Рішення

від 23.02.2017 по справі 910/24513/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017Справа №910/24513/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецсервіс"

про стягнення 31 529,95 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Литвиненко О.А. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецсервіс" (відповідач) 31 529,95 грн. заборгованості за договором про приймання твердих відходів № 2 від 25.04.2013 з яких: 19000,00 грн. - основний борг, 12 529,95 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про приймання твердих відходів № 2 від 25.04.2013 в частині повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2017 порушено провадження по справі № 910/24513/16, призначено її до розгляду на 07.02.2017.

02.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

В судове засідання 07.02.2017 з'явився представник та надав суду пояснення щодо обставин справи. Представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 розгляд справи відкладено на 23.02.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2017 надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити, надав документи для долучення до матеріалів справи та оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до п. 3.9., п.п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Відтак відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 23.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроспецсервіс" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ" (далі - виконавець) укладено договір № 2 про приймання твердих відходів (далі - Договір), відповідно п. 1 якого виконавець зобов'язується надати послуги з приймання твердих побутових відходів від замовника для сортування та відбору вторинної сировини. Замовник зобов'язується власними силами здійснювати доставку на промисловий майданчик виконавця тверді побутові відходи в спосіб, кількості та якості , визначеній цим Договором та діючим законодавством України. Замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 3.1, 3.2 Договору, загальна вартість послуги щодо прийняття відходів визначається виходячи із обсягу накопичення замовником та прийняття виконавцем твердих відходів під час дій цього Договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги до 5 числа наступного місяця, за який здійснюється оплата.

Вартість послуг по прийманню ТПВ складає: 40 грн. за тонну, база 33,33 грн., ПДВ 20% - 8,67 грн. (п. 3.4 Договору).

Додатковою угодою № 2 від 01.07.2013 до Договору сторони внесли зміни в п. 3 договору та визначили, що вартість послуг по прийманню ТПВ складає: 50 грн. за тонну, база 41,67 грн., ПДВ 20% - 8,33 грн.

Акт виконаних робіт за попередній місяць, повинен бути переданий Замовнику на підпис разом з рахунком-фактурою не пізніше 2-го числа календарного місяця, наступного за місяцем в якому надані послуги (п. 3.7 Договору).

Згідно з п. 3.8, 3.9 Договору, замовник зобовязаний підписати Акт виконаних робіт протягом 2-ох робочих днів або направити на адресу виконавця мотивовану відмові від прийняття робіт. В разі ненадання Замовником відмови в дводенний строк Виконавць вважається таким, що виконав свої обов'язки.

Положенням п. 9.2, 9.3 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з дня його укладення та діє строком два роки та 361 календарні дні. Договір вважається пролонгованим на такий самий термін, якщо за місяць до закінчення його дії, жодна зі сторін не направила іншій стороні, письмового повідомлення про закінчення дії Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 2 про приймання твердих відходів за період з червня 2013 по вересень 2013 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 51 668,10 грн., що підтверджується Актами надання послуг № 5 від 30.06.2013, № 7 від 31.07.2013, № 13 від 31.08.2013, № 16 від 30.09.2013.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, за надані позивачем послуги розрахувався частково на суму 32668,10 грн., що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за надані послуги по договору № 2 про приймання твердих відходів становить 19000,00 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19000,00 грн., а також у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання 12 529,95 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, у період з червня 2013 по вересень 2013 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 51 668,10 грн., що підтверджується Актами надання послуг № 5 від 30.06.2013 на суму 7015,60 грн., № 7 від 31.07.2013 на суму 16086,00 грн., № 13 від 31.08.2013 на суму 14431,50 грн., № 16 від 30.09.2013 на суму 14 135,00 грн.

Вищевказані акти надання послуг підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Вартість наданих позивачем послуг оплачена лише частково, послуги на суму 19000,00 грн. відповідачем не оплачені.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2 Договору, замовник зобов'язаний оплатити надані послуги до 5 числа наступного місяця, за який здійснюється оплата.

Судом встановлено, що відповідач у строки, визначені п. 3.2. Договору оплату наданих позивачем послуг у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, заборгованість становить 19000,00 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у розмірі 19000,00 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 19000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 19000,00 грн.

Позивачем, також заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 12529,95 грн.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування позивачем інфляційних втрат.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунки є невірними.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат є більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат у розмірі 12529,95 грн., що заявлені позивачем до стягнення, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ" повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецсервіс" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 15, ідентифікаційний код 35644131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ" (03083, м. Київ, проспект Науки, буд. 98, кв. 19, ідентифікаційний код 38453543) 19000,00 грн. основного боргу, 12 529,95 грн. інфляційних втрат та 1378,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2017.

Суддя С.О. Турчин