Рішення

від 23.02.2017 по справі 905/3614/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.02.2017 Справа №905/3614/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 33852448,

до відповідача 1, Департаменту міського майна Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 23599040,

до відповідача 2, органу самоорганізації населення комітету самоорганізації населення Лучистий , м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 35015335,

про визнання недійсним договору оренди №2259 - 1 від 05.01.2016р. та зобов'язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін:

прокурор: Хряк О.О. - службове посвідчення;

від Маріупольської міської ради: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою №70 - 4450вих - 16 від 19.12.2016р. до відповідача 1, Департаменту міського майна Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, до відповідача 2, органу самоорганізації населення комітету самоорганізації населення Лучистий , м.Маріуполь Донецької області, про визнання недійсним договору оренди №2259 - 1 від 05.01.2016р., яким передано в користування нежитлове приміщення (офіс) загальною площею 18 кв. м. вартістю 15408,00 грн., розташоване за адресою: м.Маріуполь, вул.Дністровська, 35 та зобов'язання комітету самоорганізації населення Лучистий повернути нежитлове приміщення Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 Маріупольської міської ради Донецької області площею 18 кв. м. вартістю 15408,00 грн., розташоване за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Дністровська,35.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/3614/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 26.12.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3614/16.

У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на ту обставину, що спірним договором №2259-І від 05.01.2016р. оренди нежитлового приміщення (будівлі,споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя, відповідачем 1 відповідачу 2 передано в оренду приміщення, яке є частиною будівлі навчального закладу, у порушення норм чинного законодавства України, оскільки такі приміщення можуть передаватись в оренду виключно для діяльності пов'язаної з навчальним процесом.

На підтвердження вказаних обставин надано інформацію щодо наявних орендарів №б/н б/д, а також у копіях: договір №2259-І від 05.01.2016р. оренди нежитлового приміщення (будівлі,споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя; акт №5268 від 03.12.2007р. прийому-передачі нежилого помешкання в будинку №35 по вул.Дністровська; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №68930677 від 26.09.2016р.; статут комунального закладу Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №30 Маріупольської міської ради Донецької області ; витяг з веб-сайту Міністерство юстиції України Детальна інформація про юридичну особу щодо відповідача 2, лист Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області №70-4441вих-16 від 19.12.2016р., наказ Генеральної прокуратури України №753к від 08.12.2015р., лист прокуратури Донецької області №08-667вих-16 від 12.12.2016р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.19, 53, 131-1 Конституції України, ст.ст.179, 203, 207 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 4, 6, 10, 203, 215, 626, 759, 781-784 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст.2, 5, 6, 18, 28, 61, 63 Закону України Про освіту , ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування , ст.ст.4, 9 Закону України Про загальну середню освіту , ст.4 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст.5 Закону України Про приватизацію державного майна , п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001р., ст.19 Закону України Про охорону дитинства , приписами постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , рішення Конституційного Суду України №3рп/99 від 08.04.1999р.

24.01.2017р. від керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області через канцелярію господарського суду Донецької області отримано пояснення №70 - 153вих.-17 від 18.01.2017р., у яких вказано, що відповідач 2 отримав копію позовної заяви з додатками - 04.01.2017р., а отже необхідності у повторному її направлені немає; зауважено, що прокуратурою на адресу Маріупольського міського голови 20.12.2016р. направлено повідомлення про намір звернутися до суду в інтересах держави.

До пояснення додано пояснення представника відповідача 2 №б/н від 12.01.2017р., за змістом якого останній підтвердив отримання позовної заяви з додатками за адресою: м.Маріуполь, вул.Кравченка, буд.23 та просить в подальшому кореспонденцію відсилати за адресою: м.Маріуполь, вул.Дністровська, буд.35.

13.02.2017р. від представника відповідача 1 через канцелярію господарського суду Донецької області отримано відзив вих. №36.4 - 2983 - 36.41 від 08.02.2017р. на позовну заяву, у якому висловлено прохання розглянути справу 14.02.2017р. о 12.00 без участі уповноваженого представника Департаменту міського майна та відмовити у задоволенні позову; зауважено, що використання приміщення КСН Лучистий ні в якому разі не суперечить інтересам держави та суспільства, а навпаки сприяє реалізації прав громадян на достатній моральний, культурний і соціальний розвиток; зазначено, що не надано доказів того, що орендоване за спірним договором приміщення до його укладання використовувалося навчальним закладом у навчально-виховній роботі, технологічно пов'язане з навчально-виховним процесом, також не доведено факт порушення прав вихованців та осіб, які працюють у цьому навчальному закладі; вказано, що договором передбачена мета використання нежитлового приміщення Орендарем - під офіс, вказане приміщення так і використовувалося за цільовим призначенням; посилається на ст.61 Закону України Про освіту та постанову Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами освіти, що належать до державної та комунальної форми власності №796 від 27.08.2010р.

До означеного відзиву додано фіскальні чеки ДД УДППЗ Укрпошта від 01.02.2017р., 08.02.2017р., описи вкладення у цінний лист, датовані 01.02.2017р., а також у копіях: договір №1425 - 11 б/д на оренду нежитлового приміщення (будівлі), що знаходиться в комунальній власності м.Маріуполя, акт №5268 від 03.12.2007р. прийому - передачі нежитлового приміщення в будинку 35 по вул.Дністровська, рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №325/8 від 21.11.2007р. Про надання в оренду нежитлового приміщення на вул.Дністровській, 35 комітету самоорганізації населення Лучистий , документи, що підтверджують правовий статус підприємства відповідача 2, лист Загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №30 м.Маріуполя №65 від 21.09.2007р. на адресу начальника управління міського майна, поверховий план, лист комітету самоорганізації населення Лучистий вих. №82 від 05.01.2016р. на адресу начальника управління міського майна, договір №2259 - І від 05.01.2016р. оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя, рішення Маріупольської міської ради №7/6 - 208 від 08.04.2016р. Про внесення змін до структур та положень виконавчих органів міської ради з додатком 3 Положення про Департамент міського майна Маріупольської міської ради до нього, розпорядження міського голови №42ос від 27.01.2015р. Про призначення ОСОБА_1О. .

Клопотання відповідача 1 про розгляд справи 14.02.2017р. о 12.00 без участі уповноваженого представника Департаменту міського майна задоволено судом та визнано його явку не обов'язковою, про що відображено в ухвалі господарського суду Донецької області від 14.02.2017р. по справі №905/3614/16.

21.02.2017р. від Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області через канцелярію господарського суду Донецької області отримано пояснення №70- 505вих- 17 від 13.02.2017р., у яких звернуто увагу суду, що послуги згідно із постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами освіти, що належать до державної та комунальної форми власності №796 від 27.08.2010р. мають надаватися саме навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної власності, а не органом місцевого самоврядування або його структурними підрозділами; зазначено, що відповідно до листа Міністерства юстиції України Щодо практики застосування норм права у випадку колізії №758-0-2-08-19 від 26.12.2008р., в разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу; вказано, що посилання відповідача 1 на ст.61 Закону України Про освіту щодо додаткових джерел фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти, якими, зокрема, є доходи від надання в оренду приміщень, у даному випадку не є доречним, оскільки розмір орендної плати за користування спірним приміщенням визначено у розмірі 1 грн./рік; окрім того, слід врахувати правовий статус відповідача 2.

До пояснення додано копію наказу прокуратури Донецької області №70 від 31.01.2017р.

Представник прокурора у судовому засіданні 23.02.2017р. зазначив про незмінність позовних вимог; наполягав на їх розгляді відповідно до норм чинного законодавства.

Представник представника Маріупольської міської ради в судове засідання 23.02.2017р. не з'явився.

Представник відповідача 1 в судове засідання 23.02.2017р. не з'явився, витребувані судом документи у повному обсязі не надав.

Представник відповідача 2 в судове засідання 23.02.2017р. не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості сторін для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4- 2, 4- 3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32 - 38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

05.01.2016р. між Департаментом міського майна Маріупольської міської ради (Орендодавець) та комітетом самоорганізації населення Лучистий (Орендар) укладено договір №2259-І оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя.

За умовами п.1.1 договору встановлено, на підставі листа від 05.01.2016р. вх.№14-01 Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлію, споруду), розташоване за адресою: м.Маріуполь, вул.Дністровська, 35 (КЗ Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №30 ) загальною площею 18,00кв.м. (в т.ч. місць загального користування - 3,50 кв.м.), згідно технічного паспорту БТІ, для використання під офіс.

Відповідно до положень п.2.1 договору вступ Орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням (будівлею, спорудою) здійснюється на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення (будівлі, споруди).

Передача приміщення (будівлі, споруди) в оренду не дає Орендарю права власності на це приміщення (будівлю, споруду). Власником орендованого приміщення (будівлі, споруди) залишається Маріупольська міська рада, а Орендар володіє та користується ним протягом терміну оренди (п.2.2 договору).

Приміщення (будівля, споруда) вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п.2.3 договору).

У п.3.1 договору визначено обов'язок Орендодавця, зокрема, в 10-денний термін після укладання договору оренди передати приміщення (будівлю, споруду) Орендарю згідно акту прийому-передачі; виступати з ініціативою відносно внесення змін у договір оренди або його розірвання у випадку невиконання вимог договору.

Орендар на підставі п.3.2 договору, зокрема, зобов'язувався прийняти за актом прийому-передачі нежитлове приміщення (будівлю, споруду) у 10-денний термін після укладання договору оренди; у повному обсязі вносити Отримувачу орендну плату; використовувати приміщення (будівлю, споруду) виключно за цільовим призначенням, вказаним у п.1.1 договору.

