Рішення

від 27.02.2017 по справі 905/3528/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2017 Справа № 905/3528/16

за позовом Виконуючого обов'язки керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави, в особі Красноармійської районної державної адміністрації, м. Покровськ, Донецька область

до Фермерського господарства "Сонцодар-Агро", с.Сонцівка (Красне), Донецька область

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Сонцівська (Красненська) сільська рада Покровський район Донецької області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Суддя Говорун О.В.

Прокурор - Хряк О.О., посвідчення № 028256 від 15.08.2014;

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи1 - не з'явився;

від третьої особи2 - не з'явився.

Виконуючий обов'язки керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави (далі - прокурор), в особі Красноармійської районної державної адміністрації (далі - позивач), звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства "Сонцодар-Агро" (далі - відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що між позивачем та ОСОБА_1 14.10.2010 був укладений договір оренди земельної ділянки. 15.12.2014 між позивачем та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої орендаря ОСОБА_1 замінено на Фермерське господарство "Сонцодар-Агро" в особі голови ОСОБА_1 Відповідачу була передана у користування на умовах оренди земельна ділянка площею 50,0000га (пасовища для випасання худоби). Відповідач змінив вид використання земельної ділянки та використовує її не як пасовища, а як рілля. Орендна плата за використання земельної ділянки наданої як пасовище є меншою ніж орендна плата за фактичне використання відповідачем цієї ділянки як рілля. Отже, відповідач істотно порушив умови договору оренди землі та спричинив збитки державі, у зв'язку з чим прокурор звернувся з зазначеними вище вимогами.

Прокурор в судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Позивач надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що вимоги прокурора щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не доведені, а за згодою з Сонцівською (Красненською) сільською радою відповідачем була здійснена підготовка пасовища (орендованої земельної ділянки) шляхом подвійного лущення та дискування для покращення пасовища через посів ярового ячменю з підсівом багаторічних трав весною 2017 року.

Третя особа1 та третя особа2 в судове засідання не з'явились, пояснень по суті позовних вимог не надали, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Крім того, прокурор в позовній заяві просив залучити до участі у справі третю особу - ОСОБА_1

Суд, заслухавши учасника судового процесу, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до п.1 розпорядженням Красноармійської районної державної адміністрації "Про передачу гр. ОСОБА_1 в довгострокову оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Красненської сільської ради" від 28.12.2012 №698, було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду гр. ОСОБА_1 загальною площею 50,0000га пасовищ для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Красненської сільської ради. Згідно з п.2 цього розпорядження, передано в довгострокову оренду терміном на 25 років гр.ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 50,0000га пасовищ, кадастровий НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Красненської сільської ради з перенесенням меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (а.с.18-19).

11.04.2013 між позивачем (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) був укладений договір оренди землі (далі - договір), відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для організації та ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Красненської сільської ради Красноармійського району Донецької області (а.с.29-31).

Відповідно до п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 50,0000 га пасовищ, кадастровий НОМЕР_1, із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до п.5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 198080грн з урахуванням коефіцієнтів індексації земель - 3,2; 1,756.

Згідно з п.8 договору, договір укладено на 25 років.

Відповідно до п.15 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (п.16 договору).

21.02.2013 було проведено державну реєстрацію Фермерського господарства "Сонцодар-Агро", що підтверджується витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.22-24).

15.12.2014 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 11.04.2013, відповідно до якої внесено зміни в частині визначення орендаря "гр. ОСОБА_1" замінено на Фермерське господарство "Сонцодар-Агро" в особі голови ОСОБА_1, внесено зміни до п.5 договору, а саме нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 247414грн50коп. (з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації земель за 2014 рік 3,997, а також до п.9 відповідно до якого орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7422грн44коп на рік з виплатою її рівними частками щомісяця протягом, 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на відповідний рахунок Красненської сільської ради (а.с.38).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 50,0000 га пасовищ для ведення фермерського господарства, що розташована на території Красненської сільської ради, з перенесеними зовнішніми межами ділянки в натуру (на місцевість) кадастровий НОМЕР_1, що підтверджується актом приймання - передачі земельної ділянки від 11.04.2013 (а.с.34).

Згідно з довідкою позивача від 07.07.2015 №134 , спірну земельну ділянку гр. ОСОБА_1 використовує не за цільовим призначенням, а саме пасовища були перетворені на ріллю та засіяні сільськогосподарськими культурами, тим самим гр. ОСОБА_1 порушив чинне законодавство та спричинив збитки державним інтересам (а.с.51).

