Рішення

від 21.02.2017 по справі 910/24223/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017Справа №910/24223/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИБУЛЯ"

про стягнення 58 817,38 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Михайлюк Н.О. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ЖЛК-УКРАЇНА" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИБУЛЯ" (відповідач) 58817,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 000293 купівлі-продажу молока та молочних продуктів, морозива від 30.03.2012 в частині оплати за поставлений товар та невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлену за період з 27.03.2014 по 31.10.2014 продукцію, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 58817,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2016 порушено провадження по справі № 910/24223/16 та призначено її до розгляду на 02.02.2017.

30.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

31.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судове засідання 02.02.2017 представники сторін не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2017 розгляд справи №910/24223/16 відкладено на 21.02.2017.

13.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення щодо оплат на суму 1500,00 грн. та щодо строку дії договору.

Представник позивача в судовому засіданні 21.02.2017 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 21.02.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та були повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з посиланням на відсутність адресата.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 21.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЖЛК-УКРАЇНА", згідно із статутом змінено на Приватне акціонерне товариство "ЖЛК-УКРАЇНА" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИБУЛЯ" (покупець, відповідач) укладений договір № 000293 купівлі-продажу молока та молочних продуктів, морозива (далі - договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується на протязі строку дії договору виробляти та відпускати покупцю молочну продукцію (далі-продукція), у розгорнутому асортименті в межах забезпеченості сировинними та матеріальними ресурсами в кількості та по ціні, які визначаються в накладній, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (п. 1.1.).

Згідно із п. 3.1. договору, асортимент та кількість продукції обумовлюється замовленням покупця, яке подається продавцю не пізніше, ніж за добу до ати поставки з 7.00 до 18.00 год. за телефонами, що вказані в прайсі на продукцію або в будь-якій зрозумілій сторонами формі (шляхом заповнення бланку замовлення, електронною поштою, факсимільним зв'язком).

Відповідно до п. 3.3. договору, поставка продукції оформлюється видатковими накладними відповідно до вимог діючого законодавства.

Перехід права власності і ризиків на продукцію визначається моментом підписання та засвідчення печаткою або штемпелем уповноваженого представника продавця видаткової накладної (п. 3.4.).

Покупець здійснює оплату продукції за цінами вказаними в прас-листах, що діють на момент отримання продукції та вказується у накладних з урахуванням ПДВ (п. 5.1.).

Відповідно до п. 5.3. договору, покупець проводить розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, або внесенням їх готівкою в касу продавця: за кожну поставку протягом 21 календарного дня з моменту поставки продукції.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Договір вважається пролонгованим на наступний рік якщо за два тижня до його закінчення жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати його чи замінити його (п. 8.2.).

На виконання умов договору у період з 30.03.12 по 31.12.2013 позивач поставив відповідачу продукцію на суму 12852,86 грн., що підтверджується видатковими накладними №ві-0021541 від 02.04.2012 на суму 4807,66 грн., №ві-0021543 від 02.04.2012 на суму 970,00 грн., №ві-0036621 від 10.04.2013 на суму 7075,20 грн.

Поставлена за вищевказаними накладними продукція сплачена відповідачем частково на суму 11500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку із чим заборгованість відповідача за вищевказаними накладними становить 1352,86 грн.

При цьому, за поясненнями позивача, здійснені відповідачем оплати 22.05.2013 та 29.05.2013 на загальну суму 1500,00 грн. з призначенням платежу як оплати по накладній №0013822 від 02.04.2012 були зараховані позивачем в рахунок оплати за накладними за якими заявлено до стягнення заборгованість, оскільки поставка продукції за накладною №0013822 від 02.04.2012 не здійснювалась та видаткової накладної із зазначеними реквізитами взагалі не існує.

Також у період з 27.03.2014 по 31.10.2014 позивач поставив відповідачу продукцію на суму 60464,52 грн., що підтверджується видатковими накладними №ві-0019406 від 27.03.2014 на суму 9741,78 грн., № ві-0026556 від 29.04.2014 на суму 2771,88 грн., № ві-0028983 від 09.05.2014 на суму 8622,00 грн., № ві-0070182 від 30.09.2014 на суму 16 146,30 грн., № ві-0070191 від 30.09.2014 на суму 14 187,66 грн., № ві-0077532 від 31.10.2014 на суму 8 994,90 грн.

Як зазначено позивачем, поставка за вказаними видатковими накладними була здійснена не на підставі договору № 000293 купівлі-продажу молока та молочних продуктів, морозива від 30.03.2012, так як дія останнього закінчилась з 01.01.2014.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи та зазначено самим позивачем, що будь-яких повідомлень про розірвання чи зміну договору від жодної із сторін не надходило, а тому, у відповідності до п. 8.2. договору, дія договору кожного разу продовжувалась на наступний рік. Таким чином, поставка продукції з 27.03.2014 здійснювалась також за договором № 000293 купівлі-продажу молока та молочних продуктів, морозива від 30.03.2012.

Відповідачем було частково сплачено поставлену за вищевказаними накладними продукцію на суму 3000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 09.04.2014, від 26.09.2014, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію за вказаними накладними становить 57464,52 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 58817,38 грн. (1352,86 + 57464,52).

12.12.2014 та 10.07.2015 позивач звертався до відповідача із претензіями №861 від 12.12.2014, №326 від 09.07.2015 про сплату заборгованості за поставлену продукцію у сумі 58817,38 грн.

Оскільки відповідач на вимогу позивача борг за поставлену продукцію не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 58817,38 грн. заборгованості.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом позивач у період з 30.03.12 по 31.12.2013 поставив відповідачу продукцію на суму 12852,86 грн., що підтверджується видатковими накладними №ві-0021541 від 02.04.2012, №ві-0021543 від 02.04.2012, №ві-0036621 від 10.04.2013.

Також у період з 27.03.2014 по 31.10.2014 позивач поставив відповідачу продукцію на суму 60464,52 грн., що підтверджується видатковими накладними №ві-0019406 від 27.03.2014, № ві-0026556 від 29.04.2014, № ві-0028983 від 09.05.2014, № ві-0070182 від 30.09.2014, № ві-0070191 від 30.09.2014, № ві-0077532 від 31.10.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати за поставлену згідно із видатковими накладними №ві-0021541 від 02.04.2012, №ві-0021543 від 02.04.2012, №ві-0036621 від 10.04.2013, №ві-0019406 від 27.03.2014, № ві-0026556 від 29.04.2014, № ві-0028983 від 09.05.2014, № ві-0070182 від 30.09.2014, № ві-0070191 від 30.09.2014, № ві-0077532 від 31.10.2014 позивачем продукцію

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 58817,38 грн. належним чином доведена та документально підтверджена.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 58817,38 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє повністю позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 58817,38 грн.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИБУЛЯ" про стягнення 58 817,38 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИБУЛЯ" (02121, м. Київ вул. Вербицького, будинок 16, офіс 1, ідентифікаційний код 37560736) на користь Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-УКРАЇНА" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, будинок 176, ідентифікаційний код 00445794) заборгованість у розмірі 58817,38 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2017.

Суддя С.О. Турчин