За умовами п.4.1 договору розмір орендної плати визначається на підставі рішення Маріупольської міської ради від 24.04.2012р. №6/18-1851.

Згідно з п.4.2 договору за вказане у п.1.1 договору приміщення орендна плата становить одна гривня в рік. Нарахування орендної платні проводиться в останній місяць строку дії договору. Орендар сплачує орендну плату в 30-ти денний термін на підставі виставленого рахунку з урахуванням індексів інфляції на рахунок Отримувача. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п.7.1 договору сторони визначили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01.01.2016р. по 31.12.2016р.

Дострокове розірвання договору допускається за згодою сторін. Орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору та вимагати від Орендаря повернення орендованого нежитлового приміщення (будівлі, споруди), вказаного у п.1 цього договору, якщо Орендар не вносить плату, або іншим чином порушує суттєві умови договору.

У випадку відмови Орендодавця від договору, договір є розірваним з моменту отримання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору. Також договір може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін за рішенням суду, у випадку невиконання іншою стороною обов'язків та з інших підстав, які передбачені чинним законодавством (п.7.3 договору).

Відповідно до п.7.5 договору у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про розірвання або зміну договору протягом місяця після закінчення його терміну, він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені цим договором. Таким чином договір продовжується і в подальшому.

Згідно акту прийому-передачі №б/н від 03.12.2007р., відповідно до умов договору, Відповідач 1 передав, а Відповідач 2 прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди, а саме: частину приміщення КЗ Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №30 , загальною площею 18,0 кв.м, розміщене за адресою: м.Маріуполь, вул.Дністровська, 35.

Доказів повернення із строкового платного користування у розумінні п.2.3 договору №2259-І від 05.01.2016р. та ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України суду не представлено.

Згідно статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповіді територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.54 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно з положеннями ст.327 Цивільного кодексу України управління майном, яке знаходиться в комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та створені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном.

Згідно зі ст.32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

За умов п.1.1 Положення про Департамент міського майна Маріупольської міської ради Донецької області департамент міського майна Маріупольської міської є правонаступником прав та обов'язків управління міського майна Маріупольської міської ради.

Відповідно до п.2.3 означеного Положення до повноважень останньої віднесено здійснення повноважень орендодавця відносно цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого індивідуально визначеного майна (у тому числі нежитлових приміщень, будівель, споруд), що є міською комунальною власністю.

За змістом п.1.1 Статуту комунального закладу Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №30 Маріупольської міської ради Донецької області остання є міським комунальним закладом освіти, заснованим на майні міської ради, суб'єктом права власності якої є Маріупольська міська рада.

Юридична адреса ЗОШ №30: 87551, м.Маріуполь, вул.Дністровська, 35 (п.1.13 договору).

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №30 - це заклад освіти, що забезпечує потреби громадян у загальній середній освіті (п.1.4 статуту).

ЗОШ №30 у своїй діяльності керується, зокрема, Конституцією України, Законами України Про освіту , Про загальну середню освіту (п.1.5 Статуту).

Пунктом 1.6 Статуту передбачено, зокрема, що головними завданнями ЗОШ №30 є забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту, формування і розвиток соціально зрілої творчої особистості з усвідомленою громадською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення, а також створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Відповідно до п.5.1 Статуту, матеріально-технічна база ЗОШ №30 включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, вартість яких відображено у балансі.

Крім того, п.5.8 Статуту передбачено, що майно передано власником ЗОШ №30 в оперативне управління.

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , а саме п.10 розділу V визначено, що з набрання чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

За відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №30 Маріупольської міської ради Донецької області, розташована за адресою: 87551, м.Маріуполь, вул.Дністровська, 35, є комунальною власністю Маріупольської міської ради на підставі свідоцтва про право власності САС №192056 від 30.04.2010р.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна , не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про приватизацію державного майна від 4 березня 1992 року № 2163-XII.

Згідно частини 2 статті 5 Закону України Про приватизацію державного майна загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації - об'єкти освіти, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

У частині 2 ст.18 Закону України Про освіту передбачено, що навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ст.9 Закону України Про загальну середню освіту , до загальноосвітніх навчальних закладів належать, в тому числі, школи І-ІІІ ступенів.

У частині 1 ст.61 Закону Про освіту передбачено, що фінансування державних навчальних закладів здійснюється, зокрема, за рахунок коштів відповідних бюджетів. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд.

