Рішення

від 27.02.2017 по справі 910/1508/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2017Справа № 910/1508/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" доПриватного підприємства "Ю Л А Н А" простягнення 94 592 грн 08 коп. Представники: від позивача: Кобилінський Б.О. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" з вимогами до Приватного підприємства "Ю Л А Н А" про стягнення 94 592 грн 08 коп. заборгованості за договором про надання послуг № А170101365 від 01.01.2013, в тому числі: 85 632 грн 07 коп. основного боргу та 8 960 грн 01 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання послуг № А170101365 від 01.01.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 85 632 грн 07 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 8 960 грн 01 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2017 порушено провадження у справі № 910/1508/17 та справу призначено до розгляду на 27.02.2017.

27.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

27.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 27.02.2017 не з'явився та вимоги ухвали суду не виконав. Розглянувши, подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідачем запізно дізнався про час на яке призначено розгляд справи та не встиг підготувати відповідні документи, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 40196084, уповноваженої особою відповідача було отримано ухвалу суду 07.02.2017.

У судове засідання 27.02.2017 з'явились представники сторін на надали пояснення по суті справу. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 27.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (виконавець за договором) та Приватним підприємством "Ю Л А Н А" (замовник за договором) укладено договір про надання послуг № А170101365, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги, згідно Переліку визначеному в додатку № 1, а замовник зобов'язується прийняти надані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах і в порядку, зазначених у цьому договорі.

Перелік послуг, які замовляються виконавцем, термін (період) їх надання, місце надання послуг визначаються сторонами в замовленні про надання послуг (додаток № 2), що оформлюється у вигляді додатку до даного договору (пункту 7.2 договору).

У відповідності до пункту 15.3. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом строку вказаного в пункту 1.3 спеціальної частини договору, а саме до 31.12.2015.

31.12.2015 між сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору про надання послуг № А170101365 від 01.01.2013, відповідно до якої внесено зміни до пункту 1.3 спеціальної частини договору, а саме сторони встановили строк дії договору до 31.12.2017.

Відповідно до пункту 9.1 договору вартість послуг та умови оплати визначається сторонами в замовленні про надання послуг (додаток № 2) до даного договору.

Загальна сума наданих послуг, зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг. Після закінчення звітного періоду сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до пункту 10.1. цього договору (пункти 9.2. та 9.3 договору).

Пунктом 10.1 договору встановлено, що виконавець протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати закінчення відповідного звітного періоду, в якому надавалися послуги, передає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг в двох екземплярах, а також складає, оформляє та реєструє податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 10.2. договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 31.12.2015, рахунки на оплату вартості послуг, направляються виконавцем замовнику факсимільним шляхом з направленням оригіналу рахунку поштовим зв'язком або врученням уповноваженому представнику замовника згідно з умовами додатку № 3 до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 10.3 договору виконавець, в строк до 15 числа місяця наступного за звітним, направляє замовнику поштовим зв'язком, або кур'єрською службою, або врученням уповноваженому представнику замовника (згідно з умовами додатку № 3) два примірники акту приймання-передачі наданих послуг та податкову накладну. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його отримання, але не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним періодом, зобов'язаний підписати обидва примірники Акту приймання-передачі наданих послуг та один примірник повернути виконавцю або направити виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі наданих послуг. У разі безпідставної відмови та/або ненадання письмової відповіді про відмову від підписання акту протягом зазначеного строку, послуги вважаються виконаними виконавцем в повному обсязі.

21.12.2014 між сторонами було підписано додаток № 2 - замовлення на надання послуг. Згідно із пунктом 1 таблиці № 1 замовлення, на виконання пунктів 7.2 9.1 загальної частини договору, сторони погодили умови надання позивачем послуг відповідачу, зокрема: пункт 1 замовлення передбачає надання послуг 20-50 згідно додатку № 1 до договору в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 фіксованою вартістю 316 583 грн 33 коп. без ПДВ з щоквартальною оплатою.

31.12.2015 між сторонами було підписано додаток № 2 - замовлення на надання послуг в новій редакції. Згідно із пунктами 1, 2, 3 таблиці № 1 даного замовлення, на виконання пунктів 7.2 та 9.1 загальної частини договору, сторони погодили умови надання позивачем послуг відповідачу, зокрема: пунктом 2 замовлення передбачає надання послуг 20-48 згідно додатку № 1 до договору в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 з щоквартальним платежем на користь позивача в розмірі 10 % від вартості поставленого товару відповідачем позивачу за договором поставки з урахуванням повернення; пункт 3 замовлення передбачає надання послуг 49 згідно додатку № 1 до договору в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 з щоквартальним платежем на користь позивача в розмірі 2 % від вартості поставленого товару відповідачем позивачу на РЦ за договором поставки з урахуванням повернення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договором про надання послуг № А170101365 від 01.01.2013 позивачем були надані відповідачу послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними представниками та скріпленими печатками сторін, актами приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), а саме: № 94431323 від 31.12.2015 на суму 94 975 грн 01 коп., № 94603288 від 30.06.2016 на суму 2 430 грн 23 коп., № 94602550 від 30.06.2016 на суму 12 151 грн 00 коп., № 94602549 від 30.06.2016 на суму 6 075 грн 61 коп., та виставленими рахунками-фактури на оплату

Як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг згідно з договором про надання послуг № А170101365 від 01.01.2013, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 85 632 грн 07 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 85 632 грн 07 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг № А170101365 від 01.01.2013 та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 85 632 грн 07 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 85 632 грн 07 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8 960 грн 01 коп. пені, нарахованої за загальний період прострочення з 10.01.2016 по 30.11.2016.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 12.2 договору у випадку порушення замовником строку оплати послуг виконавця, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Розрахунок пені починається з наступного дня граничного строку сплати зазначеного в договорі по день сплати включно. Моментом сплати боргу вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 12.2 договору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг № А170101365 від 01.01.2013, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 960 грн 01 коп. пені, нарахованої за загальний період прострочення з 10.01.2016 по 30.11.2016, підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ю Л А Н А" (03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 94-А, корпус № 3, літ. "В", прим. № 2, ідентифікаційний код 31470096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 52, ідентифікаційний код 36003603) заборгованість у розмірі 85 632 (вісімдесят п'ять тисяч шістсот тридцять два) грн 07 коп., пеню у розмірі 8 960 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн 04 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 01.03.2017

Суддя Н.Б. Плотницька