Рішення

від 21.02.2017 по справі 922/4548/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2017 р.Справа № 922/4548/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д", м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ОСОБА_2 Груп", м.Харків про стягнення 74745,12грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1495 від 30.12.2016

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ОСОБА_2" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 74745,12грн., з яких: 36000,00грн. основного боргу, 18000,00грн. штрафу, 18756,00грн. інфляційних втрат, 1989,12грн. 3% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за попереднім договором №1 від 24.01.2014 про укладення договору оренди нежитлового приміщення, оскільки він в строк до 23.01.2014 не уклав з позивачем основний договір - договір оренди нежитлового приміщення площею орієнтовно 180кв.м. на 1 поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Привокзальна, 6.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач наданим йому правом не скористався, представника в судове засідання не направив, відзиву не надав.

Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 61038, АДРЕСА_1. За вказаною адресою відповідачу направлялась копія ухвали про відкладення розгляду справи, яка до суду у зв'язку зі неврученням адресату не повернута.

Крім того, судом відповідачу направлялася копія ухвали про порушення провадження у справі за адресою, вказаною позивачем у позові та яка вказана в інших документах у справі: 61140, АДРЕСА_2. Дана ухвала повернута до суду поштовою установою у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи приписи чинного законодавства, судом здійснено належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

24 січня 2014 року між відповідачем, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено попередній договір №1 про укладання договору оренди нежитлового приміщення (далі за текстом - Попередній договір), за умовами якого сторони взяли на себе зобов'язання не пізніше 25.04.2014 укласти Договір оренди нежитлового приміщення (далі за текстом - Основний договір), на підставі якого позивач повинен був стримати у строкове платне користування нерухоме майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Донецька обл., м.Слов'янськ, вул.Привокзальна, 6, загальною площею орієнтовно 180,0 кв.м., для здійснення господарської діяльності, передбаченої статутом позивача.

Відповідно до умов пункту 12 Попереднього договору, договір набирає чинності з моменту його і підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє протягом одного року, якщо він не буде припинений раніше настанням однієї з нижчезазначених подій, в залежності від того, яка з них настає раніше:

- укладення Основного договору;

- укладення додаткової угоди про припинення цього Договору;

- відмови Орендаря від цього Договору у порядку, передбаченому цим Договором.

На підставі пункту 8 Попереднього договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача авансовий платіж за останній місяць строку оренди в розмірі 36000,00грн. без ПДВ., що підтверджується платіжним дорученнями №441 від 27.01.2014.

Згідно пункту 6 Попереднього договору проект Основного договору готує орендодавець та не менш ніж за 10 календарних днів до дати укладення Основного договору, зазначеної в пункті 2 цього договору, надає або надсилає орендарю разом із визначеними у цьому пункті документами на нежитлове приміщення.

Отже, відповідач мав не пізніше 15 квітня 2014 року направити позивачу проект основного договору разом із необхідною документацією на нежитлові приміщення, однак свій обов'язок не виконав.

25 квітня 2014 року позивач направив лист №1075.П від 23.04.2014 на адресу відповідача, в якому запропонував останньому підтвердити свій намір укласти Основний договір, а також повідомити про строки надання проекту Основного договору. Проте, цей лист було повернуто позивачу в зв'язку зі спливом строку зберігання.

У відповідності до пункту 10 Попереднього договору, у разі неможливості укладання Основного договору у вказаний в договорі строк, або у зв'язку з відмовою/неможливістю орендодавця укласти Основний договір у вказаний строк, або з інших причин, що виникнуть не з вини орендаря, орендар має право відмовитись від цього Договору та від укладення Основного договору. У такому випадку орендодавець зобов'язується повернути сплачений орендарем авансовий платіж в розмірі 36000,00грн. не пізніше 5-ти робочих днів з дати отримання відповідного повідомлення від Орендаря. При цьому, у разі не укладання Основного договору з вини Орендодавця (в тому числі неотримання ним правовстановлюючих документів на приміщення або невиконання робіт відповідно до Технічного завдання) Орендодавець додатково сплачує Орендарю штраф у розмірі половини суми сплаченого авансового платежу, а саме 18000грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу №1239 від 26.10.2016 про повернення відповідачем сплаченого позивачем авансового платежу в сумі 36000,00грн., а також сплату штрафу в розмірі 18000,00грн. Дане поштове відправлення було повернуто позивачу з посиланням на відсутність (вибуття) адресата.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 36000,00грн. основного боргу (сплаченого авансового платежу), 18000,00грн. штрафу, 18756,00грн. інфляційних втрат, 1989,12грн. 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах , встановлених попереднім договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено факт не виконання відповідачем свого зобов'язання щодо укладення Основного договору та направлення позивачем у встановленому порядку вимоги про повернення сплаченого авансу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів направлення позивачу проекту Основного договору або повернення суми авансу.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення 36000,00грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 10 Попереднього договору передбачена відповідальність за неукладання Основного договору у зв'язку з відмовою/неможливістю орендодавця укласти Основний договір у вказаний строк у вигляді штрафу у розмірі 18000,00грн.

Отже, позивач обґрунтовано просить стягнути на свою користь 18000,00грн. штрафу, а тому позов у цій частині також підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Попереднім договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - через неукладення Основного договору.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі №5011-42/13539-2012, від 16.09.2014 у справі №921/266/13-г/7, а також у пункті 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.10.2014 №01-06/1666/14.

Враховуючи викладене, а також з огляду на відсутність у Попередньому договорі окремої умови щодо обов'язку відповідача повернути суму отриманого авансового платежу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, в задоволенні вимог про стягнення 1989,12грн. 3% річних та 18756,00грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ОСОБА_2" (61038, АДРЕСА_1, код 36033093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (49100, м.Дніпро, бульвар Слави, буд.7К, код 32014082) 36000,00грн. основного боргу, 18000,00грн. штрафу та 995,54грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 27.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_3