Рішення

від 01.03.2017 по справі 442/266/17

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/266/17

Провадження №2/442/686/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Харіва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, згідно якого просила поділити, набуте нею за час шлюбу майно з ОСОБА_2, виділивши їй: 2/3 ідеальної частини будинку, що знаходиться за адресою: с. Унятичі, вул. І. Франка, 171; 2/3 земельної ділянки кадастровий номер 4621288400:01:001:0099 з цільовим призначенням: обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованої за адресою: с. Унятичі, вул. І. Франка, 171. ОСОБА_2 виділити: 1/3 ідеальної частини будинку, що знаходиться за адресою: с. Унятичі, вул. І. Франка, 171; 1/3 земельної ділянки кадастровий номер 4621288400:01:001:0099 з цільовим призначенням: обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованої за адресою: с. Унятичі, вул. І. Франка, 171. Визнати за позивачем право власності на 2/3 ідеальної частини будинку, що знаходиться за адресою: с. Унятичі, вул. І. Франка, 171; 2/3 земельної ділянки кадастровий номер 4621288400:01:001:0099 з цільовим призначенням: обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованої за адресою: с. Унятичі, вул. І. Франка, 171.

Позов мотивовано тим, що позивач з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 28 жовтня 1995 року до 01 березня 2016 року. Від цього шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Перебуваючи у шлюбі позивач разом з відповідачем придбали земельну ділянку та житловий будинок, що знаходиться в с. Унятичі, вул. І. Франка, 171.

У зв'язку з тим, що сторони не можуть домовитись про поділ майна, оскільки відповідач не визнає за позивачем право на частку у спільному сумісному майні подружжя, позивач була змушена звернутись до суду з даним позовом, в якому просить поділити будинок та земельну ділянку між нею та відповідачем.

Разом з тим, враховуючи ті обставини, що мають істотне значення, а саме, що спільні діти подружжя проживають разом з позивачем, вона просила відступити від засад рівності часток подружжя та збільшити її частку у праві власності з 1/2 до 2/3.

У судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача ОСОБА_5 подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначивши що позов підтримує. Відповідач подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що проти позову заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 жовтня 1995 року по 01 березня 2016 року, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу Серії 1-СГ № 288898 від 28 жовтня 1995 року (а.с.12) та рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 березня 2016 року № 442/858/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с.29).

Під час перебування у зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_2 09 грудня 2008 року купив житловий будинок з господарськими спорудами під номером 171 по вулиці І. Франка в с. Унятичі Дрогобицького району Львівської області, який відчужувався разом з земельною ділянкою, що підтверджується договором, посвідченим приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_6 10 грудня 2008 року та зареєстрованим в реєстрі за № 3314 (а.с.7).

Право власності на вказаний будинок було зареєстровано Комунальним підприємством Львівської обласної ради „Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 11 грудня 2008 року під номером 156 в книзі 1 за ОСОБА_7, про що було видано витяг № 21222999 (а.с.8).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 813513 земельна ділянка кадастровий номер 4621288400:01:001:0099 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2008 року ВКТ № 897890 (а.с.11).

Відповідно до Довідки Комунального підприємства Львівської обласної ради „Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» станом на 31 грудня 2012 року житловий будинок з господарськими спорудами під номером 171 по вулиці І. Франка в с. Унятичі Дрогобицького району Львівської області на праві власності зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 (а.с.10).

У відповідності до положень ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене та зважаючи на ті обставини, що спірні будинок та земельна ділянка придбані під час перебування сторін у шлюбі, а, відтак, є їх спільною сумісною власністю, суд прийшов до висновку, що будинок, що знаходиться за адресою: с. Унятичі, вул. І. Франка, 171 та земельна ділянка кадастровий номер 4621288400:01:001:0099 з цільовим призначенням: обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташовану за адресою: с. Унятичі, вул. І. Франка, 171 є спільно нажитим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як подружжям майном, тобто належить їм на праві спільної сумісної власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 68 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Положеннями ч. 1 ст. 69 СК України регламентовано, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи домовленості про порядок поділу майна між позивачем та відповідачем не досягнуто.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

При цьому, посилання позивача на те, що вона та її діти проживають разом з нею та на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.03.2016 року у справі № 442/99/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів (а.с.30), як на підставу для відступу від засади рівності часток подружжя, судом не може бути взято до уваги, оскільки вказані обставини не є істотними в розумінні ст. 70 СК України.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність обставин для відступу від рівності часток при поділі спірної квартири, чи для збільшення частки позивача у спільному майні подружжя до суду не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оскільки обставини, які б стали підставою для відступу від рівності часток при поділі майна сторін та для збільшення частки позивача у спільному майні подружжя, не знайшли свого підтвердження, суд прийшов до висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, а спірна квартира підлягає поділу між сторонами в рівних частках.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 2, 4, 5 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Так, за відсутності вказаної згоди одного з подружжя присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Враховуючи те, що жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд вважає за необхідне провести поділ спільного майна подружжя шляхом визнання ідеальних часток подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишити майно у їх спільній частковій власності.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 298 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Поділити спільно нажите ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як подружжям майно, а саме:

- визнати право власності за ОСОБА_1 на ? ідеальної частини будинку, що знаходиться за адресою: с. Унятичі, вул. І. Франка, 171.

- визнати право власності за ОСОБА_1 на ? земельної ділянки кадастровий номер 4621288400:01:001:0099 з цільовим призначенням: обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованої за адресою: с. Унятичі, вул. І. Франка, 171.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 298 (двісті дев'яносто вісім) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.С. Кучаковський