Постанова

від 28.02.2017 по справі 826/164/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2017 року № 826/164/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю СТЛ про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю СТЛ (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 3 083 564,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб, який не сплачений у встановлений законодавством термін.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ СТЛ , за наслідками якої складено акт від 02.12.2014 №7111/26-56-22-04-04/32423513, яким зафіксовано порушення вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2 134 000,00 грн.

За наслідками встановлених порушень відповідачу винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0008852204, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 2 667 500,00 грн., з яких 2 134 000,00 грн. - основний платіж та 533 500,00 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з винесеним рішенням відповідач оскаржив його в судовому порядку.

Так., постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016, по справі №826/7885/15 за позовом ТОВ СТЛ до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Згідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведеного, оскільки судове рішення у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення набрало законної сили, сума грошового зобов'язання визначена таким податковим повідомленням-рішенням набула статус узгодженої та підлягає сплаті на загальних підставах.

Крім того, позивачем проведено камеральну перевірку відповідача, за наслідками якої складено акт від 26.10.2016 №5725/26-56-12-01-18, на підставі висновків якого винесено податкове повідомлення-рішення від 04.11.2016 №0035411201, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 426,08 грн.

Докази оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутні.

Також відповідачем на виконання приписів п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік від 09.02.2015 № 9080427429, згідно якої визначено авансові платежі, які не сплачені за період з липня 2015 року по грудень 2015 року на загальну суму 10 386,00 грн. (1731*6).

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.4, п.59.5 цієї статті, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання зазначеної норми позивачем винесено податкову вимогу форми Ю № 10744-23, яка направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, однак повернуто на адресу контролюючого органу без вручення з відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, процедура стягнення вважається дотриманою.

Станом на час розгляду справи відповідачем доказів про сплату узгоджених податкових зобов'язань на загальну суму 3 083 564,87 грн. не надано, як і не надано доказів щодо оскарження податкової вимоги.

В силу вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно з п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем заборгованість у встановлені законом строки не сплачена, заперечень проти позову не надано, суд вважає, що подані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

Виходячи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 163, 183-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

Стягнути заборгованість перед бюджетом з усіх наявних та з усіх виявлених розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю СТЛ (код ЄДРПОУ 32423513, 04176, м. Київ, вул. Електриків, 23) у розмірі 3 083 564,87грн. на р/р 34129999700008 одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 37975298), банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код банку 820019.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов