Ухвала

від 28.02.2017 по справі 910/18704/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" лютого 2017 р. Справа №910/18704/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 (повне рішення складено 10.02.2017)

у справі №910/18704/15 (суддя Гумега О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"

до Антимонопольного комітету України

про визнання частково недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у справі №910/18704/15 позов задоволено. Визнано недійсними пункти 1, 10, 37 рішення Антимонопольного комітету України від 29.04.2015 № 182-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет".

Стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДМАРКЕТ" 3 654,00 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Антимонопольний комітет України звернувся до апеляційного господарського суду скаргу з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у справі №910/18704/15 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім того, Антимонопольний комітет України звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи вказане вище клопотання Антимонопольний комітет України посилається на те, що відповідно до тимчасового кошторису на 1 квартал 2017 року Антимонопольного комітету України, затвердженого 04.01.2017 року і зареєстрованого та взятого на облік Державною казначейською службою України 05.01.2017 року за бюджетною програмою КПКВК 6011010 "Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції" асигнування за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" на сплату судового збору не передбачені.

Розглянувши вказане вище клопотання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", колегія суддів позбавлена права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні про відстрочення сплати судового збору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що відстрочення сплати судового збору в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють сплату судового збору. Колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено розмір ставок судового збору, які підлягають сплаті при зверненні до господарського суду. Зокрема, за подання до господарського суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, враховуючи положення п. п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у справі №910/18704/15 становить 8 038,80 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірах.

За таких обставин, апеляційна скарга Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у справі №910/18704/15 судом не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Згідно з ч.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у справі №910/18704/15 з доданими до неї документами повернути скаржнику.

2. Справу №910/18704/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім