Постанова

від 23.02.2017 по справі 14/262

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 14/262 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЯценко О.В., суддівБакуліної С.В. Поляк О.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постановуДніпровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі№14/262 Господарського судуКіровоградської області за позовомКіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" до 1. Кіровоградської міської ради, 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 провизнання договору оренди землі недійсним В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явились, - відповідача 1:не з'явились, - відповідача 2:не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградське приватне мале підприємство по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Кіровоградської міської ради та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди землі № 632 від 15.08.2007 року, який укладено між Кіровоградською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_4 про надання в оренду земельної ділянки площею 3000,54м 2 , яка розташована по АДРЕСА_1. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що спірний договір оренди землі порушує його інтереси, оскільки надана відповідачу в оренду частина земельна ділянка з 1999 року знаходиться в користуванні приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" та на дату прийняття рішення про надання земельної ділянки в користування у позивача не вилучалась.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2015 року у справі № 14/262 року (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Колодій С.Б., судді: Болгар Н.В., Поліщук Г.Б.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди землі № 632 від 15.08.2007 року, який укладено між Кіровоградською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 про надання в оренду земельної ділянки площею 3000,54м 2 , яка розташована по АДРЕСА_1. Стягнуто з Кіровоградської міської ради на користь Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" 42,50грн державного мита та 57,50грн витрат з інформаційно-технічних послуг. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" 42,50грн державного мита та 57,50грн витрат з інформаційно-технічних послуг. Рішення мотивовано тим, що:

- відповідно до встановлених рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.03.2009 року у справі №14/280 від 17.03.2009 року фактів, які не потребують повторного доведення в силу ст.35 Господарського процесуального кодексу України, доведено правомірність використання Кіровоградським приватним малим підприємством по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" земельної ділянки розміром 0,4549га за адресою АДРЕСА_1;

- вказана земельна ділянка використовується позивачем у даній справі на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1;

- відповідно до договору оренди земельної ділянки від 15.08.2007 року, укладеного між Кіровоградською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_4 на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 "1590 "Про регулювання земельних відносин" та від 26.09.2006 №112 "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин" укладено договір оренди землі №632;

- за вказаним договором оренди відповідач-2 прийняла у строкове платне

користування земельну ділянку для розміщення автостоянки власного транспорту, яка знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 3000,54 кв. м.;

-згідно висновку експерта №1431 судової земельно-технічної експертизи

вбачається, що частина земельної ділянки, наданої в оренду відповідачу-2, накладається на земельну ділянку позивача.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважав, що при укладені спірного договору оренди його сторонами порушено приписи ч.ч.1, 3 ст.203 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.116 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 (судді: Верхогляд Т.А., суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2015 року у справі № 14/262 залишено без змін.

Апеляційна інстанція дійшла висновку, що позивачем доведений факт правомірного користування спірною земельною ділянкою, а також те, що позивач до Кіровоградської міської ради із заявою про добровільну відмову від права постійного землекористування в порядку, передбаченому частиною 3 статті 142 Земельного кодексу України не звертався, а Кіровоградська міська рада, в свою чергу, не приймала рішення відповідно до частини 3 статті 149 Земельного кодексу України про вилучення земельної ділянки, наданої позивачеві у постійне користування, передання такої земельної ділянки у наступне користування, в тому числі на праві оренди, не відповідає приписам частини 5 статті 116 Земельного кодексу України, за змістом якої Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції та рішенням господарського суду першої інстанції Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі №14/262 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2015, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю, посилаючись на неправильне застосування судами норм права, а саме: ст.ст.4-3, 12, 35, 43, 79 ГПК України, ст.ст.15, 203, 215 ЦК України, 19 ЗК УРСР від 18.12.1990року та ст.27 Закону України "Про оренду землі".

Скаржник зазначає, що судами не вірно надано правову оцінку обставинам справи та не враховано той факт, що рішення Кіровоградської міської ради №334 від 17.09.1990 прийнято за відсутністю розробленого та належним чином погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що стало наслідком встановлення меж земельної ділянки в натурі без відповідних землевпорядних проектних рішень.

