АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака І.О.
суддів Лашевича В.М., Росік Т.В.
з участю секретаря Проаспет К.О.
прокурора Гунько О.Б.
представників власника майна ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Гунька О.Б. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2017 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сандиги М.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Ніколайчуком О.І., про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно - речі і документи, вилучені під час проведення обшуку 22-23 грудня 2016 року на другому, третьому, четвертому та п'ятому поверхах нежилого будинку, літера А, загальною площею 10150,30 кв. м., адреса: м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка (стара назва Суворова, буд 4 (Печерський район), а саме:
1. Печатку ТОВ Терера (код ЄДРПОУ 36509316) в оснастці сірого кольору (shiny PrinteR-542);
2. Утилізований папір, вилучений із SHREDMARK 24015 model ;
3. Акт про надання послуг № АЗ-705 від 31.03.2016 відповідно до депозитарного договору від 10.10.2013 №3 Д-43-с (дублікат) у двох примірниках на 1 акр.;
4. Флеш-накопичувач фіолетового кольору Kingston 8 gb.;
5. Печатку GretanaLimited .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2017 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на тимчасово вилучене майно - речі і документи, вилучені під час проведення обшуку 22-23 грудня 2016 року на другому, третьому, четвертому та п'ятому поверхах нежилого будинку, літера А, загальною площею 10150,30 кв. м., адреса: м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка (стара назва Суворова, буд 4 (Печерський район), перелік яких наведено в клопотанні слідчого.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що вилучені при проведенні обшуку речі і документи, визнані у кримінальному провадженні речовими доказами, а тому з метою їх збереження, оскільки є всі підстави вважати, що вилучене майно може бути пошкоджено або відчужене, підлягають арешту.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014100100005912 від 10.06.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 КК України.
28.12.2016 року старший слідчий в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сандига М.В., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Ніколайчуком О.І., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилученого під час проведення обшуку 22-23 грудня 2016 року на другому, третьому, четвертому та п'ятому поверхах нежилого будинку, літера А, загальною площею 10150,30 кв. м., адреса: м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка (стара назва Суворова, буд 4 (Печерський район), зазначеного у клопотанні слідчого, посилаючись на те, що вилучене майно у кримінальному провадженні було визнано речовим доказом, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, це майно підлягає арешту.
17.01.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено частково.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частково задовольняючи дане клопотання, внесене в рамках кримінального провадження №12014100100005912, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, вислухав пояснення слідчого, власників майна, їх представників та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обґрунтованого висновку про існування достатніх підстав вважати, що не все вказане у клопотанні слідчого майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що не все вилучене під час проведення обшуку майно може відповідати ознакам зазначеним у статті 98 КПК України, а саме зберігати на собі сліди вчинення злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як факт доказу чи обставин, що підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а слідчий в свою чергу формально визначив все вилучене під час проведення обшуку майно речовим доказом у кримінальному провадженні №12014100100005912.
Щодо майна, на яке було накладено арешт, то на думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на частину вказаного в клопотанні слідчого майна, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на частину вилученого майна та відмовляючи у його накладенні на інше майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на підставах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень норм КПК України, які могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи встановлені факти, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України СандигиМ.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Ніколайчуком О.І., про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно - речі і документи, вилучені під час проведення обшуку 22-23 грудня 2016 року на другому, третьому, четвертому та п'ятому поверхах нежилого будинку, літера А, загальною площею 10150,30 кв. м., адреса: м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка (стара назва Суворова, буд 4 (Печерський район), - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Гунька О.Б. - без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
Рибак І.О. Лашевич В.М. РосікТ.В.
Справа № 11-сс/796/766/2017 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції : ОСОБА_10Е
Доповідач: Рибак І.О.
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2017 |
Номер документу | 65040912 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Рибак Іван Олексійович
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні