Постанова

від 22.02.2017 по справі 802/604/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/604/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

22 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника третьої особи: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Американські технології" до Хмільницької районної державної адміністрації в особі сектора з питань державної реєстрації, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерське господарство "Геліос П-А", ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання вх. № 3092/17 про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, надав клопотання вх. №3125/17 про розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, між приватним підприємством "Американські технології" та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки від 05 лютого 2009 року, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області, про що до Державного реєстру земель внесено запис від 16 березня 2011 року №05248000400023.

На виконання вказаного договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_3 передала у платне користування позивачу строком на 5 років для ведення товарного виробництва сільськогосподарської продукції земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1, площею 1,9820 га), яка розташована на території Кустовецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що до закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок, Реєстраційною службою Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області прийнято рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень №21866348 від 06 червня 2015 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі договору оренди земельної ділянки №128 від 19 травня 2015 року укладеного між Фермерським господарством "Геліос-П-А" та ОСОБА_3.

Позивач вважаючи вищевказане рішення Реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області протиправним та незаконним звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що реєстрація права оренди земельної ділянки за договором оренди землі, укладеного між фермерським господарством "Геліос-П-А" та ОСОБА_3, проведена без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушені законні права та інтереси позивача, як правомірного орендаря земельних ділянок.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом статей 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 8 зазначеного Закону унормовано, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор прав на нерухоме майно встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Положеннями статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регламентовано порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Колегією суддів встановлено, що фермерське господарство "Геліос П-А" подало державному реєстратору повний пакет документів для державної реєстрації прав оренди разом з заявою, а також витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, який не містить відомостей щодо наявності інших користувачів спірної земельної ділянки, право оренди якої було б зареєстровано, зокрема за іншим договором.

Відтак, зважаючи на наведене та беручи до уваги, що разом з заявою про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки подано повний пакет документів, а також витяг з Державного земельного кадастру, що підтверджує факт відсутності вже зареєстрованих прав на цю ж земельну ділянку, то у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації договору оренди з фермерським господарством "Геліос П-А" .

Тому, вчиняючи реєстраційні дії на основі поданих фермерським господарством "Геліос П-А" документів, реєстратор діяла правомірно, на підставі та у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Стосовно висновків суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права на земельну ділянку, яким зареєстровано право оренди за фермерським господарством "Геліос П-А" в силу того, що вказаним рішенням допущено існування подвійної реєстрації на один й той ж об'єкт прав, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Тобто, мова про подвійну реєстрацію прав оренди на земельні ділянки за різними орендарями може йти лише тоді, коли первинна реєстрація права оренди земельних ділянок вже проведена відповідно до норм чинного законодавства, а державний реєстратор в силу різних обставин, приймає рішення про реєстрацію прав за іншим суб'єктом.

Таким чином, одним з визначальних моментів у даному спорі є наявність первинної державної реєстрації договорів оренди, вчиненої відповідно до законодавства, що діяло на момент їх укладення.

Перевіряючи чинність державної реєстрації на спірну земельну ділянку за приватним підприємством "Американські технології", суд звертає увагу на наступне.

Статтею 202 Земельного кодексу України (у редакції на час укладення договору оренди позивачем) визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року №174, затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель та форму книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - Тимчасовий порядок) (чинний на момент проведення приватним підприємством "Американські технології" державної реєстрації спірної земельної ділянки).

Згідно з пунктом 1.2. Тимчасового порядку, адміністратор державного реєстру земель (далі - адміністратор) - Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі - Центр ДЗК), що забезпечує створення та функціонування державного реєстру земель, відповідає за достовірність і збереження даних, захист від несанкціонованого доступу та руйнування бази даних АС ДЗК, має повний прямий доступ до бази даних АС ДЗК.

Разом з тим, державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

В силу наведеної норми, Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Водночас, поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, і містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Державна реєстрація земельних ділянок - це складова частина земельного кадастру. Вона забезпечує дотримання принципів недоторканості земельного фонду України і охорону прав землевласників, землекористувачів на даній їм в установленому порядку землі. Як відомо, земельні ділянки належать на правах власності або користування фізичним або юридичним особам, тому саме при цьому їх можна вважати землеволодіннями або землекористуванням, які потребують відповідної реєстрації.

