Постанова

від 27.02.2017 по справі 809/300/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2017 р. Справа № 809/300/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління державної автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області

про зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, УДАІ УМВС в Івано-Франківській області), в якому просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку з 17.04.2014 року по 23.07.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у відставку за віком на підставі пункту а статті 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно наказу УМВС України в Івано-Франківській області від 17.04.2014 року № 213 о/с, позивачу належала до виплати вихідна допомога в розмірі 34080,90 грн., однак в порушення вимог статей 116 Кодексу законів про працю України, вказана вихідна допомога виплачена лише 24.07.2014 року. Таким чином, на думку позивача, в зв'язку з не проведенням з ним на день звільнення повного розрахунку, відповідач повинен понести відповідальність, передбачену частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача: 76492, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Юності, будинок 23, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, копією позову та доданих до нього документів, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою установи зв'язку про неможливість вручення вказаної кореспонденції: "за зазначеною адресою не знаходиться".

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що судова повістка про дату й час проведення судового засідання в даній справі вручена відповідачу належним чином.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 05.09.1995 року працював в структурних підрозділах Управління МВС України в Івано-Франківській області. Наказом УМВС України в Івано-Франківській області від 16.04.2014 року № 213 о/с позивача з 17.04.2014 року звільнено з посади інспектора з адміністративної практики першого взводу роти дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції, підпорядкованої УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області (а.с. 17). Вказані обставини також підтверджуються записом в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 13-16)

Судом встановлено, що Управлінням Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області в день звільнення позивачу не було виплачено всіх сум, що належали йому до виплати у зв'язку зі звільненням з органів внутрішніх справ, а саме: вихідну допомогу в розмірі 34080,90 грн.

Доказів того, що вказана бездіяльність була наслідком дій позивача, який на день звільнення не працював, ухилявся від отримання трудової книжки, чи вчиняв інші дії, які свідчили б про те, що прострочення роботодавця мало місце внаслідок дій самого працівника, відповідачем суду не подано.

Позивач до позовної заяви додав виписку з ПАТ КБ ПриватБанк по особистому рахунку № НОМЕР_2 від 06.02.2017 року за № 9VBO-L0DB-J8PS-PLA9, згідно якої 24.07.2014 року ОСОБА_1 зараховано безготівкове поповнення на суму 34080,90 грн., призначення зарплата (а.с. 8). Таким чином, відповідачем невчасно виплачено позивачу вихідну допомогу в розмірі 34080,90 грн., допустивши прострочення за період з 17.04.2014 року по 23.07.2014 року.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби регламентовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Так, відповідно до частини 1 статті 9 даного Закону (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідач, враховуючи наявність в позивача більше 10-ти років стажу, нарахував ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 34080,90 грн. відповідно до вимог вказаної норми Закону. При цьому, суд звертає увагу про те, що позивач не ставить під сумнів та не оспорює правильність визначення розміру вказаної грошової допомоги.

Частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив вказані вимоги Кодексу законів про працю України, оскільки в день звільнення ОСОБА_1 не було виплачено нарахованої вихідної допомоги в розмірі 34080,90 грн.

Згідно частини 1 статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був в день звільнення, з огляду на не доведення суду факту того, що позивач в день звільнення не працював, ухилявся від отримання трудової книжки, виплатити позивачу всі суми, що належали йому до виплати при звільненні. Як встановлено судом вище, розрахунок з позивачем по виплаті вихідної допомоги проведено 24.07.2014 року. Отже, у зв'язку із невчасним виконанням цього зобов'язання, відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю: зобов'язати Управління державної автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільненні за період з 17.04.2014 року по 23.07.2014 року включно.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви додано квитанції № 0.0.706764384.1 від 16.02.2017 року та № 0.0.706783631.1 від 16.02.2017 року про сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви в загальному розмірі 640 грн. (а.с. 3). Доказів понесення інших судових витрат позивачем не подано.

Таким чином, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 640 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Управління державної автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області (код 08807340, місцезнаходження: 76492, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Юності, 23) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільненні за період з 17.04.2014 року по 23.07.2014 року включно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) з Управління державної автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області (код 08807340, місцезнаходження: 76492, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Юності, 23) - 640 (шістсот сорок) гривень судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 03.03.2017.