Ухвалою від 30.01.2017 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Поляк О.І. касаційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 23.02.2017 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу Кіровоградське приватне мале підприємство по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" заперечує проти касаційної скарги та вважає її не обгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Оскільки ФОП ОСОБА_4 в супереч положенням частини 2 ст.111-7 ГПК України в черговий раз посилається на обставини, які вже були встановлені у рішеннях судів першої, другою та судів касаційної інстанції на протязі 8-ми років.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.11.1995 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради прийнято рішення №716 "Про надання земельної ділянки ПП "Кіровоградпромторгмеблі". Зазначеним рішенням за результатами розгляду клопотання позивача та позитивних висновків матеріалів попереднього погодження приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" надано земельну ділянку площею 0,095 га. В комунальній зоні 102 мікрорайону вздовж АДРЕСА_1 (том 1 а.с.34).

На підставі вказаного рішення 06.12.1995 року приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №505 (том 1 а.с.31-32).

Рішенням одинадцятої сесії Кіровоградської міської ради 23 скликання №334 від 17.09.1999 року (п. 14), за рахунок земель резервного фонду міста приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,5 га. під розміщення техніки, будівельних матеріалів та стоянки гостьового транспорту біля існуючої території по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.35-36).

На підставі цього рішення землекористування позивача було збільшено на площу в 0,4549 га, про що свідчить запис, зроблений в Державному акті серії НОМЕР_1 (том 1 а.с.33 зворот).

Як зазначає позивач, 28.04.2014 року управління Держземагентства у Кіровоградському районі Кіровоградської області листом за №3309/04-19/11-14 повідомило його про відмову в погодженні технічної документації у зв'язку з тим, що при перевірці обмінного файлу XML в базі даних державного земельного кадастру виявлено перетин (накладення меж земельної ділянки з суміжними земельними ділянками.

Матеріалами справи встановлено, що 15.08.2007 року між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №632 (том 1 а.с.16-18).

Підставою для укладення договору зазначено рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 року. Відповідно до договору оренди відповідач-1 передав орендарю в строкове платне користування на п'ять років земельну ділянку площею 3000,54 кв.м. для розміщення стоянки автотранспорту по АДРЕСА_1 (поруч з існуючою автостоянкою ВКФ "Свеса".

В зв'язку із наданням ФОП ОСОБА_4 в оренду частини земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні позивача, останній стверджує про відсутність можливості провести державну реєстрацію земельної ділянки.

Одночасно судами встановлено, згідно висновку експерта №1431 судової земельно-технічної експертизи, що проведена в рамках даної справи, вбачається, що відповідно до фактичного користування та існуючої технічної документації земельні ділянки, які знаходяться у користуванні приватного підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" (за рішенням Кіровоградської міської ради №716 від 14.11.1995 року та №334 від 17.09.1999 року), які знаходяться в комунальній зоні за адресою: 102-го мікрорайону, вздовж АДРЕСА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (за договором оренди землі №632 від 15.08.2007 року), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (поруч з існуючою автостоянкою ВКФ "Свеса") в м. Кіровограді через те, що Кіровоградське приватне підприємство по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" не набуло право власності належним чином, не накладаються, а саме земельна ділянка, яка надана Кіровоградському приватному підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" (за рішенням Кіровоградської міської ради №716 від 14.11.1995 знаходиться на відстані 83,80м від земельної ділянки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (за договором оренди землі №632 від 15.08.2007). Земельні ділянки, які надані Кіровоградському приватному підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" (за рішенням Кіровоградської міської ради №334 від 17.09.1999 року межують з земельною ділянкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (за договором оренди землі №632 від 15.08.2007 року). Якби земельні ділянки, які знаходяться у користуванні Кіровоградського приватного підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" (№334 від 17.09.1999 року), які знаходяться в комунальній зоні за адресою 102-го мікрорайону, вздовж АДРЕСА_1 були оформлені відповідно до діючого законодавства, тобто власник набув право власності належним чином, то було б накладання даних земельних ділянок на земельну ділянку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (за договором оренди землі №632 від 15.08.2007 року), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (поруч з існуючою автостоянкою ВКФ "Свеса") в м.Кіровограді, а земельна ділянка, яка належить приватному підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградмеблі" на підставі рішення №716 від 14.11.1995 року розташована на відстані 83,80 м від земельної ділянки приватного підприємця ОСОБА_4.

Отже, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведення під час розгляду даної справи факти, що встановлені рішенням господарського суду у інших справах між тими ж сторонами. Таким чином, експертизою підтверджено, що відповідачу-2 згідно договору оренди від 15.08.2007 року надана земельна ділянка, частина якої перебуває у користуванні позивача у даній справі з 1999 року по теперішній час. Відповідач-2 неодноразово зверталась до суду з позовами до Кіровоградської міської ради, приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі", стверджуючи, що вона в результаті накладення земельних ділянок не має можливості користуватися об'єктом оренди, оспорювала рішення відповідача-1 та правомірність надання земельної ділянки позивачу.