Реєстрація - це внесення до списків, реєстрів або спеціальних книг будь-яких осіб, організацій, документів або запис про зміни фактів. Стосовно до земельної ділянки, реєстрація передбачає комплекс дій, які виконуються у встановленою земельною практикою порядку і відповідністю із завданням управління земельними ресурсами. Таким чином, державна реєстрація земельних ділянок - це юридичне оформлення права власності або користування землею закріплення меж земельних ділянок в натурі, видача власникам землі і землекористувачам документів на право власності чи користування землею, та запис їх у відповідних земельно-реєстраційних документах.

Земельна ділянка при державній реєстрації є обліково-реєстраційною одиницею.

Реєстрація земельної ділянки є засобом охорони прав землевласників і землекористувачів від різного роду порушень. Вона забезпечує сталість землеволодінь і землекористувань, використання земель відповідно до цілей і призначень, для яких вони надані землевласникам і землекористувачам.

Державна реєстрація земельних ділянок і прав на них є структурним блоком державного земельного кадастру. За своєю суттю це процедура перевірки і юридичного підтвердження правильності інформації в кадастровій справі і внесення відповідних записів у Поземельну книгу. Принципове значення цих дій полягає в тому, що з часом занесення даних про право власності на земельну ділянку в Поземельну книгу держава гарантує суб'єкту права умови користування земельною ділянкою, які зафіксовані у правовстановлюючому документі. І кадастровій справі ( реєстр обмежень, сервітутів).

Процедура державної реєстрації земельних ділянок включає: аналіз і юридичну експертизу правовстановлюючих документів їх відповідність чинному законодавству; запис в Поземельну книгу; виписку реєстраційного свідоцтва (посвідчення), відмітку факту реєстрації в реєстраційній карті земельної ділянки та відповідній книзі, передачу кадастрової справи; реєстраційної карти; свідоцтво про державну реєстрацію і його копію у відділ земельних ресурсів, який вручає свідоцтво суб'єкта права власності на земельну ділянку і передає кадастрову справу в архів.

Враховуючи викладене, первинним правовим документом системи реєстрації земельних ділянок і прав на них є Поземельна книга, яка містить в собі всі необхідні дані для однозначного визначення прав на земельні ділянки і є єдиним джерелом інформації, основою для визначення існуючих прав на землю громадян, юридичних осіб, судових органів і органів управління.

Таким чином, згідно з статтею 202 Земельного кодексу України та Тимчасовим порядком договір оренди, укладений та зареєстрований до 01 січня 2013 року може вважатися зареєстрованим у встановленому законом порядку лише за умови дотримання двох умов.

Зокрема, відомості про об'єкт оренди за договором (земельну ділянку) внесено до Поземельної книги та здійснення відповідного запису у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відповідного запису про укладений договір оренди даної земельної ділянки.

При цьому, законодавець у вказаних нормах не передбачив альтернативні варіанти для проведення реєстрації, а чітко визначив про необхідність існування двох умов одночасно в сукупності.

Отже, про факт проведення державної реєстрації права оренди за договорами оренди землі, що укладені до 01 січня 2013 року відповідно до чинного на той момент законодавства, може свідчити внесення всіх необхідних відомостей до державного реєстру земель, що є частиною Державного земельного кадастру.

Колегією суддів встановлено, що Поземельна книга не містить відомостей про реєстрацію спірної земельної ділянки за приватним підприємством "Американські технології".

Відтак, зміст наданої Поземельної книги не дає підстав стверджувати, що реєстрація земельної ділянки мала місце у порядку та спосіб, який був передбачений згідно чинного на момент реєстрації законодавства.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що державна реєстрація права оренди за фермерським господарством "Геліос П-А" на підставі договору оренди укладеного з ОСОБА_3 не проведена у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно з статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Хмільницької районної державної адміністрації в особі сектора з питань державної реєстрації на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3031 грн. 60 коп., що підтверджується квитанціями №5212/з21 від 26 жовтня 2016 року та №5212/з6 від 28 листопада 2016 року.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №21866348 від 06 червня 2015 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі договору оренди земельної ділянки №128 від 19 травня 2015 року укладеного між фермерським господарством "Геліос-П-А" та ОСОБА_3.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмільницької районної державної адміністрації в особі сектора з питань державної реєстрації на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 3031 грн. 60 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 лютого 2017 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.