Рішення

від 21.02.2017 по справі 910/23586/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017Справа №910/23586/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міт Трейд

До Товариства з обмеженою відповідальністю Салатейра

Про стягнення 21 341,35 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Черноусов О.А. за довіреністю № б/н від 01.01.16.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Міт Трейд (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Салатейра (далі - відповідач) про стягнення 24 389,54 грн., з яких: 23 725,24 грн. - основного боргу, 664,30 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.16. порушено провадження у справі № 910/23586/16 та призначено її до розгляду на 24.01.17.

В судовому засіданні 24.01.17. судом було прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, яку було подано 18.01.17. через відділ діловодства суду, та відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю Міт Трейд просить суд стягнути з відповідача на свою користь 21 341,35 грн., з яких: 20 777,12 грн. основного боргу, 564,23 грн. інфляційних втрат.

За результатами судового засідання 24.01.17. розгляд справи було відкладено на 07.02.17., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.17. в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи було відкладено на 21.02.17.

В судовому засіданні 21.02.17. позивачем було подано письмові пояснення по справі та підтримано свої позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 21.02.17. втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення відповідачу ухвал суду в даній справі.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/23586/16.

В судовому засіданні 21.02.17. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України).

17.11.15. між відповідачем (далі - Покупець) та позивачем (далі - Продавець) було укладено Договір поставки № С-10 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у встановлений у Специфікаціях строк у власність Покупцю товари (далі - Товар), відповідно до Специфікації на кожне постачання, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується Товар прийняти і сплатити за нього обумовлену у Специфікаціях грошову суму.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 1.3 з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.16., якщо жодна із сторін письмово не повідомляє іншу про розірвання Договору (таке письмове повідомлення про розірвання надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення і даний Договір поставки вважається розірваним на 30-й календарний день з моменту його вручення).

Доказів заявлення сторонами вимог про розірвання Договору матеріали справи не містять.

Згідно з п. 4.3 Договору датою поставки визнається дата відвантаження Товару по всіх товарах/на склад Покупця.

Відповідно до п. 5.5 Договору за загальним правилом поставка Товару здійснюється Продавцем на умовах DDP склад/ресторан Покупця згідно умов ІНКОТЕРМС 2010.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Товар вважається зданим Продавцем і прийняти Покупцем за кількістю - відповідно кількості, що вказана у видатковій накладній. Кількість у видатковій накладній повинна відповідати кількості в замовленні (п. 7.2 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято Товар на загальну суму 20 777,12 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 8004 від 07.11.16. на суму 3 042,20 грн., № 8033 від 08.11.16. на суму 1 701,00 грн., № 8038 від 08.11.16. на суму 2 924,62 грн., № 8073 від 09.11.16. на суму 999,97 грн., № 8121 від 11.11.16. на суму 3 402,00 грн., № 8123 від 11.11.16. на суму 2 701,91 грн., № 8185 від 14.11.16. на суму 2 481,86 грн., № 8247 від 15.11.16. на суму 1 629,19 грн., № 8270 від 16.11.16. на суму 84,04 грн., № 8292 від 17.11.16. на суму 1 474,17 грн., № 8325 від 17.11.16. на суму 336,16 грн.

Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки продукції відповідачу докази, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Жодних заперечень з приводу отримання продукції відповідачем суду надано не було.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Продавцем прийнятих за Договором зобов'язань з передання Товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.34, 36 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем видаткові накладні є належним доказом передачі Товару відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки Товару на загальну суму 20 777,12 грн. в межах Договору здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Покупець зобов'язаний проводити розрахунки з Продавцем за кожну отриману партію Товару у безготівковій формі шляхом банківського переказу на рахунок Продавця протягом 18 календарних днів з моменту відвантаження Товару Покупцеві. У випадку припадання кінцевого дня на вихідні та/або святкові дні, Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за поставлений Товар, в день, що передує святковим або вихідним днем. Термін товарного кредиту (18 календарних днів) є виключним, у випадку прострочення Покупцем розрахунків за поставлений Товар, Постачальник має право в односторонньому порядку припинити відвантаження Товару Покупцю, що не буде вважатися порушенням умов Договору з боку Постачальника, до моменту виконання Покупцем власних зобов'язань за Договором в повному обсязі (п. 3.1 Договору).

За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного Договору, та враховуючи дати поставки партій Товару за представленими до матеріалів справи видатковими накладними, суд дійшов висновку, що строк оплати Товару на загальну суму 20 777,12 грн. настав.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем, Товар, отриманий на підставі Договору та представлених до матеріалів справи видаткових накладних, оплачено не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 20 777,12 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги все викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 20 777,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 564,23 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що за видатковими накладними від 07.11.16., 08.11.16., 09.11.16. прострочення настало з 26.11.16., за видатковими накладними від 11.11.16. прострочення з оплати настало з 30.11.16., за видатковими накладними від 14.11.16., 15.11.16., 16.11.16., прострочення з оплати настало з 03.12.16., за видатковими накладними від 17.11.16. прострочення з оплати настало з 06.12.16.

Нарахування інфляційних втрат здійснено в межах періоду, зазначеного позивачем - до 31.12.16.

Отже, за перерахунком суду, з відповідача на корись позивача підлягає стягненню 184,30 грн. інфляційних втрат. Інфляційні втрати в розмірі 379,93 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Салатейра (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, б. 33-Б, нежиле приміщення 27; ідентифікаційний код 38150180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міт Трейд (02660, м. Київ, вул. Сновська, б. 20; ідентифікаційний код 36972008) 20 777 (двадцять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 12 коп. - основного боргу, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 30 коп. - інфляційних втрат, 1 353 (одну тисячу триста п'ятдесят три) грн. 47 коп. - судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.02.17.

Суддя Т.М. Ващенко