Рішення

від 27.02.2017 по справі 918/42/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 р. Справа № 918/42/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Дочірнього підприємства Товариства обмеженою відповідальністю "Анслем" "Майстер-логістик"

про стягнення заборгованості за договором надання транспортно-експедиційних послуг

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 73 від 21.01.2017 р.);

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства Товариства обмеженою відповідальністю "Анслем" "Майстер-логістик" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором надання транспортно-експедиційних послуг в сумі 28 300 грн. 00 коп.

Ухвалою від 06 січня 2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/42/17 розгляд якої призначено на 23 січня 2017 року.

Ухвалою господарського суду від 23 січня 2017 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 06 лютого 2017 року.

Ухвалою господарського суду від 06 лютого 2017 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 27 лютого 2017 року.

В судовому засіданні 27 лютого 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.

В судове засідання 27 лютого 2017 року відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи надсилалися відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: 35500, Рівненська область, Радивилівський район, м. Радивилів, вул. Почаївська, 2. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку з посиланням на те, що товариство за даною адресою не перебуває.

Отже, за змістом вищезазначеної норми, відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким роз'яснено, що за змістом цієї норми (статті 64 ГПК України), зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, враховуючи наявність в матеріалах справи належних доказів у підтвердження направлення позивачем позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27 лютого 2017 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2016 року між Дочірнім підприємством Товариства обмеженою відповідальністю "Анслем" "Майстер-логістик" (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 150630 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за відповідну плату і за рахунок замовника організувати виконання перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів замовника автомобільним транспортом по території України (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору замовлення транспортних засобів для перевезення вантажів здійснюється замовником по телефону, факсу, електронній пошті. Конкретні умови по кожному замовленню, а саме: форма і об'єм вантажу, термін перевезення, пункт завантаження і розвантаження вантажу, погоджуються сторонами в договорі-заявці на транспортно-експедиційні послуги шляхом підписання договору-заявки, які передаються виконавцю в письмовій формі, по факсу, електронною поштою та будь-яким іншим способом, не забороненим чинним законодавством України.

Пунктом 2 Договору сторони домовилися про те що, замовник зобов'язаний передавати виконавцю договір-заявку на транспортно-експедиційні послуги та всю необхідну для здійснення транспортно-експедиційних послуг документацію (п. 2.1.1. Договору); замовник зобов'язується своєчасно сплачувати виконавцю грошові кошти за надані послуги за цим Договором (п. 2.1.5. Договору); замовник зобов'язується своєчасно підписувати акти приймання-передачі нада них послуг та надсилати один примірник підписаного акту виконавцю (п. 2.1.6. Договору)

Згідно до п. 2.3.1 Договору виконавець зобов'язаний за рахунок та відповідно до договору-заявки замовника організовувати надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів замовника та/або для замовника автомобільним транспортом по території України.

Пунктом . Договору сторони домовились, що замовник здійснює оплату послуги виконавця у наступному порядку: як передоплату за надані транспортно-експедиційні послуги за цим договором; як після плату за фактично надані транспортно-експедиційні послуги, у цьому випадку оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з дня отриманих документів визначених у п. 2.3.7. Договору. Розрахунки за наданні транспортно-експедиційні послуги за цим договором здійснюються замовником безготівково в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця.

Відповідно до п. 6.1. Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за цим Договором відповідно до чинного законодавства України.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками останніх.

На виконання вище вказаного Договору відповідач подав а позивач прийняв договори-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг, що підтверджуються договоромами-заявками № 15063-415 від 07 вересня 2015 року, № 15063-420 від 14 вересня 2015 року, № 15063-426 від 20 вересня 2015 року, № 15063-429 від 28 вересня 2015 року та № 15063-430 від 30 вересня 2015 року.

В свою чергу, взяті на себе зобов'язання по транспортно-експедиційних послугам виконав належним чином, про що свідчать підписані сторонами акти надання послуг та товарно-транспортні накладні, а саме: акт № 33 від 21 вересня 2015 року; акт № 53 від 29 вересня 2015 року; акт № 2 від 01 жовтня 2015 року; акт № 23 від 15 вересня 2015 року; акт № 12 від 08 вересня 2015 року; TTH № AAPAF003566 від 07 вересня 2015 року; TTH № AAPAF003810 від 14 вересня 2015 року; TTH № ANPNF001066 від 20 вересня 2015 року; TTH № AAPAF004363 від 28 вересня 2015 року; TTH № AAPAF004508 від 30 вересня 2015 року.

Проте відповідач всупереч положень даного Договору взятий на себе обов'язок по оплаті послуг наданих позивачем не виконав і заборгованість станом на момент подання позову складає 28 300 грн. 00 коп.

З метою врегулювання спору мирним шляхом, 03 червня 2016 року позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій просив перерахувати заборгованість за отримані послуги на розрахунковий рахунок позивача, однак відповіді на вище вказану претензію позивачем не отримано, сума заборгованості не сплачена.

Відповідно до статті 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи зазначене, факт невиконання належним чином відповідачем зобов'язань за договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що порушує норми чинного законодавства України, які зазначалися вище.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, враховуючи докази надані позивачем на підтвердження заявлених вимог, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Товариства обмеженою відповідальністю "Анслем" "Майстер-логістик" (35500, Рівненська обл., м. Радивилів, вул. Почаївська, 24, код ЄДРПОУ 38875559) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (60312, Чернівецька обл., Новоселецький р-н., с. Рідківці, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 28 300 (двадцять вісім тисяч триста) грн. 00 коп. - заборгованості та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 01 березня 2017 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (60312, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Рідківці);

3 - відповідачу рекомендованим (35500, м. Радивилів, вул. Почаївська, 24).