Рішення

від 27.02.2017 по справі 913/1392/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 лютого 2017 року                                                   Справа № 913/1392/16

                                                                                Провадження №34/913/1392/16

Господарський суд Луганської області у складі:

головуючий суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання – помічнику судді – Головко А.І.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-проектний центр ДТЕК”, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства “Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості “Луганськдіпрошахт”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 378702 грн. 16 коп.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув.

від відповідача – представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-проектний центр ДТЕК” звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства “Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості “Луганськдіпрошахт” про стягнення 378702 грн. 16 коп., з яких 206000 грн. 00 коп. – сума основного боргу, 41815 грн. 94 коп. – неустойка, 118038 грн. – інфляційні втрати та 12848 грн. 22 коп. – 3 % річних за порушення умов договору підряду № 7582 від 20.05.2014.

У відповідності до вимог ст. 21 Господарського процесуального кодексу України 26.12.2016 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.12.2016 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 07.02.2017 о 14 год. 40 хв.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2017 судове засідання було призначене на 23.02.2017.

Ухвалою від 15.02.2017 судове засідання з розгляду справи було призначене на 27.02.2017 о 14 год. 10 хв.

Представники сторін правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином.

Вимоги ухвал суду від 26.12.2016 та 07.02.2017 сторони не виконали, причини ненадання витребуваних доказів суду не повідомлено, відзив на позовну заяву не надано.

Cуд розглянув позов за наявними матеріалами в справі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

20.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ Науково-проектний центр ДТЕК” (замовник, позивач) та Публічним акціонерним товариством “ Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості “Луганськдіпрошахт” (виконавець, підрядник, відповідач) було укладено договір на виконання проектних робіт №7582.

В порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник приймає на себе зобов'язання власними силами та за рахунок замовника виконати роботи у відповідності до завдання на розробку проектної документації: «ОП «Шахтоуправление Ясеновское» ООО «ДТЭК Ровенькиантрацит», шахта им. М.В. Фрунзе. Вскрытие и подготовка горизонта 1075м (корректировка)» (далі – Документація). В свою чергу замовник зобов'язується прийняти та оплатити її вартість. (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Згідно з п.п. 1.3 та 1.4 договору підрядник приступає до виконання робіт за договором не пізніше 5-ти календарних днів від дати підписання договору, отримання вихідних даних і авансу. Кінцевий термін виконання проектної документації - через 4 місяці після початку робіт.

У відповідності до п. 1.5 договору підрядник зобов'язується не пізніше 5 календарних днів після настання строку, вказаного в п. 1.4. договору, передати замовнику результати проектних робіт (документацію), скласти та підписати Акт здавання-приймання проектної документації. Підрядник зобов'язується надати замовнику податкову накладну не пізніше 5 календарних днів після підписання Акту здавання-приймання виконаних робіт.

Таким чином, строк передання замовнику проектної документації настав 05.11.2014.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони узгодили вартість робіт за цим договором у сумі 1 020 000, 00 грн.

Згідно з п. 2.3.1. замовник протягом 30 календарних днів з моменту укладання цього договору перераховує на поточний рахунок підрядника 30% вартості робіт, а саме 306 000,00 грн.

Залишок суми в розмірі 70%, а саме 714 000,00 грн. сплачується замовником шляхом безготівковим перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту здавання-приймання проектної документації (п. 2.3.2 договору).

Виконання позивачем своїх обов'язків за договором щодо внесення авансового платежу підтверджується платіжним дорученням №1000012109 від 25.06.2014 на суму 206 000 грн. 00 коп. (а.с. 22).

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по договору за ним утворився борг на зазначену вище суму, що також підтверджується актами звіряння від 01.12.2014 та від 01.05.2016.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем договірних зобов'язань на суму 206 000 грн. 00 коп. (а.с. 22).

Крім того, відповідачем було направлено позивачу лист №0394 від 02.12.2014, за яким ПАТ «Луганськдіпрошахт» визнає заборгованість перед ТОВ «Науково-проектний центр ДТЕК» за договором №7582.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення основного боргу (авансу) в сумі 206 000 грн. 00 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за листопад 2014 – 10 місяців 2016 року у сумі 118 038 грн. 00 коп. та 3% річних за період з 02.12.2014 по 02.12.2016 у сумі 12848 грн. 22 коп., суд відмовляє у їх задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пп. 5.2 п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

В даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є поверненням сплаченого авансу за невиконання проектних робіт. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст.625 Цивільного кодексу України.

Аналогічного висновку дотримується Вищий господарський суд у постанові №53/266-08 від 21.04.2009.

Крім того, як зазначено в листі №0394 від 02.12.2014 ПАТ «Луганськдіпрошахт», останній згоден на розірвання вказаного договору.

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, як зазначено вище, обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата (аванс), не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст.625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні стягнення пені.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судовий збір в сумі 3090 грн. 00 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, пп. 5.2 п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-проектний центр ДТЕК” до Публічного акціонерного товариства “Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості “Луганськдіпрошахт” задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості “Луганськдіпрошахт”, 93113, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Пирогова, б. 5, код ЄДРПОУ 05400856, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-проектний центр ДТЕК”, 49000, м. Дніпро, вул. Європейська (Миронова), б. 15, код ЄДРПОУ 32880516, основний борг у сумі в сумі 206000 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 3090 грн. 00 коп.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 01.03.2017.

Суддя                                                                                 А.В. Іванов