Рішення

від 01.12.2014 по справі 690/43/14-ц

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 690/43/14-ц

Провадження № 2/690/25/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року. Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого Муляр В.С.

при секретарі Вельган А.І.

з участю представників ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ватутіне справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, -

в с т а н о в и в:

позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 та її представник просять суд стягнути з відповідача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви в суд і до повноліття дитини, посилаючись на те, що 09.09.2010 року вона та відповідач ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у відділі РАЦС Ватутінського МУЮ Черкаської області. В період спільного проживання, ще до реєстрації шлюбу 15.11.2009 року у них народився син ОСОБА_7. Крім того ОСОБА_4 подав заяву до відділу РАЦС про визнання свого батьківства і внесення змін в актовий запис про народження дитини відомостей про батька на її дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, достовірно знаючи, що він не є біологічним батьком її дочки. В свідоцтвах про народження обох дітей батьком зазначений відповідач ОСОБА_4. На даний час вони припинили спільне проживання, діти проживають з нею та знаходяться на повному її утриманні. Відповідач згідно діючого законодавства зобов'язаний утримувати їх дітей до досягнення ними повноліття, однак вимог закону він не виконує, участі в утриманні дітей не приймає, коштів не надає, а тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 позовні вимоги позивачки визнав частково, в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 визнає та не заперечує проти стягнення з нього аліментів на її утримання, так як він не оспорює того, що він на момент запису себе її батьком, знав про те, що не є біологічним батьком дитини, а тому не оспорює того, що записав себе батьком дитини. В частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 не визнає, так як він не визнає себе батьком дитини та оспорює своє батьківство щодо нього.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 та його представник просять суд виключити відомості про його батьківство з актового запису про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, посилаючись на те, що він дійсно 09.09.2010 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_3. В період їх спільного проживання ще до шлюбу 15.11.2009 року у них народився син ОСОБА_7. Крім того, він визнав батьківство та вніс зміни в актовий запис про народження дитини відомостей про батька на дочку ОСОБА_3 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, дав їй своє прізвище та по-батькові, знаючи про те, що він не є її біологічним батьком. Протягом останнього року вони з ОСОБА_3 проживають окремо, подружні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть та не мають спільних грошових коштів. Причина полягала в тому, що вони часто сварилися і під час сварок відповідачка ОСОБА_3 неодноразово наголошувала на тому, що він не є біологічним батьком її обох дітей, як дочки, так і сина, а також намагалася це довести своєю негативною поведінкою. Такі неодноразові заяви та негативна поведінка його дружини, привели до того, що він засумнівався в тому, що він є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Також його насторожує те, що відповідачка скриває від нього групу крові дитини.

Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 вимоги ОСОБА_4 не визнала повністю та стверджує, що син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_4, так як вони з листопада 2008 року зустрічалися з ОСОБА_4, мали інтимні стосунки і 15.11.2009 року у них народився син ОСОБА_7, вони спільно проживали, уклали шлюб і ОСОБА_4 визнав себе батьком її дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4. Крім того відповідно до висновку судово-генетичної експертизи біологічне батьківство ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 практично доведено.

Заслухавши сторони, їх представників та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги позивачки за первісним позовом ОСОБА_3 підлягають до задоволення, а в зустрічному позові ОСОБА_4 слід відмовити, виходячи із слідуючого:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 познайомилися в листопаді місяці 2008 року, у цьому ж місяці вони вступили в інтимні стосунки. В грудні 2008 року, січні, лютому та на початку березня місяця 2009 року вони періодично зустрічалися в будинковолодінні її матері, що розташоване в с. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області по вул. Набережна, 1-а та мали інтимні стосунки, а з середини березня місяця 2009 року ОСОБА_4 переїхав проживати до ОСОБА_3 в будинковолодіння її матері, за вищевказаною адресою. Із серпня місяця 2009 року вони винайняли квартиру в м. Жашкові Черкаської області, де проживали разом, як чоловік та дружина, до народження дитини. Перед родами ОСОБА_4 відвіз ОСОБА_3 до свого знайомого лікаря в роддом в смт. Ставище, де 15.11.2009 року у них народився син ОСОБА_7. Після народження дитини він забрав її з роддому на своєму автомобілі, радів народженню дитини, визнавав себе батьком дитини та відвіз з дитиною до її матері в с. Цибулів, де там вони разом проживали, як чоловік та дружина, вели спільне господарство, займалися поточними ремонтами будинковолодіння. Після чого її дядько дав їм 25000 доларів США на розвиток підприємницької діяльності, вони купили автомобіль і займалися разом перевозкою вантажів, чим заробляли собі на прожиття. Після чого вони переїхали проживати в ІНФОРМАЦІЯ_6, в її квартиру по пр-ту Ватутіна, 19 кв.42.

08.12.2009 року за спільною заявою сторін у відділі РАЦС Ватутінського МУЮ вони зареєстрували народження сина ОСОБА_7, про що зроблено відповідний актовий запис за № 129, де в графі батьки: батьком указаний ОСОБА_4 (а.с.5).

09.09.2010 року сторони у відділі РАЦС Ватутінського МУЮ зареєстрували шлюб, що стверджується актовим записом № 84 (а.с.4).

30.09.2010 року по ініціативі ОСОБА_4, який мав намір на укріплення сімейних стосунків, знаючи, що дочка ОСОБА_3 - ОСОБА_6 не є його біологічною дочкою, визнав батьківство щодо неї, про що у відділі РАЦС Ватутінського МУЮ зроблено відповідний актовий запис за № 82, де в графі батьки: батьком указаний ОСОБА_4 (а.с.6).

З березня 2011 року між сторонами почали погіршуватися відносини, у відповідача ОСОБА_4 почалися виникати сумніви, що син ОСОБА_9 не його дитина, оскільки на нього він не схожий, на підставі цього у них виникали скандали, він возив її до церкви, вона перед Богом клалася, що це дитина його.

В травні місяці 2013 року ОСОБА_4 забрав свої речі, залишив сім'ю та проживає окремо, ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоч згідно діючого законодавства зобов'язаний сплачувати аліменти на їх утримання, що змусило ОСОБА_3 звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Відповідно до висновку судово-генетичної експертизи № 88 від 10.02.2014 року (а.с.29-32) молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 складає величину не менш ніж 99,99%, Таким чином біологічне батьківство ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 практично доведено.

Відповідно до журналу та технічного запису судового засідання від 02.10.2014 року Солом'янського районного суду м. Києва від 02.10.2014 року (а.с.65-68) про допит експерта ОСОБА_10 вищевказана експертиза проведена на підставі вимог сучасної американської технології і відповідає всім вимогам сучасного законодавства і дослідження чоловічої ігрек хромосоми не є доцільним, оскільки не відповідає сучасній технології.

Ствердження ОСОБА_4, що він не є батьком ОСОБА_7 спростовується його ж показами про те, що вони дійсно з листопада місяця 2008 року по день народження дитини 15.11.2009 року по квітень місяць 2013 року проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, ще до реєстрації шлюбу ОСОБА_4 визнав себе батьком сина ОСОБА_7 та під час реєстрації свідоцтва про народження зареєстрував його на себе. Ніяких сумнівів, що ОСОБА_5 не є його дитиною не мав до 2011 року; - Показами ОСОБА_3, яка пояснила, що вони з листопада місяця до народження дитини мали інтимні відносини з ОСОБА_4, він не оспорював своє батьківство, при реєстрації свідоцтва про народження визнав себе батьком дитини.

В судовому засіданні доведено, що вона ні йому, а ні іншим особам не заявляла, що ОСОБА_4 не є батьком сина ОСОБА_7. Яких-небудь доказів ОСОБА_4 суду в частині того, що ОСОБА_3 заявляла про те, що він не є батьком її дитини - сина ОСОБА_7, суду не надав.

Відповідно до висновку судово-генетичної експертизи, який не викликає у суда сумніву, ОСОБА_4 на 99,99% є батьком дитини - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після припинення сімейних стосунків ОСОБА_4 батьківство відносно сина ОСОБА_7 не оспорював, а звернувся із зустрічним позовом про оспорювання батьківства лише після того, як ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 на користь позивачки за первісним позовом ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви в суд і до повноліття дитини, а саме з 27.01.2014 року, а також стягнути з відповідача 243 грн. 60 коп. судового збору в доход держави та 2800 грн. 00 коп. на користь позивачки в рахунок відшкодування понесених нею витрат на правову допомогу.

В задоволенні вимог за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства - відмовити.

На підставі ст.ст. 136, 180, 181, 182 СК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку і до повноліття дітей, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 27.01.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору в доход держави (п.1.1) на р/р 31215206700005, код ЄДРПОУ суду 26423985 УДК у м. Ватутіне, код за ЄДРПОУ 22809073 ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код класифікацій доходів бюджету 22030001.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування понесених нею витрат на правову допомогу.

В задоволенні вимог за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суду Черкаської області протягом десяти днів після його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.С. Муляр