ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2017Справа №910/24354/16
За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Ф.ІМПЕКС"
про стягнення 38 406,14 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: Костильов В.А. (довіреність)
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Ф.ІМПЕКС" (відповідач) 38 406,14 грн., з яких: 31437,77 грн. - основний борг, 6242,28 грн. - пеня, 726,08 грн. - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №В-77-10 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 в частині відшкодування витрат балансоутримувача за період з квітня 2015 року по грудень 2015 року, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 31437,77 грн. Внаслідок прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані 3% річних у розмірі 726,08 грн. та пеня у сумі 6242,28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2017 порушено провадження по справі № 910/24354/16, призначено її до розгляду на 07.02.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 розгляд справи №910/24354/16 відкладено на 21.02.2017.
Представник позивача в судовому засіданні 21.02.2017 надав суду витребувані документи, надав пояснення по суті позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання 21.02.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.
У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Ухвала суду від 03.01.2017 була повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 21.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
16.07.2010 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К.Ф.ІМПЕКС" (орендар, відповідач) було укладено договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна №В-77-10, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною договору (додаток №1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар відшкодовує балансоутримувачу зазначені витрати (п. 1.1. договору).
Додатком №1 до договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна №В-77-10 від 16.07.2010 сторони узгодили перелік об'єктів, які перебувають в користуванні орендаря, а саме:
станція метро "Лук'янівська", площа об'єкта оренди 13,25 кв.м.;
станція метро "Республіканський стадіон", площа Об'єкта оренди 9,80 кв.м.;
станція метро "Героїв Дніпра", площа об'єкта оренди 8,20 кв.м.;
станція метро "Героїв Дніпра", площа об'єкта оренди 8,20 кв.м.;
станція метро "Оболонь", площа об'єкта оренди 10,00 кв.м.;
станція метро "Позняки", площа об'єкта оренди 8,00 кв.м.;
станція метро "Берестейська", площа об'єкта оренди 32,50 кв.м.
Загальна площа об'єктів оренди за договором становить 89,95 кв.м.
Відповідно до п. 2.2. договору, орендар здійснює платіж по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди щоквартально не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виданих балансоутримувачем розрахунків.
Згідно із п. 2.3. договору, розмір відшкодування витрат з утримання об'єктів оренди визначається відповідно до затвердженого узагальненого розрахунку витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, який є невід'ємною частиною цього договору, і який переглядається балансоутримувачем у випадку офіційних змін цін, тарифів, заробітної плати, тощо та загальної площі об'єктів оренди, вказаній в додатку №1 до цього договору, і фактичного використання орендарем об'єктів оренди. На момент укладання цього договору розмір відшкодування витрат із врахуванням ПДВ складає 3410,29 грн.
За умовами п. 2.4. договору остаточний розрахунок витрат балансоутримувача з утримання об'єктів оренди проводиться станом на 31 грудня та складається акт звіряння розрахунків.
Відповідно до п. 5.2. договору, за несвоєчасно перераховані платежі орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, але не більше розміру встановленого законодавством України.
Цей договір укладено строком на календарний рік і діє по 31 грудня 2010 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 6.1., 6.4. договору).
Листом вих. №33-НЗ від 18.01.2016 повідомив відповідача, що термін дії договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна №В-77-10 від 16.07.2010 закінчився 31.12.2015 та на новий термін продовжуватися не буде.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у період з квітня 2015 року по грудень 2015 року, відповідач не здійснював сплату позивачу відшкодувань балансоутримувача, у зв'язку зі чим, у відповідача виникла заборгованість у сумі 31437,77 грн.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем нараховані 3% річних у розмірі 726,08 грн. та пеня у сумі 6242,28 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом, згідно із наявними в матеріалах справи розрахунками, рахунками на оплату № 6303/1 від 31.12.2015, № 6303/2 від 31.12.2015, № 6303/3 від 31.12.2015, №6303 від 31.12.2015, заборгованість відповідача перед позивачем з відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна у період з квітня 2015 року по грудень 2015 року (за 2-4 квартали 2015 року) становить 31437,77 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як підтверджено матеріалами справи, відповідач порушив зобов'язання за договором в частині відшкодування витрат балансоутримувача у період з квітня 2015 року по грудень 2015 року, у зв'язку зі чим, у відповідача виникла заборгованість у сумі 31437,77 грн.
Враховуючи викладене вище, оскільки невиконане зобов'язання за договором у розмірі 31437,77 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 31437,77 грн.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 6242,28 грн., нараховану за загальний період з 21.01.2016 по 19.07.2016 та 3% річних у сумі 726,08 грн., що нараховані за загальний період з 21.01.2016 по 10.11.2016.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за надані послуги передбачена у п. 5.2. договору, згідно із яким за несвоєчасно перераховані платежі орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, але не більше розміру встановленого законодавством України.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що розмір пені становить 6222,27 грн., а тому вимоги у частині стягнення пені підлягають задоволенню частково.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Перевіривши розрахунки 3% річних, суд встановив, що розмір 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних у сумі 726,08 грн., що заявлені позивачем до стягнення, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на встановлені вище обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги частково.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Ф.ІМПЕКС" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, будинок 7 літ. А, ідентифікаційний код 25638554) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) заборгованість у сумі 31437,77 грн., пеню у сумі 6222,27 грн., 3 % річних у сумі 726,08 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1377,28 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2017.
Суддя С.О. Турчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2017 |
Номер документу | 65039737 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Турчин С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні