Рішення

від 23.02.2017 по справі 910/24276/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017Справа №910/24276/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Пауер Інжинірінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІНТЕП"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив Солар"

про стягнення 1 741 674,99 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Бондар О.О. (довіреність № 4 від 11.01.2017)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Пауер Інжинірінг" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІНТЕП" (відповідач) 1741674,99 грн. з яких: 930000,00 грн. - основний борг, 238 463,02 грн. - пеня, 54381,97 грн. - 3 % річних, 518 830,00 грн. - інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на підставі договору про відступлення права вимоги №АС-ИН 11/12/15 від 11.12.2015, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору №ИНТЕП-05/02-16 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 05.02.2013 в частині повернення всієї суми наданої фінансової допомоги у строки визначені вказаним договором, позивач набув право на стягнення з відповідача 930000,00 грн. суми фінансової допомоги. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня у сумі 238463,02 грн., 3% річних у розмірі 54381,97 грн. та інфляційні втрати у розмірі 518 830,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2017 порушено провадження по справі № 910/24276/16, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив Солар", призначено її до розгляду на 07.02.2017.

13.01.2016 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких третя особа зазначила, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором відступлення права вимоги, у зв'язку із чим має право вимагати від відповідач сплати суми фінансової допомоги у розмірі 930000,00 грн. та нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 розгляд справи №910/24276/16 відкладено на 23.02.2017.

В судове засідання 23.02.2017 з'явився представник позивача, надав суду документи по справі.

Представник позивача надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.2017 не з'явився, витребуваних судом відзиву на позовну заяву і документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте у своїх поясненнях поданих суду 13.01.2017 третя особа просить суд розглядати справу без участі її представника.

У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Ухвала суду від 03.01.2017 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 23.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Солар" (третя особа, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІНТЕП" (відповідач, позичальник) укладений договір №ИНТЕП-05/02-16 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, відповідно до умов якого, позикодавець надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 1000000,00 грн. строком до 31.12.2014, а позичальник зобов'язується повернути фінансову допомогу на умовах визначених даним договором (п. 1.1.).

Фінансова допомога надається в безготівковій формі шляхом банківського переказу на поточний рахунок позичальника. Можливе надання фінансової допомоги частковими платежами (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, повернення фінансової допомоги здійснюється позичальником шляхом банківського переказу на поточний рахунок позикодавця грошових коштів в розмірі суми отриманої фінансової допомоги. Позичальник має право повертати отримані грошові кошти частинами.

Позичальник зобов'язаний повернути всю суму отриманої фінансової допомоги в строк, визначений п. 1.1. договору (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.2. договору про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу передбачено, що у разі несвоєчасного повернення фінансової допомоги позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповерненої фінансової допомоги за кожен день прострочення.

Даний договір вступає в силу з моменту надання позикодавцем фінансової допомоги (як повністю так і частково) і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань (п. 6.2. договору про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу).

На виконання умов договору №ИНТЕП-05/02-16 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу третя особа згідно із платіжними дорученнями №363 від 19.02.2013, №1232 від 22.02.2013, №1863 від 30.07.2013, №1892 від 27.08.2013, №2151 від 28.04.2014 перерахувала відповідачу суму у розмірі 950000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ "Актив Солар".

В подальшому, 11.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Солар" (третя особа, первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем Пауер Інжинірінг" (позивач, новий кредитор) укладений договір №АС-ИН 11/12/15 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, яке належить первісному кредиторові за договором про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 05.02.2013 № ИНТЕП-05/02-13, укладеним між первісним кредитором та боржником - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІНТЕП" (далі - основний договір), в сумі 950 000,00 грн. (п. 1.1.).

Відповідно до п. 1.2. договору про відступлення права вимоги, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника повернення безпроцентної фінансової допомоги за основним договором в сумі 950 000,00 грн.

Згідно із п. 1.3. договору про відступлення права вимоги, право вимоги підтверджується основним договором та банківськими виписками про перерахування первісним кредитором боржнику суми безпроцентної фінансової допомоги за основним договором.

Право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 950000,00 грн. (п. 2.1.).

Датою передачі права вимоги за договором вважається підписання сторонами договору (п. 3.2.).

Пунктом 4.1. договору про відступлення права вимоги передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника та зазначені в п. 1.3. договору, протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності договором.

Згідно із п. 4.2. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги протягом 10 днів з дня укладення договору. Новий кредитор зобов'язаний сплатити за уступлене право суму, зазначену у п. 2.1 договору, в термін до 31 грудня 2015 року, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора .

14.12.2015 на виконання умов договору про відступлення права вимоги між позивачем та третьою особою підписано акт прийому-передачі документів.

17.12.2015 ТОВ "Актив Солар" надіслав на адресу відповідача повідомлення вих. №15/11-15 від 14.11.2015 про відступлення права вимоги за договором №ИНТЕП-05/02-16 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 05.02.2013.

25.12.2015 позивачем здійснено сплату третій особі ціни відступлення права вимоги у сумі 950000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку ТОВ "Актив Солар".

Відповідач здійснив часткове повернення позики у сумі 20000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Оскільки, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором №ИНТЕП-05/02-16 від 05.02.2013 суму фінансової допомоги у розмірі 930000,00 грн. не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 930000,00 грн., та нарахованих, на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних у сумі 54381,97 грн. та інфляційних втрат у розмірі 518 830,00 грн., та на підставі п. 4.2. договору пеню у розмірі 238 463,02 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом між третьою особою та відповідачем укладено договір №ИНТЕП-05/02-16 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 05.02.2013, згідно із яким третя особа надала відповідачу грошові кошти в сумі 930000,00 грн.

Укладений між третьою особою та відповідачем договір за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Надання позики у сумі 930000,00 грн. підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ "Актив Солар".

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.1. договору сторони передбачили, що фінансова допомога надається в строк до 31.12.2014.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем та третьою особою укладено договір №АС-ИН 11/12/15 про відступлення права вимоги від 11.12.2015, згідно із яким позивач набув право вимагати від відповідача право вимоги за договором № ИНТЕП-05/02-13 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 05.02.2013.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачено ТОВ "Актив Солар" ціну відступлення права вимоги. Листом від 14.11.2015 №15/11-15 третя особа повідомила відповідача про відступлення права вимоги за договором №ИНТЕП-05/02-16 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 05.02.2013.

Згідно із наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача, відповідач здійснив часткове повернення позики у сумі 20000,00 грн., у зв'язку із чим, сума заборгованості за договором становить 930000,00 грн.

Доказів повернення боргу у розмірі 930000,00 грн. відповідачем не надано.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на те, що відповідач умови договору не виконав, суму фінансової допомоги у розмірі 930000,00 грн. в строк, передбачений договором, не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 930000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 238463,02 грн., нараховану за періоди з 01.01.2015 по 05.02.2015, з 06.02.2015 по 03.03.2015, з 04.03.2015 по 30.06.2015, 3% річних у сумі 54381,97 грн., нарахованих за періоди з 01.01.2015 по 31.12.2015, з 01.01.2016 по 26.04.2016, з 27.04.2016 по 27.04.2016, з 28.04.2016 по 02.12.2016, та інфляційних втрат у розмірі 518830,00 грн., що нараховані за період з січня 2015 року по квітень 2016 року, з травня 2016 року по жовтень 2016 року.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до 4.2. договору про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, у разі несвоєчасного повернення фінансової допомоги позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповерненої фінансової допомоги за кожен день прострочення.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем зобов'язання з повернення всієї суми фінансової допомоги, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.

Розрахунок пені у сумі 238463,02 грн. є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок, доданий до позовної заяви, судом встановлено, що сума 3% річних є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягають стягненню 3% річних у сумі 54381,97 грн., що заявлені позивачем до стягнення, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат у визначені позивачем періоди становить 518668,40 грн., а тому вимоги у частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені вище обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІНТЕП" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, будинок 11, ідентифікаційний код 37003274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Пауер Інжинірінг" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, будинок 18/7, к. 606, ідентифікаційний код 37702760) 930000,00 грн. - основний борг, 238463,02 грн. - пені, 54381,97 грн. - 3% річних, 518668,40 грн. - інфляційних втрат та судові витрати у розмірі 26122,70 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2017.

Суддя С.О. Турчин