Постанова

від 01.03.2017 по справі п/811/1623/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа №П/811/1623/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., суддів Жука Р.В., Брегея Р.І., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом : Малого приватного підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі

до відповідача : Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування припису і постанови.

Мале приватне підприємство по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі звернулося з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Семібратова С.О. про скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Семібратова С.О. від 27 жовтня 2016 року №1011-3/56/2374 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Мале приватне підприємство по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі .

Ухвалою від 02.12.2016 р. допущено заміну первинного відповідача головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Семібратова С.О. на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (а.с.139-140).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем неправильно визначено розмір штрафу, накладеного на підприємство; накладено штраф на підприємство як на власника, а не як на замовника, а також не мотивовано віднесено адміністративно-побутовий корпус з виставковою залою та прохідну до об'єктів ІІ категорії складності, що призвело до неправильного визначення суми штрафу. Також позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок призначення позапланової перевірки, оскільки вона призначена за необґрунтованим зверненням фізичної особи, без згоди центрального органу виконавчої влади та без видання відповідного наказу (розпорядження), а керівнику підприємства не пред'явлено та не вручено копії посвідчення (направлення), а тому у відповідача не було права на її проведення. Позивач наголошує на тому, що відповідачем порушено порядок проведення позапланової перевірки та накладення штрафу і неналежно оформлені документи: в акті перевірки, протоколі, які стали підставою для винесення оспорюваної постанови не зазначено місце їх складання та місце вчинення правопорушення; під час складання протоколу, відповідачем не були роз'яснені права та обов'язки; зміст та загальний вигляд протоколу свідчать, що він складений без участі підприємства, а відмітки про відмову від підпису є такими, що не відповідають обставинам справи; відповідач не проводив перевірку, а обмежився формальним фотографуванням окремих документів; відповідачем порушені строки проведення перевірки, які встановлені законодавством; в акті перевірки відсутній детальний опис виявленого порушення, а копія акту не вручалася підприємству; зміст припису та вимога, яка міститься в ньому, свідчать про те, що всупереч зазначеним в протоколі і постанові порушенням, відповідач дійшов висновку, що об'єкти не експлуатуються; відповідачем порушено порядок накладення штрафу на підприємство. Позивач також стверджує, що висновок відповідача про те, що адміністративно-побутовий корпус з виставковою залою та прохідна експлуатуються, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наданими документами.

Представником відповідача подано до суду заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки під час проведення перевірки виявлено факт експлуатації адміністративно-побутового корпусу з виставковою залою та прохідної по вул. Героїв України, 26А без прийняття в експлуатацію у визначеному порядку, що в силу ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забороняється і тягне за собою відповідальність передбачену чинним законодавством України. Представник відповідача зазначив, що уповноваженою особою Управління в оскаржуваній постанові при зазначенні розміру штрафу допущено технічну помилку, яка не може бути підставою для скасування постанови, оскільки в цій же постанові зазначено норму, яка передбачає склад правопорушення та відповідальність за його вчинення - штраф в розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Також представник відповідача наголошує на тому, що посадовою особою не робився висновок про існування права власності, а лише констатувався факт його безпідставного користування (експлуатації), у зв'язку з чим і накладено штраф як на замовника будівельних робіт. Представник відповідача зауважує, що з матеріалів перевірки, в тому числі фотофіксації, технічного паспорту №1107 вбачається, що об'єкти завершені будівництвом та здійснюється їх експлуатація - прохідна відчинена, встановлено факт перебування в ній особи, а з адміністративного приміщення проводиться щоденне керування юридичною особою. До того ж, поштові відправлення отримуються директором саме за адресою розміщення адміністративно-побутового комплексу, що свідчить про постійне чи переважне знаходження посадової особи за місцем розташування офісу, а отже, його експлуатацію. Окрім того, представник відповідача зазначає, що посадові особи Управління мають право, здійснюючи державний архітектурно-будівельний контроль, перевіряти, в тому числі і правильність визначення категорії складності об'єкта містобудування з урахуванням діючих норм, стандартів та нормативних актів. Окрім того, представник відповідача зауважує, що норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не розповсюджуються на правовідносини у сфері архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.135).

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у запереченнях.

Відповідно до усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 14.02.2017 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.183), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження згідно з ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2016 року на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 р. №976 (а.с.173), звернення ОСОБА_3 №Ш-166 від 16.08.2016 р. (а.с.176-177), листа Громадської організації Суспільство без корупції №1011-1.20/1/1.12/3044 від 16.08.2016 р. (а.с.174-175), відповідно до направлення від 17.10.2016 р. №1135 (а.с.160) головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Семібратовим Сергієм Олександровичем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі , за результатами якої складено акт №1035/2016ю-Кд, яким встановлено, що адміністративно-побутовий корпус з виставковою залою та прохідна по вул. Героїв України, 26А в м. Кропивницькому, який належить Кіровоградському приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі , збудовано у 2007, 2008 роках та експлуатуються без прийняття в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (а.с.20-21).

