Рішення

від 22.02.2017 по справі 917/2600/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 р. Справа № 917/2600/15

За позовом Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства", вул. Урицького (ОСОБА_1 Липківського), 35, м. Київ, 03035

до Комунального підприємства "Лубни-Водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області, вул. Авіаторська, 52, м. Лубни, Полтавська область, 37500

про стягнення заборгованості у сумі 21996,78 грн.

третя особа , без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 обласна державна адміністрація, в особі Департаменту екології та природних ресурсів, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3

від відповідача: ОСОБА_4

від третьої особи: не з"явився

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 21996,78 грн. заборгованості за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції № 16-10-15 від 05.03.2014 р. з яких: 16500,00 грн. основного боргу, 5496,78 грн. пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву

Ухвалою суду від 07.02.2017 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

12.01.2017 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 обласну державну адміністрацію, в особі Департаменту екології та природних ресурсів.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоч і був належним чином повідомлений по час та місце судового засіданні.

У письмових поясненнях від 25.02.2016 року третя особа проти позову заперечила, посилаючись на те, що на підставі ОСОБА_5 охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених КМУ від 25.03.1999 (далі - ОСОБА_5) №465 24 липня 2015 року Департамент видав КП Лубни-водоканал Дозвіл на спеціальне водокористування №0537 /Пол, в якому встановлено граничний обсяг скидання забруднюючих речовин (п.6 Дозволу). З урахуванням наведеного Департамент не розглядав Розрахунок граничного-допустимого скиду стічних вод, розроблених і затверджених Позивачем. Нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речових встановлені п.19 ОСОБА_5, до яких належать біологічне споживання кисню, хімічне споживання кисню, завислі речовини і не можуть змінюватися. Інші нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин встановлює Департамент. У поясненнях третя особа зазначає, що КП Лубни-водоканал не потрібно замовляти розроблення нормативів (норм) гранично-допустимого скиду стічних вод.

25.02.2016 року за клопотанням відповідача провадження у справі зупинено та призначено у справі судову технічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_6.

Листом від 25.02.216р. ОСОБА_2 відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_6 повернула матеріали справи без виконання, оскільки у Полтавському відділенні судові технічні експертизи не проводяться у зв язку з відсутністю в штаті фахівців відповідних спеціальностей.

15.03.2016р. судом провадження по справі поновлено. Суд дослідивши матеріали справи доручив проведення експертного дослідження Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса. Провадження у справі зупинено.

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса надіслав повідомлення від 27.04.2016р. про неможливість проведення експертизи в зв язку з відсутністю фахівців та відповідного сертифікованого устаткування та обладнання для проведення даного виду дослідження.

Ухвалою від 17.05.2016 р. було зупинено провадження у даній справі, призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено ДП Київському науково-дослідному інституту незалежних експертиз. На вирішення експерта поставлені наступні запитання:

- чи відповідають виконані позивачем роботи вимогам Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.12.1994 №116 "Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами";

- чи відповідають розроблені позивачем документи в межах спірного договору вимогам Наказу Міністерства охорони навколишнього середовища України від 15.12.1994 №116 "про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами".

01.06.2017р. на адресу суду надійшов лист ДП Київського науково-дослідного інституту незалежних експертиз в якому експертна установа просить уточнити назву установи - виконавця судової експертизи; надати матеріали на експертизу, оформлені у відповідності до вимог нормативних документів; задля змістовних відповідей на поставлені на експертизу питання змінити вид експертизи на комплексну судову експертизу та дозволити виконавцю в процесі організації заходів із виконання експертизи, у разі необхідності залучити спеціалізовані установи в тому числі і державні, експертів відповідних спеціальностей, фахівців та спеціалістів з відповідних галузей знань до проведення експертизи та повернуто до суду експертною установою матеріали справи.

Враховуючи, вказаний лист суд поновив провадження по справі та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність зміни виду експертизи на комплексну судову та у разі необхідності залучення спеціалізованих установ в тому числі і державних, експертів відповідних спеціальностей, фахівців та спеціалістів з відповідних галузей знань, які не є працівниками даної експертної установи.

01.06.2016р. провадження по справі зупинено.

25.01.2017р. на адресу суду надійшов висновок експертів судової комплексної експертизи №170111-01 від 11.01.2017р. та матеріали справи №917/2600/15.

31.01.2017 року провадження у справі було поновлено.

В ході розгляду справи, виходячи з додаткових пояснень позивача, та зі змісту Висновку експерта суд встановив, що проведення комплексної експертизи призначено комісії, до складу якої увійшов експерт-еколог ОСОБА_7, який є фахівцем експертної установи ДП Спеціалізована експертна науково-аналітична та технічна установа , має повну вищу освіту за спеціальністю Екологія та охорона навколишнього середовища , сертифікат екологічного аудитора серії ЕА №047.

В той же час, відповідно до листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.02.2017 р. № 7/621-17 ОСОБА_7 було видано сертифікат екологічного аудитора серії ЕА № 074 від 13.08.2007 р. Протоколом № 32 від 01.08.2013 р. засідання Комісії із сертифікації екологічних аудиторів термін чинності сертифіката було продовжено до 13.08.2016 р.

При черговому зверненні ОСОБА_7 щодо продовження чинності сертифіката екологічного аудитора Комісією із сертифікації йому було відмовлено і прийнято рішення про необхідність проходження повторного курсу підготовки.

Підприємство Спеціалізована експертна науково-аналітична та технічна установа (Код ЄДРПОУ 39838811) не занесена в перелік юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту.

Таким чином, на час складання Висновку експерта від 11.01.2017 року спеціаліст, залучений до проведення експертизи не мав чинного сертифіката екологічного аудитора, а установа, в якій працює залучений спеціаліст також не уповноважена на проведення вказаного виду діяльності, у зв'язку із чим експертиза не може вважатися проведеною із залученням фахівця із відповідної галузі знань.

21.02.2017р. від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі. Клопотання мотивоване тим, що оскільки один із експертів, що залучений до проведення експертизи та складання Висновку експерта від 11.01.2017 року не мав чинного сертифіката екологічного аудитора, висновок вважається недійсним. Тому відповідач просить суд призначити повторну комплексну судово-технічну експертизу.

Представник позивача проти клопотання про призначення повторної експертизи заперечив, просив відмовити у задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.02.2012 р. №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи зазначено, що частинами третьою і четвертою статті 42 ПІК передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу.

Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об єкта або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Згідно з частиною п'ятою статті 42 та статтею 43 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили..

Суд відхиляє посилання відповідача про те, що ДП Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз не виконав вимоги ухвали суду від 17.05.2016р. з огляду на те що в ухвалі суду від 17.05.2016р. були поставлені аналогічні питання для роз яснення експерту що і ухвалою від 01.06.2016р. Як було зазначено вище ухвалою від 01.06.2016р. було змінено вид експертизи та надано згоду залучити спеціалізовані установи в тому числі і державні, експертів відповідних спеціальностей, фахівців та спеціалістів з відповідних галузей знань, які не є працівниками даної експертної установи.

Крім того, статтею 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Суд вже продовжував строки розгляду справи на 15 днів. Строки розгляду справи закінчились, а тому суд відхиляє клопотання відповідача про призначення повторної комплексної судової технічної експертизи.

07.02.2017р. за вх. канцелярії суду №1760 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві ДП НДКТІ МГ просить суд стягнути з КП Лубни-Водоканал крім суми основної заборгованості в розмірі 16 500,00 грн. та пені в розмірі 5496,78 грн. також 3% річних в розмірі 880,80 грн., інфляційне збільшення - 2 874,30 грн. та штраф в розмірі 26 906,88 грн.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п.17 ОСОБА_8 господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Дослідивши заяву позивача, суд зазначає, що в заяві про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зобов'язати відповідача виплатити 3% річних, інфляційні втрати та штрафні, останнім не дотримано вимог ст. 22 ГПК України та змінено одночасно і предмет і підставу позову. Таким чином, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог підлягає відхиленню.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

між Державним підприємством Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства (далі - ДП НДКТІ МГ ) та Комунальним підприємством Лубни-Водоканал Лубенської міської ради Полтавської області (КП Лубни-Водоканал ) 05 березня 2015 року було укладено Договір № 16-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції (далі - Договір).

За умовами п.1.1. Договору:

- Замовник (КП Лубни-Водоканал ) доручає, а Виконавець (ДП НДКТІ МГ ) приймає на себе (передає) створення науково-технічної продукції Розрахунок норм гранично допустимого скиду стічних вод для КП Лубниводоканал (п. 1.1);

- зміст та терміни виконання робіт визначаються Календарним планом, що складає невід'ємну частину Договору (п. 1.2);

- за виконану науково-технічну продукцію Замовник перераховує Виконавцю відповідно до Протоколу угоди про договірну ціну 45 000,00 грн. (п.2.1);

- оплата здійснюється в наступному порядку (п.2.2): аванс у розмірі 30 % від загальної вартості робіт, що становить 13 500,00 грн. Замовник сплачує протягом 30 днів від підписання Договору; по завершенню виконання робіт Замовник на підставі підписаного акту приймання- передачі науково-технічної продукції сплачує вартість робіт, протягом 10 днів від дати підписання акта;

- передача оформленої у встановленому порядку науково-технічної продукції здійснюється за супроводжувальними документами Виконавця ( п. З.2)

- по завершенню робіт Виконавець пред'являє Замовнику акт приймання-передачі науково-технічної продукції у двох примірниках з додатками до нього комплекту науково-технічної документації, передбаченої Календарним планом робіт та умовами Договору (п. 3.3);

- Замовник протягом 10 днів з дня отримання акта приймання-передачі та звітних документів зобов'язаний надіслати Виконавцю підписаний акт приймання-передачі науково-технічної продукції або відмову від приймання робіт (п.3.4). Якщо Замовник не повертає Виконавцю акт приймання-передачі науково-технічної продукції або не надає мотивованої відмови від прийняття робіт, роботи вважаються прийнятими замовником, а акт, підписаний Виконавцем є підставою для проведення розрахунків(п.3.6) .

Пунктом 7.1 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 28.12.2015, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Календарним планом виконання робіт передбачено, що розрахунок норм граничного допустимого стічних вод для КП Лубниводоканал передається Замовнику у формі Науково-технічного звіту протягом двох місяців з дня отримання авансу та вихідних даних.

Позивач за супровідним листом №№ 40-10-200 від 29.04.2015 р. направив відповідачу ОСОБА_9 Розрахунок норм гранично допустимого скиду стічних вод для КП Лубниводоканал та два примірника акта здачі-прийняття науково-технічної продукції № 17 .

Відповідач акти виконаних робіт не підписав, мотивованої відмови від прийняття робіт не надав, грошові кошти в розмірі 16 500,00 грн. за виконані роботи не сплатив.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбаченихцим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду, до яких відноситься і договір №16-10-15 від 05.03.2015р., одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського кодексу України за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб'єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо) (ч. 3 ст. 331 Господарського кодексу України).

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб"єктів, зобов"язані поновити їх, не чекаючи пред"явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору №16-10-15 від 05.03.2015року є створення науково-технічної продукції Розрахунок норм гранично допустимого скиду стічних вод для КП Лубниводоканал . На підтвердження виконання своїх зобов язань за Договором позивач надав суду Розрахунок норм граничного допустимого скиду стічних вод для КП Лубниводоканал ( том І а.с.42-73).

Відповідно до наданого позивачем супровідного листа від 29.04.2015р. ним на ім я Директора КП Лубниводоканал ОСОБА_10 були направлені звітні матеріали до Договору №16-10-15 Розрахунок норм гранично допустимого скиду стічних вод для КП Лубниводоканал та акти здачі-прийняття науково-технічної продукції, з проханням підписати, завірити печатками акти та повернути примірник виконавця.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення відповідачем мотивованої відмови від прийняття робіт за договором № 16-10-15 на створення науково-технічної продукції Розрахунок норм гранично допустимого скиду стічних вод для КП Лубниводоканал в десятиденний строк з дня отримання листа від 29.04.2015 р. № 40-10-200, як це передбачено пунктами 3.4, 3.5 Договору.

Крім того, позивач надав суду Акт звірки взаєморозрахунків за Договором №16-10-15 за період січень 2015р. - листопад 2015р., за яким заборгованість КП Лубниводоканал за вищезазначеним договором складає 22500,00 грн.

Відповідно до п. 3.6 Договору, якщо Замовник не повертає Виконавцю акт приймання-передачі науково-технічної продукції або не надає мотивованої відмови від прийняття робіт, роботи вважаються прийнятими замовником, а акт, підписаний Виконавцем є підставою для проведення розрахунків.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах Здійснюється на засадах змагальності.

Отже, процесуальним законодавством передбачено, що господарське судочинство здійснюється шляхом письмового провадження, а тому факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає обов'язок доказування на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання відповідача на те, що в зв язку з простроченням позивачем терміну виконання робіт, прийняття цих робіт втратило для відповідача інтерес і договір вважається розірваним, судом відхиляються, оскільки відповідач не направляв позивачу відмову від договору та не надав суду доказів звернення до суду з позовом про розірвання договору.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 16500,00 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 29.04.2015 по 10.12.2015р. в розмірі 5 496,78 грн.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що за порушення замовником строків оплати за цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню за кожен календарний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 2.2 Договору, по завершенню виконання робіт Замовник на підставі підписаного акту приймання- передачі науково-технічної продукції сплачує вартість робіт, протягом 10 днів від дати підписання акта. Відповідно до матеріалів справи Акти прийому передачі науково-технічної продукції Замовником підписані не були.

За поданим розрахунком позивач нараховує пеню з 29 квітня 2015 року, з дня коли були направлені акти приймання-передачі Замовнику, що не узгоджується з п.2.2 Договору.

Крім того, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем кінцевою датою нарахування пені визначено 10.12.2015р., що виходячи з початкової дати значно перевищує 6 місяців.

Враховуючи необґрунтованість наданого позивачем розрахунку пені за період з 29.04.2015 по 10.12.2015р. в розмірі 5 496,78 грн., суд відмовляє в її задоволенні.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, зясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог .

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Лубни-Водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області (вул. Авіаторська, 52, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 36770447) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" (вул. Урицького (ОСОБА_1 Липківського), 35, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 03363588) заборгованість за Договором на створення (передачу) науково-технічної продукції № 16-10-15 від 05.03.2014 р. в розмірі основного боргу 16500,00 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 913,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити

Повне рішення складено 27.02.2017 року

Суддя Гетя Н.Г.