Рішення

від 27.02.2017 по справі 916/31/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2017 р.Справа № 916/31/17 За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ПАЛ";

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР"

про стягнення 79657,50 гривень.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;

Від відповідача: -не з'явився;

Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ПАЛ" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР» 79657,50 гривень заборгованість за договором поставки №356/05 від 04.12.2009 року.

Ухвалою суду від 04 січня 2017 року порушено провадження у справі №916/31/17 та призначено до розгляду на 23 січня 2017 року.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в засідання суду призначені на 23.01.2017 року, 20.02.2017 року та 27.02.2017 року, не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" за належною адресою зазначеною в позовній заяві.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представників сторін, за наявними в ній матеріалами документів наданих позивачем. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

4 грудня 2009 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ПАЛ" (надалі - „Постачальник» ) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР» (надалі - „Покупець» ) був укладений договір поставки №356/05 (далі - Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставляти товар, а Покупець - приймати товар і оплачувати його вартість.

Відповідно до п.12.1 Договору він набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2009 року, а згідно п. 12.2 Договору у випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення дії Договору покупець не направить письмове повідомлення про припинення Договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік.

Як зазначає Позивач, станом на час подачі даної позовної заяви Покупець не надсилав Постачальнику жодного письмового повідомлення про припинення договору, у зв'язку з чим Позивач вважає його пролонгованим та таким, що діє і на момент подачі позову.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України є договір.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Позивач поставив у період з 25.10.2012 по 24.12.2013 року Відповідачу товар на загальну суму 304 524,54 гривень, про що було складено та скріплено підписами обох сторін відповідні видаткові накладні за №П-00000013 від 15.01.2013р, №П-00000290 від 02.04.2013р., №П-00000807 від 23.08.2013р, №П-00000818 від 30.08.2013 р., №П-00000993 від 09.10.2013р, №П-00001061 від 25.10.2013р., №П-00001356 від 24.12.2013р., №П-00001023 від 16.11.2012р., №П-00001110 від 30.11.2012 р., №П-00001193 від 24.12.2012р., №П-00000918 від 25.10.2012р.. Відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату в сумі 224 867,04 гривень. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 79 657,50 гривень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

22 грудня 2016 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога, в якій позивач просить здійснити оплату заборгованості в сумі 79657,50 гривень, вказана вимога відповідачем залишена без розгляду.

Відповідач визначену заборгованість не сплатив, в зв'язку з чим ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ПАЛ" просить суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" заборгованість у сумі 79657,50 гривень.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені Позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" (65000, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, оф. 30, ідентифікаційний код 35115285) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ПАЛ" (02166 місто Київ вул.. М. Жукова, буд..51 кв. 86, код ЄДРПОУ 19038175) заборгованість у сумі 79 657 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім) гривень 50 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України..

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 02 березня 2017 р.

Суддя Г.І. Гуляк