Постанова

від 16.03.2010 по справі 3621/09/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2010 р. Справа № 2-а-3621/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченка К.В.,

при секретарі: Сергеєвої К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області

до приватного підприємства Міраж Плюс

про визнання недійсними установчих і реєстраційних документів та скасування державної реєстрації,

встановив:

Великолепетиська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області (надалі-позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати недійсними установчі та реєстраційні документи приватного підприємства Міраж Плюс та скасувати (припинити) державну реєстрацію цього підприємства з моменту реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пояснень засновника приватного підприємства Міраж Плюс - ОСОБА_1, які були відібрані у нього старшим оперуповноваженим Каховського відділення ГВПМ ДПІ у м. Н.Каховка, він погодився на реєстрацію приватного підприємства Міраж Плюс на своє ім'я за обіцяну винагороду, у вигляді влаштування на роботу, на пропозицію невідомих з АР Крим, особисто він не займався процедурою реєстрації даного підприємства, йому надали підготовлений пакет реєстраційних документів підприємства та запропонували підписати та з'явитися до державного реєстратора і нотаріуса, пояснивши, що це необхідно для оформлення на роботу. Надані документи ОСОБА_1 підписав, але реєстраційні документи отримали невідомі з АР Крим, одним з них був ОСОБА_2, якого він зареєстрував як керівника даного підприємства. Позивач зазначає, що до підписання фінансово-господарських документів приватного підприємства Міраж Плюс ОСОБА_1 не має відношення. Крім того, за твердженнями позивача, про фіктивність даного товариства свідчить його відсутність за адресою, зазначеної в реєстраційних документах, а також факт неподання податкової звітності з моменту його реєстрації. На підставі наведеного позивач вважає за необхідне визнати недійсними установчих і реєстраційних документів та скасування державної реєстрації даного товариства.

Представник ДПІ в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач повідомлявся судом про час та місце судового розгляду за юридичною адресою, але в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Порядок реєстрації юридичних осіб регламентується Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Приватне підприємство Міраж Плюс зареєстровано Горностаївською районною державною адміністрацією Херсонської області 29.03.2007 р., має свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №675335.

Статут приватного підприємства Міраж Плюс підписаний єдиним засновником цього підприємства - ОСОБА_1 у присутності приватного нотаріуса Горностаївського районного нотаріального округу ОСОБА_3 Даний статут затверджений власником - ОСОБА_1 06.02.007 р. та зареєстрований 29.03.2007 р. за №14891020000000306.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України серії МО №161861, виданий 25.07.1996 р.

З матеріалів справи вбачається, що усі підписи ОСОБА_4 на установчих документах засвідчувалися нотаріусом Горностаївського районного нотаріального округу ОСОБА_3

Відповідно, факту підроблення підписів ОСОБА_1 на установчих та реєстраційних документах приватного підприємства Міраж Плюс не встановлено.

З наведеного вбачається, що державна реєстрація приватного підприємства Міраж Плюс відбулась з дотриманням вимог законодавства, яке регламентує проведення такої реєстрації, і засновником приватного підприємства Міраж Плюс є ОСОБА_1.

Щодо посилань позивача на відсутність у ОСОБА_1 на момент реєстрації приватного підприємства Міраж Плюс наміру на здійснення підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.

В обґрунтування наведеного твердження позивач посилається лише на пояснення ОСОБА_1, які були відібрані у нього старшим оперуповноваженим Каховського відділення ВПМ ДПІ у м. Н.Каховка 23.12.2008 р., копія яких долучена до матеріалів справи.

ДПІ вважає ці пояснення достатнім та належним доказом на підтвердження обставин, наведених у позовній заяві.

Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи (п.1 ст.79 КАС України).

Долучена до справи ксерокопія пояснень, відібраних у ОСОБА_1, не є належним доказом тих обставин, які наведені в позовній заяві, оскільки, по-перше - ці пояснення не є показаннями свідка, даними суду з дотриманням вимог процесуального закону з попередженням свідка про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а по-друге - ця ксерокопія пояснень не може вважатися письмовим доказом наведених у позові обставин, так як відомості, які містяться в цих поясненнях, записані оперуповноваженим зі слів ОСОБА_1, а тому підтверджуватися такі обставини повинні ніякими іншими засобами доказування, ніж допит ОСОБА_1 в якості свідка.

Доказом того, що ОСОБА_1 мав намір на здійснення тих видів підприємницької діяльності, які перелічені в статуті приватного підприємства Міраж Плюс , є підписаний ним особисто у присутності нотаріуса статут цього товариства, а також підписані ним документи до відповідного відділу державної реєстрації.

Дані про те, що підписання ОСОБА_1 статуту приватного підприємства Міраж Плюс та подальші дії по державній реєстрації цього товариства здійснені ним під впливом помилки, обману, насильства або з інших причин, визначених у ст.. 229-235 Цивільного кодексу України як підстави для визнання правочинів недійсними, відсутні.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 є дієздатною особою, то він як єдиний засновник (учасник) приватного підприємства Міраж Плюс відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів та інших законодавчих актів України, зареєструвавши це товариство, отримав не тільки права на здійснення підприємницької діяльності, а також прийняв на себе і обов'язки по дотриманню вимог законодавства, що врегульовують таку діяльність, а тому несе і визначену законодавством відповідальність у випадку порушення цим товариством правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, твердження ДПІ про те, що реєстрація приватного підприємства Міраж Плюс відбулась з порушеннями законодавства, а статут цього товариства є недійсним, не підтверджені належними доказами.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 17 частини першої статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (в редакції Закону від 24.12.1993р. №3813-ХІІ) органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

З 01.07.2004р. набрав чинності Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , статтею 38 якого передбачена процедура припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, за наявності підстав, наведених у п. 2 цієї статті.

З прикінцевих положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців випливає, що закони, нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.07.2004р., діють у частині, що не суперечать цьому Закону.

Таким чином, положення пункту 17 частини першої статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні , а також положення пункту 2 частини першої статі 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, та частини шостої і сьомої статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання та позбавлення його статусу юридичної особи у зв'язку з прийняттям Закону про державну реєстрацію слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п. 2 ст. 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Частина 2 статті 110 ЦК України передбачає, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частині 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду лише органом, що здійснює державну реєстрацію, або учасником юридичної особи.

Великолепетиська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області не є органом, що здійснює державну реєстрацію, або учасником приватного підприємства Міраж Плюс , а тому не має повноважень на звернення до суду з вимогою про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частині 1 статті 110 ЦК України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне припинити юридичну особу - приватне підприємство Міраж Плюс , оскільки матеріалами справи підтверджується неподання цією юридичною особою податкової звітності протягом року, що є самостійною підставою для винесення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, відповідно до пункту 2 ст. 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

При вирішенні позовних вимог щодо визнання недійсними установчих та реєстраційних документів приватного підприємства Міраж Плюс суд виходить з того, що такі вимоги не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу ст.. 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців статут, свідоцтво про реєстрацію, первинні документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема у справі про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів недійсними законом не вимагається. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, позовні вимоги Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів приватного підприємства Міраж Плюс розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають, а тому провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Припинити юридичну особу - приватне підприємство Міраж Плюс (74621, с. Ольгине, вул. 40-р. Перемоги, 28, Горностаївський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 34137119).

Провадження у справі частині визнання недійсними установчих та реєстраційних документів приватного підприємства Міраж Плюс - закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко К.В.