Постанова

від 28.02.2017 по справі 815/6865/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6865/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року           м. Одеса                                                  Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Атаман Фрут» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів, зобов'язання підгодовувати висновок про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 192727,87 грн., -

СУТЬ СПОРУ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом приватного підприємства «Атаман Фрут» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

-визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Державної фіскальної служби щодо ненадання у визначений законом строк висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів у сумі 192 727,87 грн. (ввізне мито – 43801,79 грн., додатковий імпортний збір -43801,79 грн., ПДВ – 105 124,29 грн.).

-зобов'язати Одеську митницю Державної фіскальної служби вчинити дії, а саме підгодовувати висновок про повернення ПП «Атаман Фрут» надмірно сплачених до бюджету митних платежів 192 727,87 грн. (ввізне мито – 43801,79 грн., додатковий імпортний збір -43801,79 грн., ПДВ – 105 124,29 грн.) та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Відділу Митного оформлення №6 митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС № 500060006/2015/000071/2 про коригування митної вартості товару, а саме хурма, ПП «Атаман Фрут» відмовлено у оформлені товару за основним методом – за ціною договору – 0,747 USD за кг. та митна вартість була визначена як 1,75 USD.

Не погодившись із визначеною відповідачем митною вартістю товару, ПП «Атаман Фрут» звернулось до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларуються у вільний обліг на умовах фінансової гарантії та сплатило при митному оформлені згідно з митною декларацією № 500060006/2015/0010615 від 12.11.2015 року в якості гарантії у формі грошової застави 192727,87 грн. (ввізне мито – 43 801,79 грн., додатковий імпортний збір – 43801,79 грн., ПДВ – 105124,29 грн.).

Постаново Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 року по справі №815/7001/15, яке набрало законної сили, адміністративний позов ПП «Атаман Фрут» до Одеської митниці ДФС задоволено частково, зокрема визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000071/2 від 12.11.2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00110 від 12.12.2015 року.

Тобто, внаслідок неправомірного коригування Одеської митницею ДФС митної вартості товарів ПП «Атаман Фрут» сплачено до бюджету платежів у більшому на 192727,87 грн. (ввізне мито – 43801,79 грн., додатковий імпортний збір – 43801,79 грн., ПДВ – 105124,29 грн.), порівняно з рівнем митної вартості товарів, визнання декларантом.

Після вступу в законну силу рішення суду , ПП «Атаман Фрут» звернулось до відповідача з заявою про повернення платнику податків надміру сплачених сум грошових зобов'язань у розмірі 192 727,87 грн.

Відповідач надав відповідь про необхідність провести документальну перевірку.

Позивач вважає, що посилання відповідача на необхідність проведення перевірки правильності визначення митної вартості товару є грубим порушенням норм діючого законодавства України, а також намагання перешкодити відновленню законних прав та інтересів позивача щодо повернення надмірно сплачених сум митних платежів внаслідок прийняття незаконних рішень про коригування митної вартості товарів

Позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.4-10).

Від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився про день час та місце розгляду повідомлені належним чином та завчасно.

Від представника відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов в яких він просив у задоволенні позову відмовити (а.с.82).

В обґрунтування письмових заперечень представник відповідача зазначив, що позивач звернувся із заявою про повернення надмірно сплачених мита, додаткового імпортного збору та ПДВ, але позивач до своєї заяви не надав доказів відсутності податкового боргу.

Таким чином, Одеська митниця ДФС під час розгляду заяв ПП «Атаман Фрут» та надання відповіді на них діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України не порушувала права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України, не прибуття в судове засідання третьої особи, відсутність клопотань про допит свідків, експертів, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 року по справі № 815/7001/15 задоволено адміністративний позов ПП «Атаман Фрут» до Одеської митниці та визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000071/2 від 12.11.2015 року та картка відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 50060006/2015/00110 від 12.11.2015 року. Дане рішення набрало законної сили 12.04.2016 року.

Тобто, внаслідок неправомірного коригування Одеською митницею ДФС митної вартості товарів ПП «Атаман Фрут» сплачено до бюджету платежів у більшому на 192 727,87 грн. (ввізне мито – 43801,79 грн., додатковий імпортний збір – 43801,79 грн., ПДВ – 105124,29 грн.) порівняно з рівнем митної вартості товарів, визначеним декларантом.

Позивач звернувся до Одеської митниці ДФС з заявою про повернення платежів (а.с.22).

Листом № 3067/10/15-70-19-01 від 29.08.2016 року відповідач надав відповідь, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску, необхідно провести документальну перевірку (а.с.23-26).

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до частини 1 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з частиною 3 статті 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Державної митної служби України №618 від 20 липня 2007 року затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі Порядок №618), який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються, аркуші з позначенням “3/8” комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум (пункт 2 розділу ІІІ Порядку №618).

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. (пункт 4 розділу ІІІ Порядку №618).

Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України. Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України. Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №618).

Таким чином, Порядком № 618 передбачено, що повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі заяви платника, до якої додаються документи згідно з встановленим переліком. Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати, для чого може ініціювати проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. На підставі поданої заяви, доданих до неї документів, інформації про факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати, результатів перевірки (в разі проведення) митним органом складається висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, який після підписання керівником направляється до органу Державної казначейської служби України.

Суд встановив, що сума надмірно сплачених позивачем платежів в розмірі 192 727,87 грн. за митною декларацією № 500060006/2015/0010615 від 12.11.2015 року, а саме ввізне мито – 43801,79 грн., додатковий імпортний збір 43801,79 грн., ПДВ 105124,29 грн.

Суд зауважує, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано вищевказане рішення митного органу про коригування митної вартості товару, яким позивачу збільшено суму митних платежів, то відповідно скасована і підстава для сплати позивачем грошових коштів визначених митним органом.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною 1 статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється в силу вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.

Підпунктом 5 пункту 9 Розділу VI “Прикінцеві і перехідні положення” Бюджетного кодексу України передбачено, що списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, скасування рішення митного органу про коригування митної вартості, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди, завданої таким рішенням, не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати.

З огляду на встановлення необґрунтованості та протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару, надмірно сплачені декларантом при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товару.

Крім того, суд зазначає, що Одеська митниця ДФС є територіальним органом Державної фіскальної України, на яку чинним законодавством, серед іншого, покладено обов'язок щодо реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Отже, на переконання суду, Одеська митниця ДФС, як територіальний орган ДФС України, у разі виникнення сумнівів щодо наявності/відсутності у позивача податкової заборгованості, мала можливість за допомогою інформаційних систем самостійно встановити дану обставину.

При цьому суд зауважує, що митний орган, як орган державної влади, зобов'язаний всіляко сприяти громадянам та юридичним особам в реалізації їх прав, гарантованих Конституцією України та законами України.

З огляду на матеріали справи вбачається, що відповідно до довідки від 09 серпня 2016 року №29527/10-17 у позивача не має заборгованості зі сплати податків, зборів (а.с.21).

Відповідно до частини 1 статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною 14 статті 354 Митного кодексу України передбачено, що в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Суд зазначає, що вищевикладені приписи чинного законодавства визначають загальний порядок перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

В даному випадку розмір надмірно сплачених платежів, які позивач просить повернути, було визначено не декларантом, а митним органом у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що в даному випадку відсутні підстави для проведення перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, а в разі потреби, митний орган мав можливість самостійно ініціювати перевірку в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу, як визначено приписами Порядку № 618.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15 грудня 2015 року затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань (далі Порядок №1146), який регламентує взаємовідносини територiальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з мiсцевими фiнансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пунктів 8 та 11 Порядку №1146 за платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства. На пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 35, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Державної фіскальної служби щодо ненадання у визначений законом строк висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів у сумі 192 727,87 грн. (ввізне мито – 43801,79 грн., додатковий імпортний збір -43801,79 грн., ПДВ – 105 124,29 грн.).

3.Зобов'язати Одеську митницю Державної фіскальної служби вчинити дії, а саме підгодовувати висновок про повернення ПП «Атаман Фрут» надмірно сплачених до бюджету митних платежів 192 727,87 грн. (ввізне мито – 43801,79 грн., додатковий імпортний збір -43801,79 грн., ПДВ – 105 124,29 грн.) та подати його для виконання до Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

4.Стягнути з Одеської митниці ДФС (вул. Гайдара, 21-А, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Атаман Фрут» (ЄДРПОУ 36384850) судовий збір у розмірі 5646 (п'ять тисяч шістсот сорок шість), 93 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Суддя О.Я. Бойко