Окрім того, судами встановлено, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.03.2009 року у справі №14/280, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 року, відмовлено в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Кіровоградської міської ради, Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" та Кіровоградського міського управління земельних ресурсів про скасування пункту 14 рішення ХІ сесії Кіровоградської міської ради від 17.09.1999 року №334 в частині надання права постійного користування земельною ділянкою приватному підприємству "Кіровоградпромторгмеблі" внаслідок невиконання вимог статті 22 Земельного кодексу України, який діяв до 01.01.2002 року.

Під час розгляду даної справи господарським судом Кіровоградської області встановлено, що згідно наданих підприємством "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" документів були затверджені план меж землекористування; акт про встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки; план узгодження меж; збірний земельно-кадастровий план суміжних землекористувачів і землевласників; відомість вирахування дирекційних і внутрішніх кутів, віддалей між точками повороту меж з контролем координат та площі землекористування по АДРЕСА_1,26 а; експлікація земельних угідь, що стало підставою для внесення доповнень до Державного акту на право постійного користування землею серії КР 00000575. Цим же рішенням встановлено помилковість та недоведеність тверджень позивача про невиконання вимог статті 22 Земельного кодексу України, який діяв до 01.01.2002 року щодо встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) після прийняття рішення Кіровоградської міської ради від 17.09.1999 року.

У вказаному рішенні господарський суд зазначив що, внесення змін в Державний акт на постійне користування землею серії НОМЕР_1, яким посвідчено право приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" на постійне користування земельною ділянкою у 0,4549 га свідчить про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), оскільки ці дії передують внесенню будь-яких змін до Державного акту на право постійного користування землею щодо землекористування. Таким чином, рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі №14/280 встановлено, що після прийняття Кіровоградською міською радою рішення №334 від 17.09.1999 року підприємством були подані всі необхідні документи для внесення змін до Державного акту №00000575. Зазначені обставини не підлягають доведенню знову в силу приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року у справі №1170/2а-2271/11, яка набрала законної сили, відмовлено в задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_4 до Управління Держкомзему України в м. Кіровограді про визнання незаконними дій відповідача по внесенню змін до Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1, виданого Кіровоградською міською радою 06.12.1995 року та скасування державного акту на право постійного користування землею по АДРЕСА_1 виданого приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Кіровоградпромторгмеблі" в частині внесення змін в землекористування, а саме: "Рішення сесії Кіровоградської міської ради №334 від 17.09.1999 року "Про надання земельних ділянок". Надати 0,4549 га".

Одночасно, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2015 року у справі №912/4547/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2015 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" про визнання недійсним та скасування доповнення до Державного акта.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2016 року у справі № 912/4488/15, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року, ФОП ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним п.14 рішення Кіровоградської міської ради №334 від 17.09.1999 року, на підставі якого позивачу надана земельна ділянка.

Касаційна інстанція визнає правомірними мотиви судів попередніх інстанцій, якими ті керувались, задовольняючи позовні вимоги, та в обґрунтування підстав визнання висновків вірними зазначає наступне.

Згідно ст. 1 ГПК України особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів

Частина перша статті 15 Цивільного Кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за за хистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно частин 1, 3 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 141 Земельного Кодексу України встановлений вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Отже, позивач не звертався з заявою до Кіровоградської міської ради про добровільну відмову від права постійного землекористування в порядку, передбаченому частиною 3 статті 142 Земельного кодексу України не звертався, а Кіровоградська міська рада, в свою чергу, не приймала рішення відповідно до частини 3 статті 149 Земельного кодексу України про вилучення земельної ділянки, наданої позивачеві у постійне користування. Таким чином, передання такої земельної ділянки у наступне користування, в тому числі на праві оренди, не відповідає приписам частини 5 статті 116 Земельного кодексу України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що, доводи касаційної скарги не спростовують правильності правового висновку господарських судів попередніх інстанцій щодо підстав визнання оспорюваного договору таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, та не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент його укладення, зводяться до переоцінки доказів, яким вже неодноразово було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 14/262 Господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко С.В. Бакуліна О.І. Поляк