Постанова

від 02.03.2017 по справі 815/225/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/225/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.10.2016р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.10.2016р.; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ Донбасвугілля 2004 (код ЄДРПОУ 39036102), ТОВ Вуглепостач Транс (код ЄДРПОУ 39036102), ТОВ Савекс Груп (код ЄДРПОУ 34791659), TOB Андерсон Груп (код ЄДРПОУ 39465544), ТОВ ОСОБА_1 Компані (код ЄДРПОУ 34020344), TOB Вимір Експо (код ЄДРПОУ 39289645), ТОВ Крона Трейд (код ЄДРПОУ 39679435), що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що при проведенні перевірки з посиланням на Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом № 415ог від 12 червня 2015 року, не було звернуто увагу на той факт, що договірні відносини у приватного акціонерного товариства ВО ОБЛПАЛИВО із вищезазначеними підприємствами виникли до набрання чинності Тимчасового порядку і договори виконувалися також до набрання чинності Тимчасовим порядком, а також той факт, що деякі станції відправлення товару (вугілля) знаходяться на підконтрольній Україні території зони АТО. Тобто, якщо у залізничній накладній немає запису про Тимчасовий порядок, то це означає, що станція відправлення знаходиться на підконтрольній Україні території зони АТО, або перевезення було проведено до набрання чинності Тимчасовим порядком і ніякої заборони у цей період не було.

До судового засідання 27.02.2017 р. позивач явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно. Представник позивача 27.02.2017 р. (вх. № 5923/17) через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника приватного акціонерного товариства ВО ОБЛПАЛИВО у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі п.75.1 ст. 75, ст.77 розділу ІІ ПК України, відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 1220 від 08.08.2016р., направленнями на перевірку проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» (далі - ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО") (код ЄДРПОУ 30514975) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.06.2016р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.06.2016р.

За наслідками перевірки складено акт № 312/15-32-14-04/305/4975 від 10.10.2016р. Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» код за ЄДРПОУ 30514975, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.06.2016р. (а.с. 10-48), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

пп. а п.198.1 та абзаців першого і другого п.198.3 ст.198 ПК України, п. 198.6 ст. 198, абзацу дев'ятнадцятого п. 201.10 ст.201, п.5 розділу ІІІ, п.п.1 п.4 розділу V, норми частини п'ятої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95р., абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р., пп. 5 п.4 розділу V Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р., п.5 розділу ІІІ, пп.1 п.4 розділу V (та/або інші норми, наприклад, пп.3 п.4 розділу V) Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016р., в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 2648125 грн., в тому числі:

березень 2015р. - 156512 грн.;

липень 2015р. - 83059 грн.;

серпень 2015р. - 802669 грн.;

вересень 2015р. - 521172 грн.;

жовтень 2015р. - 769383 грн.;

березень 2016р. - 257459 грн.;

квітень 2016р. - 57871 грн.

п.201.1 ст.201 ПК України, п.11 р. ХХ ПК України, в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість;

п.1 ч.2 ст. 6, п.1 ч.1 ст.7, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. № 2464 - VI Про збір та облік єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями, в звітах за січень - травень 2015р. база нарахування єдиного внеску не перевищувала розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), донарахування за дані два місяці відбулося у червні 2015 року у розмірі 17390,09 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.10.2016 р., яким ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3310156 грн., в тому числі за основним платежем 2648125 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) 662031 грн. (т.1, а.с. 49).

26.12.2016р. (вих. № 27907/6199-99-19-09-01-25) ДФС України за результатами розгляду скарги ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 31.10.2016р. (т.1, а.с. 50-55).

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судом встановлено, що копії повідомлення № 175/15-32 від 08.08.2016р. та наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 1220 від 08.08.2016р. щодо проведення планової виїзної документальної перевірки 11.08.2016 р. вручено під розписку головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_2.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.10.2016р. є виявлені під час проведення перевірки порушення пп. а п.198.1 та абз. 1, 2 п.198.3 ст.198 ПК України, п. 198.5, 198.6 ст. 198, абз. 19 п. 201.10 ст.201, норми ч.5 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95р., абз. 2 розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р., пп. 5 п.4 розділу V Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р., п.5 розділу ІІІ, пп.1 п.4 розділу V (та/або інші норми, наприклад, пп.3 п. 4 розділу V) Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016р.

