Постанова

від 27.02.2017 по справі 826/17297/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 27 лютого 2017 року                                                    № 826/17297/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Комунального підприємства «Екологія в Святошинському районі м. Києва» про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – позивач) до Комунального підприємства «Екологія в Святошинському районі м. Києва» (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 107  384,86 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб у встановлений законодавством термін. Від відповідача надійшло клопотання про долучення до справи додаткових матеріалів, в якому повідомив про те, що у зв'язку з віднесенням публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних, виникли проблеми щодо перерахунку коштів стосовно сплати податкових зобов'язань. Крім того, відповідач зазначив, що вживає необхідних заходів щодо погашення заборгованості та гарантує оплату боргу в повному обсязі. Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів. Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство «Екологія в Святошинському районі м. Києва» подало до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість від 18.08.2016 №9149273045, від 19.09.2016 №9171848672, а також податкові декларації з плати за землю за 2016 рік, згідно якої визначено суму податку у розмірі 220  906,00 грн. з щомісячним платежем – 18  408,83 грн. та уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік, згідно якої визначено суму податку у розмірі 316  559,19 грн. з щомісячним платежем – 26  379,93 грн. Відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання не сплачені в установленому порядку, що призвело до виникнення у нього податкового боргу. Згідно облікової картки платника податків за рахунок часткової сплати відповідачем податкових зобов'язань, сума боргу зменшувалась і станом на дату звернення з позовом становить 54  625,00 грн. - з податку на додану вартість, 52  759,86 грн. – з земельного податку з юридичних осіб. Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В силу вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом. Враховуючи те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем в поданих деклараціях з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб є узгодженими з моменту їх подання, але не сплачені в повному обсязі у строк, визначений податковим законодавством, суд приходить до висновку про визнання таких податкових зобов'язань податковим боргом. Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно п.59.4, п.59.5 цієї статті, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). На виконання зазначеної норми позивачем винесено податкову вимогу від 04.07.2016 № 1492-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 04.07.2016 №416/26-57-17-57, які вручені відповідачу наручно. Станом на час розгляду справи відповідачем доказів про сплату задекларованих ним податкових зобов'язань на загальну суму 107  384,86 грн. не надано, як і не надано доказів щодо оскарження податкової вимоги і рішення. Суд враховує пояснення відповідача, разом з тим, зазначає, що прийняття Національним банком України постанови «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» та неперерахування банком коштів не звільняє відповідача згідно податкового законодавства від обов'язку щодо сплати податкових зобов'язань до відповідного бюджету на підставі, в порядку та строки, визначені законодавством. Згідно з п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Враховуючи те, що сума податкового зобов'язання відповідача узгоджена та у встановлені законом строки ним не сплачена, доказів погашення зазначеного боргу не надано, як і заперечень проти позову, суд вважає, що подані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову. Виходячи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення. Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 163, 183-2 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю. Стягнути з Комунального підприємства «Екологія в Святошинському районі м. Києва» (код ЄДРПОУ 16281219) кошти в розмірі 107  384,86 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та зарахувати: податок на додану вартість у розмірі 54  625,00 грн. на р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач – УДКС у Святошинському районі в м. Києві, код 37962074; земельний податок з юридичних осіб у розмірі 52  759,86 грн. на р/р 33218811700007 ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 18010500, одержувач – УДКС у Святошинському районі в м. Києві, код 37962074. Постанову звернути до негайного виконання. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.           Суддя                                                                                                Є.В. Аблов