У зв'язку з виявленим порушенням посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області видано припис №305/2016ю-КД про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.10.2016 р. (а.с.22-23).

Окрім того, 19.10.2016 р. посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області складено протокол №54/2016ю-Кд про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.18).

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - акта №1035/2016ю-Кд від 19.10.2016 р., протоколу №54/2016ю-Кд від 19.10.2016 р., головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Семібратовим Сергієм Олександровичем винесено постанову №1011-3/56/2374 від 27.10.2016 р., якою на Кіровоградське приватне мале підприємство по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі накладено штраф у сумі 62 250,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз.3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.16-17).

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі за текстом також - Порядок).

Водночас суд зауважує, що з огляду на зміст ч.2 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. №877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

На підставі п.5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п.7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Як встановлено судом, перевірка позивача проведена за зверненням ОСОБА_3 та Громадської організації Суспільство без корупції , тобто за наявності підстав передбачених п.7 Порядку.

Також суд вважає необґрунтованим посилання позивача на призначення перевірки без згоди центрального органу виконавчої влади та без видання відповідного наказу (розпорядження), що мотивовані нормами Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , який не застосовується до спірних правовідносин.

Натомість суд враховує, що Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не передбачено видання окремого наказу про проведення позапланової перевірки та про необхідність згоди центрального органу на проведення такої перевірки.

За таких же обставин є безпідставним позиція позивача про порушення строків проведення перевірки з посиланням на норми ч.4 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

При цьому суд наголошує, що відповідно до абз.10 п.7 Порядку строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Судом встановлено, що перевірка позивача проведена 19.10.2016 року тобто упродовж одного дня. що відповідає строку визначеному абз.10 п.7 Порядку.

Стосовно не вручення перевіряючим копії посвідчення (направлення) суд зазначає наступне.

В силу п.9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до абз.11 п.7 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

З огляду на абз.2 п.14 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто, якщо перевіряючим не пред'явлено службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки суб'єкт містобудування не зобов'язаний допускати таку посадову особу до проведення перевірки.

Однак, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Семібратов С.О. був допущений до проведення перевірки, про що свідчить складений акт №1035/2016ю-Кд від 19.10.2016 р.

Водночас твердження позивача про не вручення посадовою особою відповідача копії посвідчення (направлення) не підтверджене жодними доказами.

Відповідно до п.16 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п.17 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

З огляду на п.15 Порядку форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Так, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджені наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 р. №240.

Позивач стверджує, що в акті перевірки, протоколі №54/2016ю-Кд від 19.10.2016 р. та оскаржуваній постанові не зазначено їх місця складання та місця вчинення правопорушення.

Судом досліджено акт №1035/2016ю-Кд від 19.10.2016 р. (а.с.20-21), протокол №54/2016ю-Кд від 19.10.2016 р. (а.с.18-19) і постанову №1011-3/56/2374 від 27.10.2016 р. (а.с.16-17) та встановлено, що в них зазначено як їх місце складання, так і місце вчинення правопорушення. При цьому вказані документи складені за формами затвердженими наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 р. №240.

Також суд враховує, що в акті №1035/2016ю-Кд від 19.10.2016 р. детально описано виявлене порушення.

Пунктом 18 Порядку визначено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Згідно з абз.2, 3 п.21 Порядку у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Зі змісту акта №1035/2016ю-Кд від 19.10.2016 р. встановлено, що директор ОСОБА_2 відмовився від підпису та отримання примірника акта, про що перевіряючим зроблено відповідну відмітку, а копія акта направлена позивачу поштою (а.с.20-21).

При цьому позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували факт відмови директора від підпису акта та одержання його копії.

Також є необґрунтованим і твердження позивача стосовно не роз'яснення посадовою особою відповідача прав та обов'язків під час складання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з огляду на відсутність відповідної відмітки у протоколі, оскільки затвердженою формою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не передбачено внесення такої відмітки.

Окрім того, згідно з формою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженою наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 р. №240 протокол має містити підпис керівника (уповноваженої ним особи) юридичної особи, стосовно якої складено протокол, а у разі відмови особи від підписання протоколу в ньому робиться відмітка.

Як встановлено судом, протокол №54/2016ю-Кд про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.10.2016 р. містить відмітку про відмову директора ОСОБА_2 від підпису та був направлений поштою на адресу позивача (а.с.18-19).

Таким чином, дослідженими матеріалами справи підтверджено, що акт №1035/2016ю-Кд від 19.10.2016 р., протокол №54/2016ю-Кд про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.10.2016 р. та постанова №1011-3/56/2374 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.10.2016 р. складені з дотриманням законодавчих вимог щодо їх оформлення.

У позовній заяві позивач також вказує, що відповідач під час перевірки не перевіряв проектну документацію будівництва об'єкту та не оглядав об'єкти в середині приміщень.

Відповідно до пп.8.п.11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд зазначає, що витребування інформації та документів під час проведення перевірки є правом посадових осіб інспекції, при цьому не реалізація такого права не є підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень прийнятого за результатами перевірки та підлягає оцінці в контексті обґрунтованості висновків перевіряючих.