За зазначеним вище фактом було зареєстроване кримінальне провадження (а.с.52).

Відповідно до листа позивача від 22.07.2015 №вх.01-1093-33, рішень про зміну цільового призначення земель або зміни складу угідь позивачем не приймалось (а.с.53).

Як зазначається з листа управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області від 08.11.2016 №02/272/1, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 50,0000га пасовищ, кадастровий НОМЕР_1, що перебуває в користуванні гр. ОСОБА_1 відповідно до договору оренди землі, укладеного з Красноармійської районною державною адміністрацією, становить 296897грн40коп., орендна плата за землю 8906грн92коп. за рік. Нормативно-грошова оцінка зазначеної земельної ділянки зі складом угідь - рілля складала б 1844943грн89коп., а отже розмір орендної плати становив би 55348грн32коп. на рік (а.с.54).

Згідно з довідкою третьої особи1 від 16.01.2017 №030, відповідачем, за згодою з третьою особою1, була здійснена підготовка пасовища, що знаходиться в оренді відповідача, шляхом подвійного лущення та дискування для покращення пасовища через посів ярового ячменю з підсівом трав весною 2017 року (а.с.64).

В той же час, в листі третьої особи1 від 27.01.2017 № 048 зазначається, що в кінці 2016 року була виявлена роздискована земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні відповідача. До сільської ради був запрошений керівник відповідача, який пояснив, що земельна ділянка була роздискована з метою покращення якості пасовища. Управління сільського господарства надало консультацію, що такий агротехнічний засіб один раз в чотири роки проводиться (а.с.92).

Таким чином, третя особа1 не могла погодити відповідачу підготовку пасовища, оскільки, як було зазначено в листі третьої особи1 від 27.01.2017, спірна земельна ділянка нею була виявлена вже роздискованою. Крім того, ані відповідачем, ані третьою особою не доведено, що такий захід для поліпшення якості пасовища не здійснювався відповідачем протягом чотирьох років.

Отже, доводи відповідача щодо погодження з третьою особою1 підготовки спірної земельної ділянки, шляхом подвійного лущення та дискування для покращення пасовища через посів ярового ячменю з підсівом трав весною 2017 року судом відхиляються.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції чинній на час укладання договору оренди земельної ділянки), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладання договору оренди земельної ділянки, далі - ЗК України), визначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель, земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. З цією метою до форми бланків зазначених державних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", введена графа "цільове призначення". Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений.

Виходячи з принципу ЗК щодо раціонального використання та охорони земель суд вважає, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Зазначена правова позиція неодноразово була викладена в постановах Верховного суду України, зокрема, 08.04.2015 у справі №6-32цс15 та 05.03.2013 у справі №21-417а12.

Пунктом 38 договору встановлено , що дія договору припиняється шляхом його розірвання за, зокрема, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених законом.

Згідно з ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що відповідач змінив вид користування наданої йому земельної ділянки без додержання процедури встановленої законом, приймаючи до уваги, що у разі використання спірної земельної ділянки як рілля розмір орендної плати значно перевищував орендну плату, яку відповідач сплачує за договором оренди, що, в свою чергу призводить до порушення майнових інтересів держави, суд приходить до висновку про наявність істотних порушень з боку відповідача умов укладеного договору оренди землі, а отже вимога прокурора про розірвання цього договору є обґрунтованою.

Згідно з ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Отже, вимога прокурора про зобов'язання відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку також підлягає задоволенню.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у справі третьої особи - ОСОБА_1, оскільки не доведено яким чином рішення з господарського спору може вплинути на його права або обов'язки, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи наділено ОСОБА_1 новими правами чи покладено на нього нові обов'язки, або змінено його наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий НОМЕР_1 площею 50,0000 га від 11.04.2013 укладений між Красноармійською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Сонцодар-Агро".

Зобов'язати Фермерське господарство "Сонцодар-Агро" повернути державі, в особі Красноармійської районної державної адміністрації Донецькій області земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 50,0000 га, яка розташована на території Красненської сільської ради Покровського району Донецької області (за межами населених пунктів).

Стягнути з Фермерського господарства "Сонцодар-Агро" (85374, Донецька область, Покровський район, с.Сонцівка (Красне), вул.Чапаєва, буд.25, ідентифікаційний код юридичної особи - 37339400) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002. Реквізити: отримувач - прокуратура Донецької області; банк - Держказначейська служба України; МФО - 820172; розрахунковий рахунок - 35216066016251) 5831грн46коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повний текст рішення складений 03 березня 2017 року.

Суддя О.В. Говорун