При цьому, як вбачається зі змісту акта перевірки (т.1, а.с. 28), відповідач дійшов висновку про відсутність у відносинах позивача з його контрагентами господарської операції як певної події у визначенні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу, в зв'язку з чим висловлено твердження, що при перенесенні постачальниками позивача за ланцюгом та ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів порушено приписи вищенаведених норм чинного законодавства та інших нормативних актів.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Згідно п.44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Судом встановлено, що за період з 31.12.2014р. по 31.12.2014р. ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 15072416 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015р. по 30.06.2016р. встановлено завищення задекларованих показників у рядку 10.1 Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою на 2781926 грн., в тому числі: березень 2015р. - 156512 грн., липень 2015р. - 426068 грн., серпень 2015р. - 459660 грн., вересень 2015р. - 1184974 грн., жовтень 2015р.105581 грн., грудень 2015р. - 315330 грн., травень 2016р. - 133801 грн.

Зменшення задекларованих показників у рядку 10.1 Декларацій Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою за грудень 2015 на 315330 грн. вплинуло на значення рядка 16 декларацій Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в 2016 році в наступних розмірах : січень 2016р. - 315330 грн., лютий 2016р. - 315330 грн., березень 2016р. - 315360 грн., квітень 2016р. - 57871грн. (т.1, а.с. 22).

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в акті перевірки (т.1, а.с. 23), на формування показників у рядку 10.1 Декларацій за період з 01.01.2015р. по 30.06.2016р. мали вплив операції з придбання вугілля та дров, послуг по зберіганню та перевантаженню та інше.

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ Донбасвугілля 2004 (код ЄДРПОУ 39036102), ТОВ Вуглепостач Транс (код ЄДРПОУ 39036102), ТОВ Савекс Груп (код ЄДРПОУ 34791659), TOB Андерсон Груп (код ЄДРПОУ 39465544), ТОВ ОСОБА_1 Компані (код ЄДРПОУ 34020344), TOB Вимір Експо (код ЄДРПОУ 39289645), ТОВ Крона Трейд (код ЄДРПОУ 39679435) до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (ЄДРПОУ 30514975; адреса місцезнаходження: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, будинок 70/1) є: Код КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 415 від 12.06.2015 р. було затверджено Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (далі - Порядок №415ог).

Додатком № 5 до Порядку №415ог визначено Перелік суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари з неконтрольованої території.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, контролюючим органом зроблено висновок, що ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" сформовано податковий кредит по вугіллю, походження якого не підтверджується джерелом його законного введення в обіг або реально задекларованого виробництва (згідно залізничних накладних вугілля має походження з неконтрольованих територій зони АТО та ввезено підприємствами, яким не надано право ввозити товари з неконтрольованих територій згідно Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при службі безпеки України №415ог від 12 червня 2015 р. Крім того, на думку контролюючого органу, товар було введено в обіг постачальниками за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього одержання та з непідтвердженим податковим кредитом (т.1, а.с. 24 ).

При цьому, як вказано в акті перевірки, згідно Порядку №415ог єдиним підприємством, яке має право постачати вугілля з неконтрольованих територій для ПРАТ "ВО"ОБЛПАЛИВО" є ПП Камтопсервіс (код 33393396) (т.1, а.с. 24 ).

Судом встановлено, що 12.02.2015р. між ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (покупець) та ТОВ «Донбасвугілля 2004» (постачальник) укладено договір поставки № 02/2015-01, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар за марочним складом, цінами та у кількості, вказаних у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Згідно п.2.3 цього договору оплата за поставлений товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника за фактом відправлення вагонів, згідно ЖД квитанцій на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури (т.1, а.с. 126-127).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних № 14 від 20.03.2015р., № 15 від 20.03.2015р., № 13 від 20.03.2015р. (т.1, а.с. 141, 146, 148-150).

На підтвердження виконання умов договору № 02/2015-01 від 12.02.2015р. позивачем надано засвідчені копії рахунку-фактури №СФ-0000012 від 2 0.0 3.2015р., видаткової накладної № РН-0000012 від 2 0.0 3.2015р., актів прийому-передачі партії товару по договору, накладних, рахунку-фактури №СФ-0000013 від 20.03.2015р., видаткової накладної № РН-0000013 від 20.03.2015р., рахунку-фактури №СФ-0000014 від 20.03.2015р., видаткової накладної № РН-0000014 від 20.03.2015р., витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, квитанції № 3095440 про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с. 130-135, 137-140, 142-145, 147).

Суд вважає за необхідне зазначити, що Порядок №415ог прийнято 12.06.2015 р . , а постачання товару ТОВ «Донбасвугілля 2004» на адресу ПРАТ "ВО"ОБЛПАЛИВО" здійснювалося в березні 2015 року, тобто постачання вугілля вказаним контрагентом відбувалось в період, коли Порядок №415ог ще не діяв, відтак твердження контролюючого органу, зазначені в акті перевірки, що, зокрема, ТОВ «Донбасвугілля 2004» не надано право ввозити товари з неконтрольованих територій згідно Порядку №415ог є безпідставними.

Судом встановлено, що 01.12.2015р. між ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (покупець) та ТОВ Крона Трейд (постачальник) укладено договір поставки № 2015/12/01-001, відповідно до п.1.1 якого на умовах цього договору постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (вугілля) за марочним складом, цінами та у кількості, вказаних у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (т.1, а.с. 64 -70) .

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 1 від 01.01.2016р., № 2 від 04.01.2016р., № 1 від 05.05.2016р., № 1 від 13.05.2016р., № 4 від 16.05.2016р., № 6 від 26.05.2016р., № 6 від 20.05.2016р., № 8 від 27.05.2016р., № 9 від 30.05.2016р., № 10 від 31.05.2016р., № 11 від 31.05.2016р., № 5 від 13.05.2016р., № 10 від 17.05.2016р., № 11 від 17.05.2016р., № 67 від 31.05.2016р., № 68 від 31.05.2016р., № 69 від 31.05.2016р., № 70 від 31.05.2016р., № 71 від 31.05.2016р., № 72 від 31.05.2016р. (т.1, а.с. 74-75, 81-82, 101, 103-104, 106, 107-111, 116-124).

На підтвердження виконання умов договору № 2015/12/01-001 від 01.12.2015р. позивачем надано засвідчені копії рахунків-фактур, видаткових накладних, накладних, даних банківського обліку, банківських виписок, витягів з Єдиного реєстру податкових накладних, квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с.71-73, 76-80, 83-100, 102, 105, 112).

Судом встановлено, що у Додатку 5 Порядку №415ог внесено як вантажовідправника та вантажоотримувача ТОВ Крона Трейд (код ЄДРПОУ 39679435). Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган зазначає про безтоварність господарських операцій позивача, в тому числі, із вищевказаним контрагентом в зв'язку з тим, що для отримання права переміщення вантажів згідно Порядку №415ог було затверджено для кожного вантажоодержувача, вантажовідправника, власника вантажу та найменування товару. Разом з тим, відповідачем не зазначено та необґрунтовано які приписи чинного законодавства в даному випадку порушено, що, на думку контролюючого органу, може бути наслідком неправомірного формування податкового кредиту ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" у зв'язку з придбанням товару у ТОВ Крона Трейд .

Судом встановлено, що 16.02.2015р. ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (покупець) та ТОВ Вуглепостач Транс (постачальник) укладено договір поставки № 1602-15, відповідно до п.1.1 якого на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю в асортименті та обсязі, які узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях, а покупець зобов'язується належним чином прийняти та оплатити її відповідно до умов, визначених у цьому договорі (т.1, а.с. 152-161).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 33 від 13.07.2015р., № 34 від 13.07.2015р., № 35 від 22.07.2015р., № 36 від 23.07.2015р., № 37 від 24.07.2015р., № 38 від 26.07.2015р., № 39 від 31.07.2015р., № 34 від 13.07.2015р., № 33 від 13.07.2015р. (т.1, а.с. 167, 173, 178, 183, 190, 196, 201, 203, 205, 210, 211).

На підтвердження виконання умов договору № 1602-15 від 16.02.2015р. позивачем надано засвідчені копії рахунків на оплату, видаткових накладних, накладних, витягів з Єдиного реєстру податкових накладних, квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с. 162-166, 168172, 174-177,179-182, 184-189,191-196, 198-200, 202, 207, 209, 213).

Як вбачається з матеріалів справи, у залізничних накладних ТОВ Вуглепостач Транс у графі станція та залізниця відправник вказано станції Гродівка та Кривий Торець . Твердження відповідача щодо того, що зазначені станції знаходяться на непідконтрольній території зони АТО належними та допустимими доказами не підтверджені відповідачем.

Судом встановлено, що 11.09.2015р. ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (покупець) та ТОВ Савекс Груп (постачальник) укладено договір поставки № 11/09-15, відповідно до п.1 якого на умовах, викладених у розділах цього договору, постачальник зобов'язується передати у власність , а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінами та у кількості, вказаних у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (т.1, а.с. 217- 221).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 12 від 23.09.2015р., № 13 від 23.09.2015р., № 14 від 23.09.2015р., № 15 від 23.09.2015р., № 16 від 23.09.2015р., № 17 від 23.09.2015р., № 21 від 25.09.2015р., № 22 від 25.09.2015р., № 23 від 29.09.2015р., № 24 від 29.09.2015р., № 25 від 30.09.2015р., № 26 від 30.09.2015р. (т.1, а.с. 228, 235, 242, 249; т.2, а.с.7, 14, 21, 28, 35, 42, 49, 56, 59-69).

На підтвердження виконання умов договору № 11/09-15 від 11.09.2015р. позивачем надано засвідчені копії рахунків-фактур, видаткових накладних, накладних, актів прийому-передачі, витягів з Єдиного реєстру податкових накладних, квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с.222-227, 229-234, 236-241, 243-248; т.2, а.с. 1- 6, 8-13, 15-20, 22- 27, 29-34, 36-41, 43-48, 50-55, 57).

Як вбачається з матеріалів справи, у залізничних накладних ТОВ Савекс Груп у графі станція та залізниця відправник вказано ТОВ К.С.В.- М , у графі 7 заяви відправника вказано по договору ТОВ Енергоресурс Груп . У Додатку 5 Порядку №415ог внесено вантажовідправника та первинного власника товару. ТОВ Савекс Груп також внесено до Порядку №415ог .

Судом встановлено, що 16.11.2015р. ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (покупець) та TOB Андерсон Груп (постачальник) укладено договір поставки № 161115А, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (т.2, а.с. 71-77).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: №5 від 03.12.2015р., №6 від 03.12.2015р., №7 від 04.12.2015р., №32 від 31.12.2015р., №33 від 31.12.2015р., №32 від 31.12.2015р. (т.2, а.с. 80, 84, 88, 100, 103-104).

На підтвердження виконання умов договору № 161115А від 16.11.2015р. надано засвідчені копії рахунків, накладних, актів прийому-передачі вугільної продукції на складі (т.2, а.с.78-79,81-83, 85, 87, 89-99, 101-102).

01.12.2015р. ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (замовник) та TOB Андерсон Груп (виконавець) укладено договір про надання послуг № 011215У, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання послуг з приймання, навантаження-розвантаження, визначення якісних показників, збереженню та відправленню грузоотримувачам вугільної продукції (т.2, а.с. 106).

На підтвердження виконання умов договору № 011215У від 01.12.2015р. надано засвідчені копії податкових накладних (т.2, а.с. 132-134, 136-137), накладних, актів прийому-передачі вугільної продукції на зберігання, витягів з Єдиного реєстру податкових накладних, квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.2, а.с. 107-131, 135).

TOB Андерсон Груп (код ЄДРПОУ 39465544) внесено до Додатку 5 Порядку №415ог .

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, відсутність виробничої бази та складських приміщень у контрагента TOB Андерсон Груп ПП Монарх -Лугторг , в якого було придбано вугілля, не підтверджують безтоварності господарських операцій позивача із TOB Андерсон Груп .

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що відносини з контрагентами позивача мали нетоварний характер, зокрема, у зв'язку з відсутністю у контрагентів позивача основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, з огляду на наступне.

Наведені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, чинним законодавством не встановлено обов'язку платника податків придбання будь-яких основних засобів (фондів), в той час, як у випадку виробничої необхідності підприємство має право залучати необхідні технічні засоби на договірних умовах.

Судом встановлено, що 17.07.2015р. ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (покупець) та ТОВ ОСОБА_1 Компані (постачальник) укладено договір поставки № 03-07/2015, відповідно до п.1 якого постачальник зобов'язується постачати покупцю в асортименті, за ціною та порядком оплати, по реквізитам, з якісними характеристиками, зі строками та умовами поставки, наведеними у Специфікаціях до цього договору (т.2, а.с.140-151).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем отримано від контрагента податкові накладні: №2 від 03.08.2015р., №3 від 08.08.2015р., №7 від 14.08.2015р., №8 від 17.08.2015р., №13 від 31.08.2015р., №11 від 31.08.2015р., №12 від 31.08.2015р., №1 від 04.09.2015р. (т.2, а.с. 156, 161, 167, 173, 178, 183, 188, 194, 199, 204, 209, 212-218).

На підтвердження виконання умов договору № 03-07/2015 від 17.07.2015р. позивачем надано засвідчені копії рахунків-фактур, видаткових накладних, актів прийому-передачі вугільної продукції, накладних, витягів з Єдиного реєстру податкових накладних, квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.2, а.с.152-155, 157, 160, 162-166, 168-172, 174-177, 179-182, 184-187, 189-193, 195-198, 200-204-208, 210-211).

У залізничних накладних ТОВ ОСОБА_1 Компані у графі станція та залізниця відправник вказано ТОВ К.С.В.- М , у графі 7 заяви відправника вказано по договору ТОВ Енергоресурс Груп у власність ТОВ ОСОБА_1 Компані для ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО". До Додатку 5 Порядку №415ог внесено вантажовідправника та первинного власника товару.

02.04.2015р. між ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (покупець) та TOB «Вимір Експо» укладено договір поставки № 0215/04-001, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар за марочним складом, цінами та у кількості, вказаних у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Згідно п.2.3 цього договору оплата за поставлений товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника за фактом відправлення вагонів, згідно ЖД квитанцій на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури (т.1, а.с. 220 - 229).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних №27 від 27 .0 8.2015р., №27 від 07 .0 9.2015р., №34 від 12 .0 9.2015р., №35 від 12 .0 9.2015р., №38 від 19 .0 9.2015р., №39 від 19 .0 9.2015р., №40 від 19 .0 9.2015р., №45 від 22 .0 9.2015р., №41 від 22 .0 9.2015р., №42 від 25 .0 9.2015р., №43 від 26 .0 9.2015р., №44 від 26 .0 9.2015р., №48 від 11 . 10.2015р., №49 від 11 . 10.2015р., №50 від 21 . 02.2015р., №48 від 11 . 10.2015р. (т.2, а.с. 234-235, 239-240, 244, 248; т.3, а.с.5, 9, 13-14, 15, 20, 25, 30, 34, 38, 42, 46, 49, 55-61, 63-64, 66-67, 69-71).

У залізничних накладних TOB «Вимір Експо» у графі яких зазначено Софьино-Бродская міститься відмітка про наказ № 415ог. У графі 7 заява відправника зазначено власник товару ТОВ Крона Трейд . У Додатку 5 Порядку №415ог внесено як вантажовідправника та вантажоотримувача ТОВ Крона Трейд (код ЄДРПОУ 39679435).

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

В акті перевірки зазначено, що за даними баз контролюючого органу встановлено факт відсутності реального одержання суб'єктами господарювання, які в ланцюгу перед постачальниками ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" документально оформили попередні платежі відповідної кількості ідентифікованого товару або внаслідок власного задекларованого виробництва у досліджуваному та попередніх звітних періодах, що засвідчує неможливість формування ним активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення цими суб'єктами господарювання первинного постачання (продажу) в першому ланцюгу (т.1, а.с. 25).

Таким чином, відповідач зазначає, що договори укладені між ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" з вищевказаними підприємствами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відтак, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (послуг) в межах господарської діяльності.

Отже, під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції. Аналогічна позиція, викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 р. в справі № К/800/17762/13.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання правочинів недійсними.

Позивач не уповноважений будь-яким чином здійснювати перевірку походження товару у своїх контрагентів. Крім того, наявність у контрагентів складських приміщень, персоналу, податкової адреси не були предметом або обов'язковими умовами укладених з ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" договорів.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, а саме: прийнято товар та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Суд зазначає, що належних доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано.

Актом перевірки позивача підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому протилежного не доведено відповідачем, невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлено.

Відповідачем не надано до суду акту, складеного у довільній формі (як того вимагає Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р.), що засвідчував би такі факти ненадання (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО".

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, надані ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податкового кредиу на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних за періоди, що перевірялись, вищевказані контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Окрім того, суд враховує, що позивачем надано документи, що підтверджують пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

На підтвердження того, що придбаний у ТОВ Донбасвугілля 2004 , ТОВ Вуглепостач Транс , ТОВ Савекс Груп , TOB Андерсон Груп , ТОВ ОСОБА_1 Компані , TOB Вимір Експо , ТОВ Крона Трейд товар ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" в подальшому реалізовано позивачем надано до суду копії договорів купівлі-продажу, договорів про закупівлю вугілля кам'яного за державні кошти, договорів про закупівлю вугілля кам'яного, договорів про закупівлю товарів за державні кошти, накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, реєстрів документів, що підтверджують реалізацію товару контрагентам-покупцям, які було придбано у постачальників ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" (т.3, а.с. 98-151; т. 4, а.с. 1-250; т.5, а.с. 1-251; т.6, а.с. 1-253; т.7, а.с. 1-250, т.8, а.с. 1-250; т. 9, а.с. 1-251; т.10, а.с. 1-93).

З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями, без належного самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентами правочинів, завищення позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, заниження податку на додану вартість.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі Щокін проти України , зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу Інтерспав проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" порушує вимоги податкового законодавства. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання робіт/послуг.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 31.10.2016р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПРАТ "ВО "ОБЛПАЛИВО" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необхідність присудити позивачу сплачений судовий збір у розмірі 49 652,34 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.10.2016р.,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 31.10.2016р.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» (65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Чорноморського козацтва, будинок 70/1, ЄДРПОУ 30514975) судовий збір у розмірі 49 652,34 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні 34 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г.П. Самойлюк