Рішення

від 24.02.2017 по справі 910/22938/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2017Справа №910/22938/16

За позовомКомунального підприємства Київський метрополітен доТовариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Імпекс простягнення 59 256, 99 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Костильов В.А. - представник за довіреністю, від відповідача:не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київський метрополітен звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Імпекс (надалі - ТОВ К.Ф.Імпекс ) про стягнення заборгованості за користування приміщенням в сумі 53 808, 16 грн., пені в розмірі 4 946, 55грн., 3 % річних в сумі 502, 28 грн. відповідно до договору № 147-У/Ор/11 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 10.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2016 р. порушено провадження у справі № 910/22938/16, розгляд справи призначено на 03.02.2017 р.

Представник позивача у судове засідання 03.02.2017 р. з'явився, відповідно до ст. 69 ГПК України надав письмове клопотання про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів.

Представник відповідача у судове засідання 03.02.2017р. не з'явився. Крім того, судом встановлено, що юридична адреса відповідача змінилась відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2017 р. суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та створюючи сторонам умови для встановлення фактичних обставин справи відклав розгляд справи на 24.02.2017 р.

Представник позивача у судове засідання 24.02.2017 р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.02.2017р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала господарського суду міста Києва від 03.02.2017р. була надіслана за належною адресою відповідача, а саме зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна,б.7, літ.А.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2011 р. між комунальним підприємством Київський метрополітен , надалі - Орендодавець, та ТОВ К.Ф. Імпекс , надалі - Орендар, було укладено Договір № 147-У/Ор/11 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, надалі - Договір.

Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець на підставі рішення Київради від 29.04.2010 р. №590/4028 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП ПІ Укрметротунельпроект , тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Орендаря), далі - об'єкт оренди, за адресою: станція метро Героїв Дніпра (вестибюль № 2) для торгівлі непродовольчими товарами.

Об'єктом оренди є частина вестибюлю (переходу) визначена до проектної документації, розробленої ДП ПІ Укрметротунельпроект , тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Орендаря), загальною площею 8,2 кв. м., згідно з викопіюванням Схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього Договору (п.2.1 Договору).

За користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 29.04.2010 р. № 590/4028 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 р. № 37/91, та на дату підписання Договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору становить 175, 25 грн. за 1 кв. м. орендної площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на червень 2011 року складає 1 437, 08 грн. без ПДВ (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця (п.3.6 Договору).

За несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України (п. 6.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київради від 29.04.2010 р. № 590/4028 діє з 10.08.2011 р. по 08.08.2014 р. (п. 9.1 Договору).

10.08.2011 р. між сторонами Договору складено акт приймання-передачі майна в оренду, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв об'єкт оренди відповідно до Договору.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Договір № 147-У/Ор/11 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 10.08.2011 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується існування за відповідачем станом на момент прийняття рішення по справі заборгованості у розмірі 53 808, 16 грн., у зв'язку із неналежним виконанням ним зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, змісту п. 3.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В процесі розгляду справи позивач надав акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача становить 53 808,16 грн., акт відповідачем не підписаний. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання у розмірі 53 808,16 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано жодних доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ К.Ф. Імпекс обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога Комунального підприємства Київський метрополітен про стягнення з ТОВ К.Ф. Імпекс заборгованості у розмірі 53 808, 16 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 946, 55 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України (п. 6.2 Договору).

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 4 946,55 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам цієї статті.

Оскільки мало місце прострочення термінів виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних також обґрунтовані та за перерахунком суду підлягають задоволенню частково в розмірі 498,47 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних - 3,81 грн. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Київський метрополітен задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Імпекс (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, будинок 7 літ. А, ідентифікаційний код 25638554) на користь Комунального підприємства Київський метрополітен (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913) заборгованість з орендної плати в сумі 53 808, 16 грн., пеню в розмірі 4 946, 55грн., 3 % річних в сумі 498, 47 грн., судовий збір у розмірі 1 377, 86 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 01.03.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко