Рішення

від 21.02.2017 по справі 908/3299/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/150/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017 Справа № 908/3299/16

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-поліграфічне об'єднання «Запоріжжя» , 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 52

до відповідача: підприємства «Запорізький фонд спілки рекламістів України» заснованого на власності Запорізької обласної організації спілки рекламістів України, 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Артема, будинок 4

про стягнення 10 485,87 грн.

суддя Корсун Віталій Леонідович

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

09.12.16 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничо-поліграфічне об'єднання «Запоріжжя» (далі ТОВ «ВПО «Запоріжжя» ) з позовною заявою до підприємства «Запорізький фонд спілки рекламістів України» заснованого на власності Запорізької обласної організації спілки рекламістів України (надалі підприємство «Запорізький ФСР України» ) про стягнення 10485,87 грн. заборгованості за договором суборенди від 16.12.13 № 01, з яких: 6 436,68 грн. - основний борг, 933,79 грн. - інфляційні збитки, 222,11 грн. - 3 % річних та 2 893,29 грн. - пеня.

09.12.16 автоматизованою системою документообігу суду визначено вказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 09.12.16 порушено провадження по справі № 908/3299/16, якій присвоєно № провадження 17/150/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 18.01.17.

Ухвалою від 18.01.17 судом строк вирішення спору продовжено на 15 днів - до 24.02.17, розгляд справи відкладено на 13.02.17.

13.02.17 позивачем через канцелярію суду до матеріалів справи в якості додаткового обґрунтування позовних вимог надані письмові пояснення за вих. від 13.02.17 № б/н.

У зв'язку із неявкою в судове засідання 13.02.17 представника відповідача та неподанням учасниками по справі витребуваних судом доказів, ухвалою від 13.02.17 судом розгляд справи відкладено на 21.02.17.

21.02.17 через канцелярію суду до матеріалів справи від ТОВ «ВПО «Запоріжжя» надійшла позовна заява (уточнена) за вих. від 20.02.17 № 7, письмові пояснення за вих. від 20.02.17 № 8 та повідомлення за вих. від 21.02.17 № 9 відповідно до якого позивачем вказується про неможливість направлення в судове засідання 21.02.17 об 14 год. 00 хв. по справі № 908/3299/16 повноваженого представника ТОВ «ВПО «Запоріжжя» ОСОБА_1 у зв'язку із її службовим відрядженням. Крім того, вказаним повідомленням позивач просить суд в разі неможливості відкладення судового розгляду розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судому засідання 21.02.17 судом прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ТОВ «ВПО «Запоріжжя» за вих. від 20.02.17 № 7, яка за своїм змістом є тим самим позовом з яким позивач звернувся до суду із внесенням до нього виправлень в частині допущених у тексті позову описок та помилок. Судом враховано, що вказаною заявою за вих. від 20.02.17 № 7 позивач не змінює предмет чи підстави позову.

За клопотання представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні 21.02.17 судом, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.12.13 між сторонами було укладено договір суборенди № 01, на виконання якого позивачем відповідачу передано за актом приймання-передачі від 01.01.14 у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 14,0 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Українська, 52. Як вказує позивач, відповідач наприкінці серпня 2015 р. перестав сплачувати компенсацію по комунальним платежам та орендну плату. Крім того, зазначив, що наприкінці жовтня 2015 р. відповідач приїхав та вивіз майно з орендованого приміщення. 02.11.15 позивачем та представниками комісії було примусово відкрито приміщення, за результатом якого складено акт про примусове відкриття об'єкту оренди, яким встановлено, що відповідач фактично звільнив кабінет. Враховуючи, що відповідач має заборгованість по орендній платі (за травень - жовтень 2015 р.) та по компенсації комунальних послуг (за лютий - жовтень 2015 р.), а також враховуючи порушення відповідачем умов договору суборенди, позивач просить суд на підставі ст.ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України та п. 6.1. договору стягнути з відповідача 6 436,68 грн. основного боргу, 933,79 грн. інфляційних збитків, 222,11 грн. 3 % річних та 2 893,29 грн. пені.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судових засідань у цій справі відповідача повідомлено належним чином.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. (…) За змістом (абз. 3) зазначеної ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як вбачається з безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з офіційного сайту Міністерства юстиції України (usr.minjust.gov.ua), який роздруковано судом станом на час порушення провадження у цій справі та долучено до матеріалів справи № 908/3299/16, місцезнаходженням підприємства «Запорізький фонд спілки рекламістів України» заснованого на власності Запорізької обласної організації спілки рекламістів України є: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Артема, будинок 4.

З метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3299/16 господарським судом на адресу підприємства «Запорізький фонд спілки рекламістів України» (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Артема, будинок 4) направлялись копії ухвал господарського суду Запорізької області від 09.12.16 (про порушення провадження), від 18.01.17 (про продовження строку та відкладення) та від 13.02.17 (про відкладення) по справі № 908/3299/16.

Проте, ухвала від 09.12.16 про порушення провадження по справі № 908/3299/16 направлена відповідачу повернулись на адресу суду з відміткою відділення підприємства поштового зв'язку про причини такого повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .

Крім того, судом прийнято до уваги, що ухвали суду від 18.01.17 та від 13.02.17 по даній справі направлені судом на адресу відповідача станом на час та дату судового засідання призначеного на 21.02.17 до суду від підприємства зв'язку не повернулась із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Таким чином, відповідні процесуальні документи були надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.13 між товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничо-поліграфічне об'єднання «Запоріжжя» (Орендар) та підприємством «Запорізький фонд спілки рекламістів України» (Суборендар) укладено договір суборенди № 01, за умовами якого (п. 1.1.) Орендар зобов'язався передати, а Суборендар прийняти в Орендаря в оренду на весь Строк оренди, як він зазначений у ст. 2.1. далі, нежитлове приміщення першого поверху будівлі літ А-3 (кімната 23), яке розташоване за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 52, загальною площею 14,0 кв.м. (надалі Приміщення). Суборендар має право також користуватися будь-якою територією розташованою біля будівлі, у якій знаходяться Приміщення, (надалі за текстом - Будівля) через яку забезпечується доступ до Будівлі.

Згідно із п. 1.2. договору, Суборендар має право використовувати приміщення, відповідно до умов, викладених у цьому Договорі, в якості офісу протягом Строку оренди, як він зазначений у Статті 2.1. далі.

Орендар користується та володіє Приміщенням на підставі договору оренди від 10 червня 2009 р. № 2009/02-2 (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, строк оренди за цим Договором розпочинається від дати підписання ОСОБА_2 приймання-передачі Приміщень (надалі Дата початку) та продовжується до 31 грудня 2015 року (надалі Строк оренди). Суборендар має переважне право подовжити Строк оренди на наступний рік або укласти новий Договір оренди строком на 1 рік, або на інший, узгоджений сторонами термін, на тих самих умовах. Однак сума Орендної плати підлягатиме додатковому узгодженню ОСОБА_2.

Згідно із п. 2.2. договору, Орендар передає Приміщення Суборендарю, а Суборендар приймає Приміщення від Орендаря за ОСОБА_2 приймання-передачі Приміщень не пізніше, ніж протягом 20 робочих днів після підписання ОСОБА_2 цього Договору.

У п. 2.3. договору закріплено, що після закінчення Строку оренди або в разі дострокового припинення орендних відносин Суборендар на протязі 3 (трьох) днів повертає Орендареві Приміщення за ОСОБА_2 приймання-передачі (повернення) Приміщень у стані, не гіршому від того, в якому Приміщення перебували на дату отримання їх у користування Суборендарем, враховуючи нормальний знос протягом Строку оренди та з урахуванням змін, що здійснені Суборендарем за згодою Орендаря. Орендар та Суборендар спільно перевіряють Приміщення на предмет будь-якого пошкодження, заподіяного не внаслідок нормального зносу. З моменту підписання ОСОБА_2 приймання-передачі (повернення) Приміщень, як зазначено у цій Статті Договору, припиняється нарахування Орендної плати та інших платежів. Стан Приміщень на дату їх отримання Суборендарем у користування фіксується ОСОБА_2 в ОСОБА_2 приймання-передачі приміщень, який складається та підписується повноважними представниками Сторін.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що починаючи з Дати початку, Суборендар сплачує орендну плату за Приміщення (надалі Орендна плата). Орендна плата включає плату за землю (земельний податок), а також усі податки та збори будь-якого характеру. Додатково Суборендар відшкодовує Орендарю витрати Орендаря на комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, опалення, електроенергія тощо) та експлуатаційні витрати (витрати на утримання Будівлі та прибудинкової території за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 52, пропорційно орендованої площі у цій Будівлі, а саме: обслуговування та капітальний ремонт Будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень в залежності від складу робіт і послуг, тощо) впродовж 5 календарних днів з моменту виставлення відповідного рахунку Орендарем. На Строк оренди Суборендар може укладати договори з відповідними підприємствами, які надають комунальні послуги, про надання цих послуг та самостійно оплачувати вартість спожитих послуг таким підприємствам. Розмір експлуатаційних витрат визначається у додатку до цього Договору, який є невід'ємною частиною Договору. Суми усіх платежів, що підлягають сплаті Суборендарем Орендарю за цим Договором, включають суми податку на додану вартість.

Згідно із п. 3.2. договору, орендна плата за перший місць Строку оренди складає 490,00 (чотириста дев'яносто) гривень.

Додатковою угодою від 01.11.14 до договору суборенди від 16.12.13 № 01 сторони погодили викласти п. 3.2. договору суборенди в наступній редакції: Орендна плата за місяць строку оренди складає 700 (сімсот) гривень. (…) .

Відповідно до підпункту 5.1.3. п. 5.1. договору, Орендар виставляє не пізніше 15 числа кожного місяця рахунки Суборендарю за орендну плату на наступний місяць, та до 10 числа кожного місяця рахунки на комунальні послуги та експлуатаційні витрати за попередній місяць.

Положенням підпункту 6.1.1. п. 6.1. договору закріплено, що Суборендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендарю Орендну плату та компенсувати витрати на комунальні послуги та експлуатаційні витрати.

Згідно із пунктом 7.1. договору, цей договір набирає чинності з дати підписання ОСОБА_2 та діє до 31 грудня 2015 року включно.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

У відповідності до положень ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6).

Частиною ч. 1 ст. 288 ГК України закріплено, що орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Відповідно ч. 3 ст. 774 ЦК України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1). Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (ч.3).

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

01.01.14 між сторонами за договором суборенди від 16.12.13 № 01 складено, підписано та засвідчено печатками юридичних осіб ОСОБА_2 приймання-передачі Приміщень (Додаток № 1 до договору), згідно з яким позивач передав відповідачу приміщення (дослівно), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, 52, загальною площею 14,0 кв.м. (копія вказаного акту наявна в матеріалах справи).

Право позивача на передачу в суборенду нежитлового приміщення першого поверху будівлі літ А-3 (кімната 23), яке розташоване за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 52, загальною площею 14,0 кв.м. підтверджується наявними в матеріалах справи договорами оренди від 10.06.09 № 2009/02-2 та від 01.01.13 № 2013/01-1.

Предметом спору у справі за № 908/3299/16 є вимога позивача до відповідача, зокрема, про стягнення 6 436,68 грн. заборгованості по орендній платі за період з травня по жовтень 2015 р. та по компенсації комунальних послуг за період з лютого по жовтень 2015 р.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, позивачем на виконання умов договору суборенди від 16.12.13 № 01 виставлялись відповідачу на оплату рахунки (копії рахунків надані до матеріалів справи).

Зокрема, за спірний період виставлені наступні рахунки:

- від 20.04.15 № 3211/5-А (по орендній платі за травень 2015 р.) на суму 883,76 грн.; від 22.05.15 № 3211/6-А (по орендній платі за червень 2015 р.) на суму 1007,49 грн.; від 23.06.15 № 3211/7-А (по орендній платі за липень 2015 р.) на суму 883,76 грн.; від 24.07.15 № 3211/8-А (по орендній платі за серпень 2015 р.) на суму 883,76 грн.; від 20.08.15 № 3211/9-А (по орендній платі за вересень 2015 р.) на суму 883,76 грн.; від 21.09.15 № 3211/10-А (по орендній платі за жовтень 2015 р.) на суму 883,76 грн.;

- від 28.02.15 № 3211/2-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за лютий 2015 р.) на суму 531,11 грн.; від 31.03.15 № 3211/3-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за березень 2015 р.) на суму 301,80 грн.; від 30.04.15 № 3211/4-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за квітень 2015 р.) на суму 156,33 грн.; від 31.05.15 № 3211/5-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за травень 2015 р.) на суму 158,36 грн.; від 30.06.15 № 3211/6-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за червень 2015 р.) на суму 137,37 грн.; від 31.07.15 № 3211/7-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за липень 2015 р.) на суму 137,37 грн.; від 31.08.15 № 3211/8-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за серпень 2015 р.) на суму 148,05 грн.; від 30.09.16 № 3211/9-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за вересень 2015 р.) на суму 160,32 грн.; від 31.10.15 № 3211/10-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за жовтень 2015 р.) на суму 128,12 грн.

