Постанова

від 28.02.2017 по справі 802/289/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 лютого 2017 р. Справа № 802/289/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області до Приватного акціонерного товариства Гайсинське районне підприємство "Сільгосптехніка" про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

10.02.2017 року Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства Гайсинське районне підприємство "Сільгосптехніка" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2156,75 грн., в тому числі за списком №2 в розмірі 340,92 грн. та за списком №1 в розмірі 1815,83 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачується.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, натомість 27.02.2017 року подав до суду заяву (вхід. № 5287) про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує.

Представник відповідач у судове засідання також не прибув. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин, суд вважає, що відповідач відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство Гайсинське районне підприємство "Сільгосптехніка" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За період з 26.12.2016 року по 25.01.2017 року за підприємством утворився борг по відшкодуванню до Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 2156,75 грн., в тому числі за списком №2 по громадянину ОСОБА_1 в розмірі 340,92 грн. та за списком №1 по громадянину ОСОБА_2 в розмірі 1815,83 грн.

Заявлена сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с. 9,10), розрахунком боргу (а.с. 8).

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;) (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.7 Інструкції).

Отже, зазначеними нормами прямо визначено обов'язок підприємств стосовно повноти та своєчасності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, єдиною підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 та повідомлення про направлення та вручення розрахунку.

З матеріалів справи слідує, що позивачем відповідачу направлялись розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у визначений строк (а.с. 13 з/б), однак Приватне акціонерне товариство Гайсинське районне підприємство "Сільгосптехніка" своїх зобов'язань щодо відшкодування виплачених пільгових пенсій не виконувало.

Неналежне виконання відповідачем вимог пенсійного законодавства України перешкоджає наповненню бюджету Пенсійного фонду України, що в свою чергу порушує права та інтереси інших громадян на отримання соціальних виплат.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з цим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Гайсинське районне підприємство "Сільгосптехніка" (вул. Південна, 18, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, ЄДРПОУ 03567279) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 26.12.2016 року по 25.01.2017 року в сумі 2156,75 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят шість гривень сімдесят п'ять копійок), в тому числі: по списку №2 в сумі 340,92 грн. (триста сорок гривень дев'яносто дві копійки), по списку №1 в сумі 1815,83 грн. (одну тисячу вісімсот п'ятнадцять гривень вісімдесят три копійки) на користь Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області ( вул. Енгельса, 17, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20104575 МФО 302076, р/р 25604323490103).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович