Рішення

від 28.02.2017 по справі 925/16/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р. Справа № 925/16/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

ОСОБА_3 - сільський голова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Азот» , м. Черкаси

до Хутірської сільської ради Черкаського району Черкаської області,

с. Хутори, Черкаського району, Черкаської області

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство «Азот» до Хутірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про зобов'язання відповідача прийняти від позивача земельну ділянку несільськогосподарського призначення, кадастрові номери 7124988700:02:002:0321; 7124988700:02:002:0322; 7124988700:02:0323 загальною площею 10,4795 га, яка знаходиться за адресою: с. Хутори, Черкаського району, Черкаської області, в адміністративних межах Хутірської сільської ради, в межах населеного пункту за актом приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04 січня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24 січня 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що оскільки позивач продовжував користуватися земельною ділянкою (акт приймання-передачі земельної ділянки по закінченню строку дії договору підписано не було), позивач належно виконував свої обов'язки щодо сплати орендної плати та з боку відповідача відсутнє повідомлення про відмову в поновленні договору оренди, відповідач вважає, що договір від 20 жовтня 2010 року слід вважати поновленим.

Крім того представник відповідача зазначав, що 22 вересня 2015 року рішенням Хутірської сільської ради №62-8 позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою для укладення нового договору оренди спірної земельної ділянки. В подальшому відповідачем було розроблено новий договір оренди землі, однак вказаний правочин не підписано, оскільки позивач відмовляється укладати договір на умовах, що затверджені рішенням Хутірської сільської ради від 29 січня 2016 року №4-4.

Також відповідач вказував, що згідно нормативно-правових актів позивач зобов'язаний забезпечувати роботи по проектуванню та здійсненню заходів щодо організації, благоустрою та озеленення санітарно-захисних зон, а також мати їх (у власності, на підставі договорів тощо).

Підписання акту приймання-передачі земельної ділянки від позивача до відповідача та не укладення нового договору оренди земельної ділянки, призначення якої є санітарна захисна зона, призведе до втрати позивачем права оренди земельної ділянки. Таким чином позивачем буде втрачено можливість щодо здійснення заходів по благоустрою та озелененню вже існуючої санітарно-захисної зони, що розміщена на території Хутірської сільської ради, що в свою чергу призведе до порушення санітарних норм та забруднення атмосферного повітря.

Також відповідач зазначав, що серед наведених способів захисту порушених прав, які встановлені у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України відсутній такий спосіб, як зобов'язання прийняти земельну ділянку, тим більше органом місцевого самоврядування. Підписання акту приймання - передачі земельної ділянки можливе лише на підставі рішення Хутірської сільської ради.

Суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Враховуючи вищевикладене відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 28 лютого 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/16/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом під час розгляду даного спору, 20 жовтня 2010 року між Хутірською сільською радою (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством «Азот» (орендар) було укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. 1.1. даного договору орендодавець зобов'язався на підставі рішення Хутірської сільської ради від 12 серпня 2010 року №55-5, від 25 січня 2005 року №21-4, зміни до рішення від 14 вересня 2010 року №57-2 надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під зелену санітарну захисну зону, за рахунок земель відкритого акціонерного товариства «Азот» , які знаходяться в адмінмежах Хутірської сільської ради, в межах населеного пункту с. Хутори.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,4795 га, (інші захисні насадження) (п. 2 договору).

Відповідно до п. 9 договору річна орендна плата встановлена в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 40 договору).

Договір зареєстровано у Черкаському міськрайонному відділі Черкаської регіональної ДП «Центр ДЗК» , про що вчинено запис у Державному реєстрі земель від 29 жовтня 2010 року.

Частиною першою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі» .

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об'єктом оренди є земельна ділянка.

Згідно п. 8 договору договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до його закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі» .

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Імперативною нормою частини 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Нормами законодавства України прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору (ст. 33 Закону України «Про оренду землі» ) та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду (ст. ст. 187, 188 ГК України).

15 вересня 2015 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. №284-26/230-2521 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою і укладення нового договору оренди земельної ділянки строком на 49 років.

22 вересня 2015 року рішенням Хутірської сільської ради №62-8 позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо укладення нового договору оренди земельної ділянки площею 10,4795 га під «Зелену санітарну зону» в межах с. Хутори строком на 49 років.

В подальшому після виготовлення технічної документації рішенням Хутірської сільської ради №4-4 від 29 січня 2016 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, надання в оренду земельної ділянки площею 10,4795 га терміном на 49 років публічному акціонерному товариству «Азот» та встановлення розміру орендної плати» було вирішено:

1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж та складання документа, що посвідчує право користування земельними ділянками загальною площею 10.4795 га публічному акціонерному товариству «Азот» під зелену санітарну захисну зону в адмінмежах Хутірської сільської ради в межах с. Хутори.

2. Затвердити технічну документацію про нормативну грошову оцінку зазначеної ділянки.

3. Надати публічному акціонерному товариству «Азот» земельні ділянки загальною площею - 10.4795 га 7124988700:02:002:0321; 7124988700:02:002:0322; 7124988700:02:0323 під зелену санітарну захисну зону в межах села Хутори.

4. Орендну плату визначити в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суд вважає, що саме збільшення розміру орендної плати зі сторони орендодавця призвело до відмови зі сторони позивача від укладання договору оренди землі на нових умовах, а також виникнення даного спору між сторонами.

Згідно п.34 договору від 20 жовтня 2010 року дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Належних та допустимих доказів (зокрема, додаткової угоди), що підтверджують поновлення договору на новий строк на тих самих умовах сторонами суду не надано.

Нового договору зі зміненими умовами між сторонами також не укладено і з даного приводу сторони до суду не зверталися.

Переважне право на укладання договору оренди землі на нових умовах позивачем втрачено у зв'язку з відмовою від укладання договору.

Таким чином строк дії договору від 20 жовтня 2010 року закінчився 29 жовтня 2015 року.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

При цьому, категорія земельної ділянки чи її призначення не мають жодного значення для повернення.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 21 договору оренди).

16 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача з листом в якому повідомив про відсутність наміру укладати договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення «Під зелену санітарну захисну зону» , загальною площею 10,4795 га. та просив прийняти земельну ділянку за актом приймання - передачі.

Однак відповідач не вчинив дії щодо прийняття орендованої позивачем земельної ділянки за актом приймання - передачі.

Належні способи захисту це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні відповідач не здійснив дій пов'язаних з прийняттям орендованої земельної ділянки від орендаря після закінчення строку дії договору оренди, який був правовою підставою для користування останньою орендарем, та не підписав відповідний акт приймання-передачі.

Згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Крім того, аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 березня 2012 року у справі №3-19гс12.

Позивачем обрано спосіб захисту порушеного права шляхом подачі позову про прийняття майна з оренди.

Посилання відповідача на те, що орендар в силу положень п.21 договору оренди землі повинен повернути її у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, і позивачем не надано відповідних доказів щодо належного стану земельної ділянки не звільняють відповідача від обов'язку прийняти земельну ділянку з оренди за актом приймання-передачі, оскільки відповідач при складанні акта приймання-передачі земельної ділянки не позбавлений права відобразити в акті її фактичний стан, і в разі погіршення стану земельної ділянки звернутися за захистом прав на землю у спосіб, визначений у статті 152 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України, під час розгляду даного спору, не було доведено факту прийняття від позивача земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди.

Оскільки умовами договору оренди та ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено обов'язок орендаря повернути орендодавцеві орендовану земельну ділянку після припинення дії договору оренди землі, то позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Хутірську сільську раду Черкаського району Черкаської області (вул. Центральна,5, с. Хутори, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 26262016) прийняти від публічного акціонерного товариства «Азот» (вул. Першотравнева, 72, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00203826) земельну ділянку несільськогосподарського призначення, кадастрові номери 7124988700:02:002:0321; 7124988700:02:002:0322; 7124988700:02:0323 загальною площею 10,4795 га, яка знаходиться за адресою: с. Хутори, Черкаського району, Черкаської області, в адміністративних межах Хутірської сільської ради, в межах населеного пункту за актом приймання-передачі.

3. Стягнути з Хутірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, вул. Центральна,5, с. Хутори, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 26262016 на користь публічного акціонерного товариства «Азот» , вул. Першотравнева, 72, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00203826 - 1 378 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 02 березня 2017 року.

Суддя А.В. Васянович