Згідно ч.5 ст.63 Закону України Про освіту , об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно частини 2 ст.44 Закону України Про загальну середню освіту , вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

Згідно з п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Означені норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.01 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Згідно приписів ст.ст.28, 29 Закону України Про освіту система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

Відповідно до ст.4 Закону України Про загальну середню освіту систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

В свою чергу, згідно з п.1.2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 01.08.2001р. №563, навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Відповідно до п.1.1 спірного договору, майно передається в оренду під офіс.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001908707 від 26.12.2016р. та положення про комітет самоорганізації населення Лучистий , що містяться в матеріалах справи, видом діяльності останнього є державне управління загального характеру та основною задачею комітету, зокрема, є задоволення соціальних, культурних, побутових і інших потреб жителів шляхом сприяння в наданні їм відповідних послуг.

З чого не слідує надання відповідачем 2 послуг, пов'язаних із навчально-виховним процесом.

З огляду на викладені вище положення діючого законодавства, суд дійшов висновку, що відповідне приміщення Маріупольської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів №30 Маріупольської міської ради Донецької області, що є об'єктом оренди за договором №2259-І від 05.01.2016р., площею 18,0 кв.м., може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом, а відтак, використання наведеного приміщення під офіс не відповідають вказаній діяльності.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абз. 2 ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на викладене, договір №2259-І від 05.01.2016р. підлягає визнанню судом недійсним, як такий, що вчинений з порушенням вимог закону.

Разом з цим, відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ч.3 ст. 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання визнано недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Пунктом 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 №11 визначено, що частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє.

Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України та частини другої статті 208 Господарського кодексу України. Разом з тим якщо за правочином, визнаним недійсним, права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, то наслідки у вигляді реституції застосовані бути не можуть, але згідно з частиною другою статті 236 Цивільного кодексу України можливість настання таких прав та обов'язків у майбутньому припиняються.

Беручи до уваги вищевикладені обставини та згадані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у цій частині, разом з цим, шляхом визнання недійсним договору оренди №2259 - 1 від 05.01.2016р., яким передано в користування нежитлове приміщення (офіс) загальною площею 18 кв. м. вартістю 15408,00 грн., розташоване за адресою: м.Маріуполь, вул.Дністровська, 35, та припинивши за ним зобов'язання на майбутнє.

З огляду на задоволення вимог щодо визнання недійсним договору №2259-І від 05.01.2016р, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог і в частині зобов'язання комітету самоорганізації населення Лучистий повернути нежитлове приміщення Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 Маріупольської міської ради Донецької області площею 18 кв. м. вартістю 15408,00 грн., розташоване за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Дністровська, 35.

Таким чином, позовні вимоги керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, до відповідача 1, Департаменту міського майна Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, та до відповідача 2, органу самоорганізації населення комітету самоорганізації населення Лучистий , м.Маріуполь Донецької області, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача 1 судом до уваги не прийнято, адже спростовуються в силу перелічених законодавчих актів.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, до відповідача 1, Департаменту міського майна Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, до відповідача 2, органу самоорганізації населення комітету самоорганізації населення Лучистий , м.Маріуполь Донецької області, про визнання недійсним договору оренди №2259 - 1 від 05.01.2016р., яким передано в користування нежитлове приміщення (офіс) загальною площею 18 кв. м. вартістю 15408,00 грн., розташоване за адресою: м.Маріуполь, вул.Дністровська, 35 та зобов'язання комітету самоорганізації населення Лучистий повернути нежитлове приміщення Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 Маріупольської міської ради Донецької області площею 18 кв. м. вартістю 15408,00 грн., розташоване за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Дністровська,35, задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди №2259 - 1 від 05.01.2016р., яким передано в користування нежитлове приміщення (офіс) загальною площею 18 кв. м. вартістю 15408,00грн., розташоване за адресою: м.Маріуполь, вул.Дністровська, 35, та припинити зобов'язання за договором оренди №2259 - 1 від 05.01.2016р. на майбутнє.

3. Зобов'язати орган самоорганізації населення комітет самоорганізації населення Лучистий (87551, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, вул.Дністровська, буд.35, ЄДРПОУ 35015335, банківські реквізити не вказано) повернути Департаменту міського майна Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, буд.25, ЄДРПОУ 23599040, банківські реквізити не вказано) нежитлове приміщення Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 Маріупольської міської ради Донецької області площею 18 кв. м. вартістю 15408,00 грн., розташоване за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Дністровська, 35.

4. Стягнути з Департаменту міського майна Маріупольської міської (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, буд.25, ЄДРПОУ 23599040, банківські реквізити не вказано) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, б.6, код ЄДРПОУ 25707002, р/р35216066016251, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн.

5. Стягнути з органу самоорганізації населення комітету самоорганізації населення Лучистий (87551, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, вул.Дністровська, буд.35, ЄДРПОУ 35015335, банківські реквізити не вказано) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, б.6, код ЄДРПОУ 25707002, р/р35216066016251, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. В судовому засіданні 23.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

9. Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2017р.

Суддя О.В. Кротінова