На підтвердження належного виконання позивачем своїх обов'язків за договором суборенди, останнім до матеріалів справи надані копії підписаних між сторонами ОСОБА_2 надання послуг, зокрема, за спірний період, а саме: від 28.02.15 № 3211/2-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за лютий 2015 р.) на суму 531,11 грн.; від 31.03.15 № 3211/3-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за березень 2015 р.) на суму 301,80 грн.; від 30.04.15 № 3211/4-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за квітень 2015 р.) на суму 156,33 грн.; від 31.05.15 № 3211/5-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за травень 2015 р.) на суму 158,36 грн.; від 30.06.15 № 3211/6-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за червень 2015 р.) на суму 137,37 грн.; від 31.07.15 № 3211/7-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за липень 2015 р.) на суму 137,37грн; від 31.08.15 № 3211/8-В (по відшкодування витрат на комунальні послуги за серпень 2015 р.) на суму 148,05 грн.; від 31.07.15 № 3211/7-А (по орендній платі за липень 2015 р.) на суму 883,76 грн.

Як пояснював представник позивача вході розгляду справи, відповідач наприкінці серпня 2015 р. перестав сплачувати компенсацію по комунальним платежам та орендну плату, чим порушив умови договору. А наприкінці жовтня 2015 р. вивіз своє майно із орендованого приміщення.

У зв'язку із чим, 02.11.15 директором ТОВ «ВПО «Запоріжжя» ОСОБА_3 в присутності трьох осіб примусово відкрито приміщення, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, 52, к. № 23, про що складено ОСОБА_2 примусового відкриття приміщення, його обстеження та приймання з орендного користування від 02.11.15.

29.11.16 ТОВ «ВПО «Запоріжжя» листом за вих. від 29.11.16 № 12 звернувся до підприємства «Запорізький ФСР України» із пропозицією погасити заборгованість за договором суборенди від 16.12.13 № 01 по орендній платі в розмірі 4881,03 грн. та по компенсації комунальних витрат в розмірі 1555,65 грн. Крім того, для оформлення бухгалтерської документації та податкового обліку позивач направив відповідачу акти надання послуг по орендній платі за травень-липень 2015 р., вересень-жовтень 2015 р., акти надання послуг з відшкодування комунальних витрат за вересень-жовтень 2015 р., акт звірки взаємних розрахунків та акт приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди, які просив підписати, скріпити печаткою та по одному екземпляру актів повернути на адресу ТОВ «ВПО «Запоріжжя» .

Направлення вказаного листа позивачем на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.11.16 та фіскальним чеком від 29.11.16 № 4963 (копії яких долучені до справи).

Копії актів надання послуг та акту звірки, які зазначені у вищенаведеному листі, додані позивачем до матеріалів позовної заяви.

Враховуючи, що відповідач заборгованість за договором суборенди від 16.12.13 № 01 позивачу не сплатив, останній звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до п. 3.4. договору, орендна плата за перший місяць оренди сплачується Суборендарем протягом 10 календарних днів з моменту підписання цього Договору, а надалі не пізніше 20 числа кожного місяця, авансом за наступний місяць оренди в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендаря.

Орендна плата за кожний наступний місяць підлягає коригуванню на індекс інфляції, визначений за даними Державного комітету статистики. При цьому, при визначенні орендної плати, яка сплачується авансом враховується індекс інфляції за попередній місяць, щодо якого такий індекс офіційно визначений за даними Державного комітету статистики на дату виставлення рахунку (п. 3.3. договору).

Згідно із наведеним вище в тексті цього рішення, п. 3.1. договору, Суборендар зобов'язався відшкодовувати Орендарю витрати Орендаря на комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, опалення, електроенергія тощо) та експлуатаційні витрати (витрати на утримання Будівлі та прибудинкової території за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 52, пропорційно орендованої площі у цій Будівлі, а саме обслуговування та капітальний ремонт Будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень в залежності від складу робіт і послуг, тощо) впродовж п'яти календарних днів з моменту виставлення відповідного рахунку Орендарем.

З огляду на вищевказані положення договору вбачається, що в даному випадку обов'язок своєчасного внесення суборендарем платежів по оренді та по відшкодуванню комунальних послуг не залежить від надсилання чи отримання вказаних рахунків на оплату останнім.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, договір суборенди від 16.12.13 № 01 діє до 31.12.15 включно.

За умовами п. 7.2. договору, він припиняє свою дію за наявності хоча б однієї з наступних обставин: закінчення Строку оренди та небажання Суборендаря скористатися своїм правом на його продовження як зазначено у Статті 2.1. цього Договору (п.п. 7.2.1); наявності письмової згоди Сторін (п.п. 7.2.2); за наявності інших обставин, передбачених чинним законодавством (п.п. 7.2.3).

У відповідності із п.7.5. договору, Суборендар має право розірвати Договір оренди в односторонньому порядку в будь-який час шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за 30 календарних днів до бажаної дати такого розірвання.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що станом на час звернення з позовом до суду (09.12.16) договір суборенди від 16.12.13 № 01 припинив свою дію на підставі п.п. 7.2.1 договору (у зв'язку із закінчення Строку оренди).

Доказів зворотнього, зокрема розірвання вказаного договору за взаємною згодою сторін або в порядку п. 7.5. договору, сторонами суду не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно із положеннями ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4).

Таким чином, закінчення строку договору суборенди не скасовує обов'язку виконання відповідачем обов'язку сплати платежі передбачені договором за час дії договору у разі порушення його умов.

Як свідчить зміст позовної заяви (з урахуванням позовної заяви уточненої за вих. від 20.02.17 № 7), відповідач станом на 30.11.16 має заборгованість по компенсації комунальних послу (за лютий 2015 р. по жовтень 2015 р.) та по сплаті орендної плати (за травень 2015 р. по жовтень 2015 р.) в розмірі 6 436,68 грн.

Судом враховано, що позивачем не надано суду докладного розрахунку суми основного боргу в розмірі 6 436,68 грн. з деталізацією окремо суми боргу по компенсації комунальних послу за спірний період з лютого 2015 р. - жовтень 2015 р. та окремо по сплаті орендної плати за період з травня 2015 р. - жовтень 2015 р.

Натомість, 21.02.17 позивачем до матеріалів справи № 908/3299/16 надано письмові пояснення за вих. від 20.02.17 № 8, в яких останнім, зокрема, наведено у таблиці розшифровку акту звірки розрахунків щодо оплати/не оплати виставлених позивачем рахунків, а також надані копії платіжних доручень та меморіальних ордерів (всього на 25 арк.).

Як свідчать надані суду рахунки по орендній платі нарахованій за період з травня по червень 2015 р. за договором суборенди, останні виставлялись позивачем з урахуванням індексу інфляції, а рахунки по орендній платі за період з липня по жовтень 2015 р. - без урахування індексу інфляції.

Перевіривши розмір нарахованої позивачем відповідачу орендної плати за кожним рахунком за договором суборенди, суд дійшов висновку, що виставлені позивачем рахунки за спірні місяці (з травня по жовтень 2015 р. включно) не суперечать розміру орендної плати визначеної умовами договору суборенди та приписами чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає виставлені позивачем в рахунках суми по орендній платі, яка нарахована за період з травня по жовтень 2015 р. включно, обґрунтованими.

Однак, визнаючи обґрунтованим нарахування позивачем відповідачу орендної плати за червень 2015 р. в сумі 1007,49 грн. згідно рахунку від 22.02.15 № 3211/6-А, судом прийнято до уваги те, що:

- згідно із актом надання послуг від 30.06.15 № 3211/6-А, який затверджено підписом директора ТОВ «ВПО «Запоріжжя» та посвідчено печаткою позивача, орендна плата за червень 2015 р. складає 883,76 грн.

- вищевказаний акт затверджено директором ТОВ «ВПО «Запоріжжя» після виставлення рахунку від 22.02.15 № 3211/6-А на суму 1007,49 грн.,

- в позовній заяві (уточненій) за вих. від 20.02.17 № 7 позивач зазначає про те, що ним були виставлені рахунки-фактури на оплату орендної плати за спірний період, у т.ч. за червень 2015 р., в сумі 883,76 грн.,

- в наданій до суду розшифровці акту звірки розрахунків щодо оплати/не оплати виставлених позивачем рахунків, зазначено, що орендна плата по рахунку від 22.05.15 № 3211/6-А за червень 2015 р. складає суму 883,76 грн.

У зв'язку із вказаним, суд виходить з того, що стягнення з відповідача орендної плати за червень 2015 р. в розмірі 883,76 грн., а не в розмірі 1007,49 грн. згідно виставлено рахунку від 22.02.15 № 3211/6-А, тобто в меншому розмірі, є правом позивача, і суд не вправі самостійно виходити за межі позовної вимоги про стягнення основного боргу в цій частині.

Як свідчать письмові пояснення директора ТОВ «ВПО «Запоріжжя» за вих. від 20.02.17 № 8, бухгалтерія позивача закривала заборгованість за договором суборенди за більш старі періоди незалежно від призначення платежу, який було зазначено в платіжних дорученнях відповідача.

Розглянувши розшифровку акту звірки взаємних розрахунків щодо оплати /не оплати виставлених позивачем рахунків (яка наведена у вигляді таблиці в письмовому поясненні за вих. від 20.02.17 № 8) та надані до матеріалів справи платіжні доручення та меморіальні ордери (на 25 арк.) про сплату відповідачем коштів на рахунок позивача у період з 31.01.14 по 16.10.15 суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до приписів п. 3.8. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» , затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 21.01.04 № 22 (за реєстр. в Міністерстві юстиції України 29.03.04 за N 377/8976), реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу . Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Згідно з ч. 5 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» , платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і , як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.

Таким чином, питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар, має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в т. ч., що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.02.11 № 25/46-10-1432.

Як свідчать надані до суду платіжні доручення та меморіальні ордери (на 25 арк.) відповідачем при перерахуванні позивачу коштів практично у всіх платіжних документах (у кількості 24) у призначенні платежу зазначався конкретний рахунок (рахунки), за який (які) вноситься оплата, а тому позивач повинен був здійснити зарахування цих оплат в рахунок погашення заборгованості саме за вказаними у призначенні платежу рахунками, а якщо такі рахунки не виставлялися чи сплачені повторно (вдруге) - не враховувати їх, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору суборенди позивач (ТОВ «ВПО «Запоріжжя» ) не наділений правом самостійно здійснювати перепризначення платежу; а щодо платіжного доручення від 16.10.15 № 151 на суму 1613,33 грн., в якому у призначенні платежу відповідачем не зазначено конкретного рахунку за яким вноситься оплата за оренду - зарахувати його на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

З підстав викладених вище, суд вважає помилковим зарахування бухгалтерією позивача здійснених відповідачем оплат за договором суборенди за більш старі періоди незалежно від призначення платежу, який було зазначено в платіжних дорученнях відповідача.

За таких обставин, враховуючи що:

- платіжним дорученням від 15.05.15 № 157 відповідачем сплачено позивачу 156,33 грн. за оплату ком. послуг згідно рах. № 3211/4-В, тобто ком. послуг за квітень 2015 р. ;

- платіжним дорученням від 01.07.15 № 506 відповідачем сплачено позивачу 1011,32 грн. за оплату ком. послуг згідно рах. № 3211/09-А; № 3211/5-В; № 3211/3-В, у т.ч. ком. послуг за травень 2015 р. ;

- платіжним дорученням від 24.07.15 № 184 відповідачем сплачено позивачу 709,52 грн. за оплату послуг згідно рах. № 3211/11-А від 22.10.14 та № 3211/6-В від 30.06.15, у т.ч. ком. послуг за червень 2015 р .;

- платіжним дорученням від 29.07.15 № 187 відповідачем сплачено позивачу 883,76 грн. за оплату оренди приміщення згідно рах. № 3211/8-А від 24.07.15, тобто за оренду серпня 2015 р. ;

- платіжним дорученням від 10.08.15 № 190 відповідачем сплачено позивачу 137,37 грн. за оплату ком. послуг згідно рах. № 3211/7-В, тобто за ком. послуг за липень 2015 р .;

- платіжним дорученням від 07.09.15 № 199 відповідачем сплачено позивачу 148,05 грн. за оплату ком. послуг згідно рах. № 3211/8-В від 31.08.15, тобто за ком. послуг за серпень 2015 р.;

- платіжним дорученням від 16.10.15 № 207 відповідачем сплачено позивачу 160,32 грн. за оплату ком. послуг згідно рах. № 3211/9-В, тобто за ком. послуг за вересень 2015 р.,

суд дійшов висновку, що виставлені позивачем рахунки по відшкодуванню комунальних послуг за період з березня по вересень 2015 р. включно, а також по орендній платі за серпень 2015 р., сплачені відповідачем у повному обсязі до звернення з позовом до суду, а тому вимоги позивача до відповідача в цій частині судом визнаються такими, що заявлені безпідставно та у зв'язку із чим, не підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати нарахованої за травень-липень 2015 р., серпень-жовтень 2015 р. на загальну суму 4418,80 грн. та по відшкодуванню витрат на комунальні послуги надані у лютому 2015 р., жовтні 2015 р. на загальну суму 659,23 грн., а всього в сумі 5078,03 грн . (основний борг) є правомірними, підтвердженими наявними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 2 893,29 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення по орендній платі та комунальним витратам окремо за кожний місяць (розрахунок міститьсь в матеріалах справи).

Відповідно до п. 8.1. договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором, Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.3. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати орендної плати, комунальних та експлуатаційних витрат Суборендар сплачує Орендарю пеню у розмірі 2 % від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України, визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Зміст договору суборенди, зокрема п. 8.3. договору, свідчить, що сторонами його умовами не передбачено іншого порядку нарахування пені ніж той, що визначений п. 6 ст. 232 ГК України.

При цьому, судом прийнято до уваги, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватись як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (вказана правова позиція викладена у п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення ГК України щодо нарахування штрафних санкцій не більше, як за 6 місяців з моменту порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14, господарський суд з огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 7 і ст. 43 ГПК України має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно із п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 , день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Розглянувши розрахунок пені позивача суд дійшов висновку, що він здійснений з певними порушеннями (не зовсім вірно визначено початкові дати нарахування пені за зобов'язаннями по відшкодуванню витрат на комунальні послуги, не враховано здійсненні відповідачем оплати, а також здійснено нарахування тривалістю понад шість місяців з дня прострочення основного зобов'язання, що суперечить приписам п. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно із перерахунком суду здійсненого відповідно до умов договору, з урахуванням викладених вище приписів чинного законодавча, у т.ч. п. 6 ст. 232 ГК України та ч. 5 ст. 254 ЦК України, дат початку порушення грошового зобов'язання, суми боргу, що існували у спірний період, дат здійснених відповідачем оплат та не виходячи за межі самостійно визначеного позивачем періоду та суми нарахування, розмір пені складає суму 735,49 грн., з якої :

- 42,17 грн. пені за період з 07.04.15 по 30.06.15 за зобов'язаннями по рахунку від 31.03.15 № 3211/3-В на суму 301,80 грн.;

- 2,31 грн . пені за період з 06.05.15 по 14.05.15 за зобов'язаннями по рахунку від 30.04.15 № 3211/4-В на суму 156,33 грн.;

- 6,42 грн . пені за період з 06.06.15 по 30.06.15 за зобов'язаннями по рахунку від 31.05.15 № 3211/5-В на суму 156,33 грн.;

- 3,84 грн. пені за період з 07.07.15 по 23.07.15 за зобов'язаннями по рахунку від 30.06.15 № 3211/6-В на суму 137,37 грн. (червень 2015 р.);

- 0,90 грн . пені за період з 06.08.15 по 09.08.15 за зобов'язаннями по рахунку від 31.07.15 № 3211/7-В на суму 137,37 грн. (липень 2015 р.);

- 1,93 грн. пені за період з 06.10.15 по 15.10.15 за зобов'язаннями по рахунку від 30.09.15 № 3211/9-В на суму 160,32 грн. (вересень 2015 р.);

- 27,76 грн. пені за період з 06.11.15 по 05.05.16 за зобов'язаннями по рахунку від 31.10.15 № 3211/10-В на суму 128,12 грн. (жовтень 2015 р.).

- 179,46 грн . пеня за період з 01.07.15 по 18.11.15 за зобов'язаннями по орендній платі за червень 2015 р. в сумі 883,76 грн.;

- 169,59 грн. пені за період з 01.08.15 по 21.12.15 за зобов'язаннями по орендній платі за липень 2015 р. в сумі 883,76 грн.;

- 150,07 грн. пені за період з 01.10.15 по 18.02.16 за зобов'язаннями по орендній платі за вересень 2015 р. в сумі 883,76 грн.;

- 151,04 грн. пені за період з 01.11.15 по 21.03.15 за зобов'язаннями по орендній платі за жовтень 2015 р. в сумі 883,76 грн.

Отже, вимоги про стягнення пені задовольняються судом частково в розмірі 735,49 грн.. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом відхиляються через безпідставність та необґрунтованість.

Зокрема, судом відхилено повністю вимогу про стягнення пені:

- по відшкодуванню витрат за комунальні послуги за серпень 2015 р. за рахунком від 31.08.15 № 3211/8-В на суму 148,05 грн. з огляду на його вчасну оплату (рахунку) відповідачем згідно із платіжним дорученням від 07.09.15 № 199, тобто в останній день строку для його виконання;

- по орендні платі за серпень 2015 р. на суму 883,76 грн. за період починаючи з 01.09.15, з огляду на сплату відповідачем орендної плати за вказаний місяць року згідно із платіжним дорученням від 29.07.15 № 187.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 222,11 грн. - 3 % річних та 933,79 грн. індексу інфляції (розрахунки містяться в матеріалах справи та виконані позивачем за кожним місяцем окремо по оренді по відшкодуванню комунальних послуг).

Статтею 625 ЦК України закріплено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи умови договору суборенди, положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, дати початку порушення грошового зобов'язання, суми боргу, що існували у спірний період, дат здійснених відповідачем оплат та не виходячи за межі самостійно визначеного позивачем періоду та суми нарахування, суд вважає вірними наступні періоди нарахування 3% річних за зобов'язаннями відповідача по відшкодуванню витрат за комунальні послуги: з 07.04.15 по 30.06.15 за зобов'язаннями по рахунку від 31.03.15 № 3211/3-В на суму 301,80 грн.; з 06.05.15 по 14.05.15 за зобов'язаннями по рахунку від 30.04.15 № 3211/4-В на суму 156,33 грн.; з 06.06.15 по 30.06.15 за зобов'язаннями по рахунку від 31.05.15 № 3211/5-В на суму 158,36 грн.; з 07.07.15 по 23.07.15 за зобов'язаннями по рахунку від 30.06.15 № 3211/6-В на суму 137,37 грн.; з 06.08.15 по 09.08.15 за зобов'язаннями по рахунку від 31.07.15 № 3211/7-В на суму 137,37 грн.; з 06.10.15 по 15.10.15 за зобов'язаннями по рахунку від 30.09.15 № 3211/9-В на суму 160,32 грн.; з 06.11.15 по 30.11.16 за зобов'язаннями по рахунку від 31.10.15 № 3211/10-В на суму 128,12 грн.

З урахуванням викладеного, згідно з розрахунком суду (здійсненого за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство ) за визначені вище судом періоди розмір 3% річних за зобов'язаннями відповідача по відшкодуванню витрат на комунальні послуги складає 8,03 грн.

Нарахування 3 % по відшкодуванню витрат за комунальні послуги за серпень 2015 р. на суму 148,05 грн. (рах. від 31.08.15 № 3211/8-В) та по орендні платі за серпень 2015 р. на суму 883,76 грн. судом визнається необґрунтованим з підстав наведених вище у тексті цього рішення по розрахунку пені.

Розрахунок 3 % річних в загальній сумі 132,64 грн. за порушення грошових зобов'язань по сплаті орендної плати за червень-липень 2015 р., вересень - жовтень 2015 р. (за кожним місяцем окремо) відповідає умовах договору, нарахування 3 % річних здійснено позивачем в межах періоду прострочення, а тому суд знаходить його законним.

Внаслідок чого, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в загальній сумі 140,67 грн. (8,03 грн. 3 % річних по комунальним витратам та 132,64 грн. 3 % річних по оренді), в решті вимог в цій частині суд відмовляє.

Щодо нарахування позивачем індексу інфляції в сумі 933,79 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи), то суд виходить з наступного.

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13 № 14 передбачено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , врахувавши приписи вищевказаної постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13 № 14, дати початку порушення грошового зобов'язання, суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, дат здійснених відповідачем оплат та не виходячи за межі самостійно визначеного позивачем періоду нарахування, суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення індексу інфляції в сум 498,39 грн. , з якої: 29,22 грн. індекс інфляції за період з травня 2015 р. по червень 2015 р. по рахунку від 31.03.15 № 3211/3-В на суму 301,80 грн. (за березень 2015 р.); 13,01 грн. індекс інфляції за період з грудня 2015 р. по жовтень 2016 р. по рахунку від 31.10.15 № 3211/10-В на суму 128,12 грн. (жовтень 2015 р.); 118,86 грн. індексу інфляції за період з вересня 2015 р. по жовтень 2016 р. за зобов'язаннями по орендній платі за червень 2015 р. на суму 883,76 грн.; 118,86 грн. індексу інфляції за період з вересня 2015 р. по жовтень 2016 р. за зобов'язаннями по орендній платі за липень 2015 р. на суму 883,76 грн.; 109,22 грн. індексу інфляції за період з листопада 2015 р. по жовтень 2016 р. за зобов'язаннями по орендній платі за вересень 2015 р. на суму 883,76 грн.; 109,22 грн. індексу інфляції за період з листопада 2015 р. по жовтень 2016 р. за зобов'язаннями по орендній платі за жовтень 2015 р. на суму 883,76 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення індексу інфляції судом відхиляються через необґрунтованість.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги по справі № 908/3299/16 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 847,97 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з підприємства «Запорізький фонд спілки рекламістів України» заснованого на власності Запорізької обласної організації спілки рекламістів України (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 4, код ЄДРПОУ 32119564) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-поліграфічне об'єднання «Запоріжжя» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 52, код ЄДРПОУ 33243097) - 5 078 (п'ять тисяч сімдесят вісім) грн. 03 коп. основного боргу, 498 (чотириста дев'яносто вісім) грн. 39 коп. індексу інфляції, 140 (сто сорок) грн. 67 коп. 3 % річних, 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 49 коп. пені та 847 (вісімсот сорок сім) грн. 97 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 01.03.17.

Суддя В.Л. Корсун