Вказуючи на порушення відповідачем порядку накладення штрафу позивач стверджує, що оскільки акт перевірки та протокол складалися без їх участі, то вони були позбавлені можливості надати в письмовій формі свої пояснення. зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. №735) (далі за текстом - Порядок №735).

Відповідно до а.19 Порядку №735 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Таким чином, позивач мав можливість надати усі пояснення, заперечення та докази під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що не пов'язано з обставинами складання акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатами проведеної позапланової перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем здійснюється експлуатація адміністративно-побутового корпусу з виставковою залою та прохідної по вул. Героїв України, 26А в м. Кропивницькому без прийняття в експлуатацію.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до статей 6, 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема, контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Відповідно до змісту ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З огляду на абз.3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 р. №208/94-ВР, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік від 25.12.2015 р. №928-VIII установлено, що у 2016 році мінімальна заробітна плата з 1 травня становить 1450 гривень.

Таким чином, розмір штрафу за абз.3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності станом на час винесення оскаржуваної постанови становить 65 250,00 грн. (45 х 1 450,00 грн.), а тому постановою №1011-3/56/2374 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.10.2016 р. на позивача накладено штраф у розмірі меншому від законодавчо встановленого, однак зазначена обставина не є підставою для скасування такої постанов, оскільки не порушує прав позивача.

Водночас суд враховує, що розмір штрафних санкцій, які застосовуються за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію залежить від категорії складності об'єкту будівництва.

Згідно з ч.1-3 ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

У позовній заяві позивач вказує, що замовником а проектною організацією категорія складності об'єкта будівництва не визначалася, а відповідач не наділений такими повноваженнями.

Однак, визначення категорії складності об'єкта будівництва, якщо у проектній документації вона не визначена не віднесено до компетенції жодного іншого державного органу.

Суд бере до уваги, що органи державного архітектурно-будівельного контролю наділені повноваженнями щодо контролю дотримання замовниками та проектувальниками вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності притягувати до відповідальності проектні організації за заниження категорії складності об'єкта будівництва.

За таких умов суд дійшов висновку, що відповідач в межах повноважень визначив категорію складності об'єкта будівництва для цілей визначення розміру штрафу, який підлягає застосування за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При цьому позивачем не надано доказів на спростування твердження відповідача про віднесення об'єкту будівництва саме до ІІ категорії складності.

Окрім того, дослідженими матеріалами справи не підтверджено твердження позивача, що відповідачем застосовано штраф до Малого приватного підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі як власника будівлі, а не як замовника.

Водночас досліджуючи питання щодо допущення позивачем порушення вимог ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною 8 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Отже, обов'язок із введення об'єктів будівництва в експлуатацію, а також відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, стосується лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та до початку використання об'єкта будівництва, не ввели його в експлуатацію.

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що факт експлуатації позивачем адміністративно-побутового корпусу з виставковою залою та прохідної підтверджується фотознімками (а.с.161-164, 178), зробленими під час проведення перевірки з яких видно, що в прохідній знаходиться працівник, а на вхідних дверях розміщені оголошення. Також представник відповідача зазначив, що про експлуатацію відповідних приміщень свідчить факт одержання позивачем поштових відправлень направлених за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв України, А.

Водночас на запитання суду представник відповідача повідомив, що під час перевірки приміщення були пусті, меблі відсутні. Викладене узгоджується з фотознімками наданими позивачем відповідно до яких у приміщенні виставкової зали відсутні працівники та меблі (а.с.94, 95).

Суд враховує, що з наданих відповідачем фотографій не можливо встановити факт експлуатації позивачем адміністративно-побутового корпусу з виставковою залою та прохідної по вул. Героїв України, 26А в м. Кропивницькому.

Також суд зазначає, що одержання позивачем поштової кореспонденції за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв України, 26А не може розцінюватися як експлуатація адміністративно-побутового корпусу з виставковою залою та прохідної.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на те, що відповідачем у судовому засіданні не доведено факту експлуатації Малим приватним підприємством по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі адміністративно-побутового корпусу з виставковою залою та прохідної по вул. Героїв України, 26А в м. Кропивницькому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування постанова №1011-3/56/2374 від 27.10.2016 р., якою на позивача накладено штраф за правопорушення у сфері містобудування у сумі 62 250,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. підлягає присудженню Малому приватному підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

При цьому суд зауважує, що при зверненні до суду позивачем надлишково сплачено 72,00 грн. судового збору (1 450,00 грн. - 1 378,00 грн.), а тому він підлягає поверненню у порядку визначеному статтею 7 Закону України Про судовий збір , а не присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №1011-3/56/2374 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 жовтня 2016 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Семібратовим Сергієм Олександровичем, якою на Мале приватне підприємство по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі накладено штраф в сумі 62 250,00 грн.

Присудити Малому приватному підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями Фірма Кіровоградпромторгмеблі , код ЄДРПОУ 13761769 (25031, м. Кропивницький, вул. Героїв України 26А) судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.М. Момонт

Судді Р.І. Жук

Р.І. Брегей