суму ПДВ 325 997 грн. (сума основного зобов'язання з врахуванням завищення від'ємного значення у 2007 році занижена на 311 626 грн. ), внаслідок віднесення до його складу суми ПДВ від обсягу придбання товару у пов'язаної особи.

Абзацом 1 підпункту 4.3.5 п.4.3 ст. 4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами встановлено, що рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідної податкового органу.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги Вільнянської ОДПІ обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Українсько - німецького спільного підприємства "Алкор" (код ЄДРПОУ 24913656) суму податкових зобов'язань у розмірі 998 953,12 грн., з них: податок на прибуток у розмірі 531514,12 грн., податок на додану вартість - 467439,00 грн. на користь державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко