Рішення

від 01.03.2017 по справі 603/142/17

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/142/17

Провадження №2/603/79/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2017 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

за участі секретаря судового засідання Сандалюка О.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,5175 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283200:01:001:1168 що розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №075102;

- земельну ділянку площею 0,051 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283200:01:001:2104 що розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №075102;

- земельну ділянку площею 0,6499 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283200:01:001:0122 що розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №075102.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 12.11.2007 року померла її баба - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно.

Позивач вважає що саме вона повинна успадковувати за померлою спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом, фактично спадщину прийняла та вступила в управління спадковим майном оскільки подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилося, що відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, суду подала заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач - представник Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у відсутності їхнього представника, проти позову не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що 12.11.2007 року у віці 77 років в с.Горожанка Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №053602 виданого 12.11.2007 року, актовий запис №16.

З матеріалів справи вбачається, що померлій належали:

- земельна ділянка площею 0,5175 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283200:01:001:1168 що розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №075102, що підтверджується інформацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.02.2013 року №572, наданої Відділом Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100072132013 сформованого 18.02.2013 року, ЗВ-6100078032013;

- земельна ділянка площею 0,051 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283200:01:001:2104 що розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №075102, що підтверджується інформацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.02.2013 року №573, наданої Відділом Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100072192013 сформованого 18.02.2013 року, ЗВ-6100078072013;

- земельна ділянка площею 0,6499 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283200:01:001:0122 що розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №075102, що підтверджується інформацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.02.2013 року №571, наданої Відділом Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100072102013 сформованого 18.02.2013 року, ЗВ-6100077972013.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно заповіту, складеного 01.02.2000 року в с.Горожанка Монастириського району Тернопільської області, спадкодавець ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла належний їй на праві особистої власності майновий та земельний паї згідно сертифікату ТР 0126325, що знаходиться в селянській спілці Горожанська Монастириського району Тернопільської області, онуці - ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про шлюб серії 1-НМ №057169 виданого 08.08.2008 року позивач ОСОБА_1 змінила своє дошлюбне прізвище Горбачевська на Козак .

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В зв'язку з вищевказаним суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 яка померла 12.11.2007 року, як спадкоємець за заповітом.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність правовстановлюючих документів ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, так як згідно ч. 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат нотаріусом не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства.

Як слідує з матеріалів справи оригінал Державного акту був втрачений про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме, в газеті Вісті Придністров'я від 10.02.2017 року.

Згідно даного повідомлення вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №075102, виданого Монастириським районним відділом земельних ресурсів 10.09.2004 року ОСОБА_2 з с.Горожанка, загублений.

На даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акта на право власності на земельну ділянку може лише її власник.

Окрім цього, з 01.01.2013 року, на виконання законів України Про Державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому в положенні п. 3.1 ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стала причиною неможливості оформлення спадкових документів на земельну ділянку згідно закону після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.

Спадкове майно ОСОБА_1 фактично прийняла оскільки звернулась з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини у шестимісячний строк, що підтверджується копією заяви ОСОБА_3 від 08.05.2008 року з якою остання звернулась в нотаріальну контору для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (в редакції чинній на час відкриття спадщини).

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені нею у позовній заяві, а отже, вона, як спадкоємець за заповітом має право на спадкове майно.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини на вказане в позовній заяві спадкове майно в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, тому є підстави визнати за нею право власності на зазначене майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являється земельна ділянка.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на земельні ділянки.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1235 ЦК України, 81 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме, на:

- земельну ділянку площею 0,5175 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283200:01:001:1168 що розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №075102;

- земельну ділянку площею 0,051 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283200:01:001:2104 що розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №075102;

- земельну ділянку площею 0,6499 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283200:01:001:0122 що розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №075102, що належали - ОСОБА_2, яка померла 12 листопада 2007 року, в порядку спадкування за заповітом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя ОСОБА_5