Рішення

від 23.02.2017 по справі 910/24507/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017Справа №910/24507/16 За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс"

про стягнення 6 316,51 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Швед Я.О. (довіреність)

від відповідача: Коваленко С.В. (довіреність)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" (відповідач) 6 316,51 грн. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна № В-3-10 від 06.07.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № В-3-10 від 06.07.2010 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6316,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2017 порушено провадження по справі № 910/24507/16, призначено її до розгляду на 07.02.2017.

07.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

В судове засідання 07.02.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

Представники сторін надали суду пояснення щодо обставин справи, представник відповідача надав письмові заперечення на позовну заяву для долучення до матеріалів справи. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що об'єкти оренди були передані позивачу за актами приймання-передачі 25.09.2015 та 30.09.2015, тобто ще в кінці III кварталу 2015 року. Також відповідач зазначив, що з 01.04.2015 службами позивача було безпідставно вимкнено електроживлення до об'єктів оренди, що знаходились на станціях Оболонь та Харківська . Крім того, позивачем не підтверджено факт здійснення витрат по утриманню та обслуговуванню орендованого майна, не надано актів здачі-прийняття робіт, платіжних доручень, рахунків відшкодування вартості наданих послуг. Також відповідач посилається на припинення спірного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 розгляд справи відкладено на 23.02.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

22.02.2017 від позивача надійшли документи по справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, у позові просив відмовити.

Приймаючи до уваги те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 23.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (позивач, балансоутримувач) та Приватне акціонерне товариство "Київрічсервіс" (відповідач, орендар) уклали договір №В-3-10 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 (надалі - договір), відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною договору (додаток №1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар відшкодовує балансоутримувачу зазначені витрати.

Відповідно до п. 2.2 договору, орендар здійснює платіж по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди щоквартально не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виданих балансоутримувачем розрахунків.

Згідно із п. 2.3 договору, розмір відшкодування витрат з утримання об'єктів оренди визначається відповідно до затвердженого узагальненого розрахунку витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, який є невід'ємною частиною цього договору, і який переглядається балансоутримувачем у випадку офіційних змін цін, тарифів, заробітної плати, тощо та загальної площі об'єктів оренди, вказаній в додатку №1 до цього договору, і фактичного використання орендарем об'єктів оренди. На момент укладання цього договору розмір відшкодування витрат із врахуванням ПДВ складає 1758,98 грн. на місяць.

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що остаточний розрахунок витрат балансоутримувача з утримання об'єктів оренди проводиться станом на 31 грудня та складається акт звіряння розрахунків.

У відповідності до пп. 3.1.5. п. 3.1., пп. 3.1.6. п. 3.1. договору, оплата і нарахування зобов'язань після І кварталу 2010 року проводиться поквартально відповідно до розділу 2 даного договору.

Орендар, відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2. договору, зобов'язався до 05 числа місяця, наступного за звітним кварталом самостійно отримувати рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача.

Договір, згідно із п. 6.1, укладено строком на календарний рік і діє по 31.12.2010 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. (п. 6.4 договору).

Додатком №1 до договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна №В-3-10 від 16.07.2010 сторони узгодили перелік об'єктів, які перебувають в користуванні орендаря, а саме: станція (перехід) "Харківська", площею 51,50 кв.м.; станція (перехід) "Оболонь", площею 33,75 кв.м.; станція (перехід) "Мінська", площею 19,90 кв.м.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом зазначає, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив відшкодування витрат на утримання орендованого майна по станціях "Харківська" та "Оболонь" за період квітень-грудень 2015, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 6 316,15 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем з відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за 2-4 квартали 2015 року по станціям "Харківська" та "Оболонь" становить 6 316,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що об'єкт оренди по станції "Харківська" було передано позивачу 25.09.2015, а об'єкт оренди по станції "Оболонь" - 30.09.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2015 між позивачем та відповідачем складено та підписано Акт приймання-передачі майна, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв частину переходу по станції метро "Харківська", площею 51,5 кв.м.

30.09.2015 між позивачем та відповідачем складено та підписано Акт приймання-передачі майна, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв частину переходу по станції метро "Оболонь", площею 33,75 кв.м.

Враховуючи зазначене та підписані між сторонами Акти приймання-передачі майна у вересні 2015, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на відшкодування орендованого майна за 4 квартал 2015, оскільки відповідач у 4 кварталі 2015 року вже не користувався орендованим майном.

Отже, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на відшкодування орендованого майна за 4 квартал 2015 (1272,61 грн.).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що витрати з утримання об'єктів оренди складаються з:

- витрат на утримання та обслуговування 1 кв.м. орендованого майна, а саме вивіз сміття - 3,24 грн. (з ПДВ) на місяць;

- витрат на організацію та ведення договірної роботи на один об'єкт оренди становлять 282,22 грн. (з ПДВ) на місяць.

Сума фактичних витрат на утримання та обслуговування об'єктів оренди за 1 квартал по станції "Харківська" становить 1347,24 грн., по станції "Оболонь" - 1174,71 грн.

Судом встановлено, що об'єкт оренди по станції "Харківська" повернений позивачу 25.09.2015.

За розрахунком суду, заборгованість відповідача перед позивачем по станції "Харківська" за 3 квартал 2015 року становить 1274,02 грн. При цьому, суд виходить з того, що кількість днів у 3 кварталі 2015 - 92, а вартість витрат за квартал - 1347,24 грн. Відповідач у 3 кварталі 2015 користувався орендованим майном лише 87 днів, отже заборгованість за 3 квартал 2015 року становить 1274,02 грн. (1347,24 * 87/92=1274,02).

Таким чином, за розрахунком суду, заборгованість відповідача перед позивачем по станціях "Харківська" та "Оболонь" становить 4970,68 грн. (1174,71 +1174,71 + 1347,24 +1274,02).

Таким чином, в порушення взятих на себе зобов'язань згідно із п. 2.2., п. 2.4., пп. 3.2.1 п. 3.2. Договору відповідач не відшкодував позивачу витрати на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за 2-3 квартали 2015 року, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем становить 4970,68 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, відповідач, в порушення вищезазначених норм законодавства та умов договору, не здійснив оплату витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна в повному обсязі та доказів оплати невиконаного зобов'язання у сумі 4970,68 грн. не надано, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за перерахунком суду.

Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, то суд зазначає наступне.

Так, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що з 01.04.2015 службами позивача було безпідставно вимкнено електроживлення до об'єктів оренди, що знаходились на станціях Оболонь та Харківська , а тому, оскільки відповідача не використовував об'єкти оренди з вини позивача, то і обов'язок сплачувати орендну плату відсутній.

Однак, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є не стягнення заборгованості зі сплати орендної, а відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна. При цьому, судом встановлено, що рішеннями Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/12949/16 та від 18.08.2016 у справі № 910/11378/16 встановлено факт користування відповідачем об'єктами оренди за спірний період та правомірність стягнення орендної плати.

Твердження відповідача про те, що позивачем не підтверджено факт здійснення витрат по утриманню та обслуговуванню орендованого майна, не надано актів здачі-прийняття робіт, платіжних доручень, рахунків відшкодування вартості наданих послуг також відхиляються судом, оскільки матеріали справи місять необхідні докази на підтвердження розміру витрат балансоутримувача, а оформлення актів приймання-передачі наданих послуг не є обов'язковим відповідно до положень договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна № В-3-10 від 06.07.2010.

Так, відповідно до 3.1.2 договору, позивач зобов'язаний за вимогою орендаря надати акти про надання послуг.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача із вимогою про надання актів.

Щодо твердження позивача про припиненні дії договору у зв'язку з припиненням дії договорів оренди по станціях Оболонь та Харківська , то суд зазначає наступне.

Так, умовами п. 6.5 Договору передбачено, що його дія припиняється внаслідок, зокрема, закінчення терміну оренди.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так рішеннями Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/12949/16 та від 18.08.2016 у справі № 910/11378/16 встановлено, що договір оренди щодо станції Харківська припинив свою дію 29.06.2014, щодо станції Оболонь - 28.11.2013.

Однак, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем об'єкта оренди по Акту приймання-передачі після закінчення строку дії договорів оренди, майно було повернено лише 30.09.2015 та 25.09.2015.

Тобто, після закінчення строку дії договорів оренди відповідач не повернув об'єкти оренди та продовжував ними користуватися.

Більше того, суд зазначає, що договір № В-3-10 від 16.07.2010 є самостійним договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. (п. 6.4 Договору).

Отже, зі змісту договору слідує, що дія договору автоматично пролонгується на кожний наступний рік, аж поки договір не буде змінено чи його дію припинено у встановленому законом порядку, а відтак, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів направлення сторонами одна одній відповідних заяв щодо припинення або зміни договору, він автоматично був продовжений до 31.12.2011, до 31.12.2012, до 31.12.2013, до 31.12.2014 та, відповідно, до 31.12.2015.

Отже, твердження відповідача про закінчення строку дії договору спростовуються доводами, наведеними вище та відхиляються судом як необґрунтовані.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" частково.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-Б, ідентифікаційний код 25269720) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) 4970,68 грн. основного боргу та 1084,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2017

Суддя С.О. Турчин