Рішення

від 23.02.2017 по справі 922/291/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2017 р.Справа № 922/291/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Груп", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2550 від 19.12.2016 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Груп", в якому просить стягнути з відповідача 13842,57 грн. заборгованості. Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 23.02.2017 року об 12:20 годині.

23 лютого 2017 року представником позивача до канцелярії суду із супровідним листом за вх. № 6443 були надані додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

В призначеному судовому засіданні 23.02.2017 року був присутній представник позивача, який повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причину неявки суд не повідомив. Ухвала господарського суду Харківської області від 20.01.2017 року про порушення провадження у справі була отримана відповідачем 25.01.2017 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення процесуального документі.

Таким чином, суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, проте не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Наявна в матеріалах справи ухвала суду про порушення провадження у справі свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Розглянувши надані до суду документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 09 серпня 2016 року на підставі рахунку на оплату № 27076 від 27.07.2016 року, Державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" (позивачем) платіжним дорученням №914 було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Технопарк Груп" (відповідачу) передоплату у розмірі 13842,57 грн. за наступну продукцію:

1. Джерело безперебойного живлення Powercom RPT-600AP Schuko - 4 шт.;

2. Комплект клавіатура + миша Genius Wireless SlimStar 8000 ME UKR - 2 шт.;

3. Монітор 21.5 "Philips V-line 223V5LSB/01 - 2 шт.;

4. МФУ Canon i-SENSYS MF 3010 1 шт.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач вищевказану продукцію позивачу не поставив.

15 грудня 2016 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога, відповідно до якої позивач вимагав протягом 7-ми днів з дня пред'явлення вимоги відвантажити замовлену та оплачену продукцію або повернути сплачені кошти в сумі 13842,57 грн. за вказаними реквізитами.

Вищевказана вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення, замовлена продукція відвантажена не була та грошові кошти у розмірі 13842,57 грн. також повернуті позивачу не були.

Враховуючи вищевикладене, позивач і звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13842,57 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Підтвердженням такого волевиявлення є наявність в матеріалах справи рахунку на оплату товару та платіжного доручення про перерахування коштів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всі заходи, необхідні для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони і забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписом ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, в розумінні вказаної норми, в разі невиконання продавцем своїх зобов'язань, у покупця виникає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог або передати обумовлені товари, за які була здійснена попередня оплата, або вимагати повернення сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Також, частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідач під час розгляду справи не скористався своїми правами, наділених його статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь уповноваженого представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог. Також відповідач не надав суду доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань, не надав доказів відвантаження замовленої продукції чи повернення суми передоплати.

На момент прийняття рішення у справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази перерахування відповідачем в добровільному порядку позивачу грошових коштів у розмірі 13842,57 грн.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 13842,57 грн. відповідають вимогам діючого законодавству України, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Груп" (61102, м. Харків, пров. Рудниковий 3-й, буд. 7, код ЄДРПОУ 40119993) на користь Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" ( 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива, 1, код ЄДРПОУ 14307831, р/р 26002318110796 у ТВБВ № 10022/81 Хмельницької філії "Ощадбанк", МФО 315784) - 13842,57 грн. заборгованості, 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/291/17